Постанова

від 15.03.2007 по справі 29/288-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/288-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 березня 2007 р.                                                                                   № 29/288-06  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиЗАТ “ОТП Банк”

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 року

у справі господарського судуХарківської області  

за позовомЗАТ “Аргамак”

доВАТ “ОТП Банк”

провизнання недійсним договору,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Дьомін О.О., Дбомін І.О.,

- відповідача:Карножицький В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006 року ЗАТ “Аргамак” звернулось до господарського суду з позовом до АКБ “Райффайзенбанк Україна” (правонаступник якого - ВАТ “ОТП Банк”) про визнання недійсним договору іпотеки (майнова порука) № PL-SR/2004-641 від 10.09.2004 року, яким було взято в заставу нерухоме майно –нежитлові приміщення 1-го поверху 129-138, 148-149, 151, 153, 160-163, 168-169, 171-176, 176а, 177-180; 2-го поверху 241а, 215-229, 231-260; 3-го поверху 276-279, 278а, 281-289, 291-319 та нежитлові приміщення 4-го поверху 320-326, 328-358; 5-го поверху 359-383, 362а; 6-го поверху 384-408; приміщення 409-410 загальною площею 3434,1 кв.м., в літ. А-6, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.09.2006 року позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки (майнова порука) № PL-SR/2004-641 від 10.09.2004 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 року рішення місцевого господарського суду від 25.09.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Доповідач: Черкащенко М.М.     

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ВАТ “ОТП Банк” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 року та рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ “Декор-Схід” перед АКБ “Райффайзенбанк Україна” за Кредитним договором, між АКБ “Райффайзенбанк Україна” в особі начальника операційного управління/заступника керуючого Філії АКБ “Райффайзенбанк Україна” в м. Харкові Овчелупової О.М. (іпотекодержатель) та ЗАТ “Аргамак” в особі Балькова Миколи Олександровича, який діє на підставі довіреності, посвідченої Машковою С.Л. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 10.09.2004 року, реєстр. № 3377 (іпотекодавець, поручитель) укладено договір іпотеки (майнова порука) № PL-SR/2004-641. Зазначений договір був нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 3376.

Згідно п. 2.1 договору іпотеки, ЗАТ “Аргамак”, відповідно до Кредитного договору, відповідає солідарно по зобов'язанням позичальника - ТОВ “Декор-Сервіс”, а саме: у разі невиконання позичальником зобов'язань, поручитель зобов'язується повністю погасити наявну заборгованість, у тому ж обсязі, у тій валюті, на тих же умовах, в ті ж строки, як і позичальник. В будь-якому випадку порука за даним договором обмежується сумою у 500000 дол. США.

Відповідно до п.3.1 договору, поручитель надав в іпотеку відповідача належний йому на праві власності об'єкт нерухомого майна, а саме - нежитлові приміщення 1-го поверху 129-138, 148-149, 151, 153, 160-163, 168-169, 171-176, 176а, 177-180; 2-го поверху 214а, 215-229, 231-260; 3-го поверху 276-279, 278а, 281-289, 291-319 та нежитлові приміщення 4-го поверху 320-326, 328-358; 5-го поверху 359-383, 362а; 6-го поверху 384-408; приміщення 409-410 загальною площею 3434,1 кв. м., в літ. А-6, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4.

Визнаючи договір іпотеки (майнова порука) № PL-SR/2004-641 від 10.09.2004 року недійсним, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначений договір був підписаний з боку іпотекодавця особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки довіреність від 10.09.2004 року за № 3377 видана гр. Балькову М.О. на представлення інтересів ЗАТ “Аргамак” відсутня в Єдиному реєстрі довіреності, а також підпис гр. Балькова М.О. на спірному договорі скріплений печаткою ТОВ “Декор-Схід”.

Проте з таким висновком судова колегія не може погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішення господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під час розгляду даної справи, суди попередніх інстанцій не врахували факти, які були встановлені під час розгляду справи № 37/27-06 за позовом АКБ “Райффайзенбанк Україна” до ТОВ “Декор-Схід” та ЗАТ “Аргамак” про звернення стягнення на заставлене майно та нерухоме майно (нежитлові приміщення) і стягнення 153985,00 грн., зокрема: факт укладення спірного договору та підтвердження ЗАТ “Аргамак” факту укладення даного договору; взяття на себе прав і обов'язків іпотекодавця та майнового поручителя; належного виконання ТОВ “Декор-Схід” перед Банком зобов'язань взятих за кредитним договором.

Крім того, суди попередніх інстанцій також не врахували, що за рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2006 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року та постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2006 року у справі № 37/27-06 звернуто стягнення на майно, що знаходиться у заставі: товари в обороті (килимові покриття, лінолеум), ринковою вартістю 3089884 грн., які знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників, 130, та належить ТОВ “Декор-Схід”, а також на нерухоме майно –нежитлові приміщення 1-го поверху 129-138, 148-149, 151, 153, 160-163, 168-169, 171-176, 176а, 177-180; 2-го поверху 214а, 215-229, 231-260; 3-го поверху 276-279, 278а, 281-289, 291-319 та нежитлові приміщення 4-го поверху 320-326, 328-358; 5-го поверху 359-383, 362а; 6-го поверху 384-408; приміщення 409-410 загальною площею 3434,1 кв. м., в літ. А-6 що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4 та належить ЗАТ “Аргамак” на користь АКБ “Райффайзенбанк Україна” на підставі договору застави товарів в обороті № PL/2004-640 від 10.09.2004 року та спірного договору іпотеки (майнова порука) № PL-SR/2004-641 від 10.09.2004 року.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій  порушили вимоги ст.43 ГПК України та прийняли незаконні судові рішення.

Згідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 року та рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2006 року у справі № 29/288-06 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий, суддя                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                     В. Рибак

                                                                                                        М. Черкащенко