Постанова

від 17.12.2007 по справі 2-а-674/07

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17

грудня 2007 року                                                                   Справа

№ 2 -а- 674/07

Приморський

районний суд м.  Одеси у складі:

головуючого -

судді Турецької І.О.

при секретарі -

Скоріній Т.С.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача

- Горголюк - Місюра О.С.  Мамедова С. О.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Одеського міського

голови Гурвіца Едуарда Йосиповича про визнання бездіяльності щодо розгляду їх

скарги протиправною та про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних

вимог.

Як вбачається з

змісту позовних вимог ОСОБА_2х,  метою

їх,  звернення до суду є - порушення з

боку суб'єкта

владних повноважень,  в особі Одеського

міського голови Гурвіца Е.Й., 

закріплених у  ст.  40 Конституції України та  ст. 

ст.  16, 19, 20 Закону України

«Про звернення громадян» права на отримання обґрунтованої відповіді на

звернення.

Заявляючи

вимоги,     про усунення даних

порушень,  із боку суб'єкта владних

повноважень,

позивачі   просили  

визнати   його   бездіяльність   по  

ненаданню   відповіді   на  

їх   звернення

протиправною,  зобов'язати розглянути та надати обгрунтовану

відповідь. Крім того,  зобов'язати

відповідача

прийняти їх на особистому прийомі.

В судовому

засіданні,  позивачі зменшили розмір

заявлених вимог,    не підтримуючи вимогу

про

здійснення     міськім 

головою  особистого  їх 

прийому,   просили   визнати 

його бездіяльність

протиправною та

усунути порушення,   шляхом  зобов'язання     розглянути 

скаргу та надати

обґрунтовану

відповідь.

Заявлені вимоги

ОСОБА_2,  мотивували наступним.

Вони є

подружжями та проживають у АДРЕСА_1.

Більш трьох

років між ними та Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради іде

тяжба,  щодо знесення

самовільно встановлених мешканцями цього багатоквартирного будинку у дворі

металевих гаражів.

Ця тяжба виражається в

тому,  що вони постійно звертаються до

даного органу місцевого

самоврядування

якому,  Одеська міська рада делегувала

повноваження,  щодо    контролю за

самовільним

будівництвом,    із проханням вирішити

питання,  щодо знесення даних самовільних

споруд.

Свої скарги на

адресу райадміністрації позивачі обґрунтовували тим,  що самовільно встановлені

гаражі порушують

їх право на нормальні умови життя,  так

як встановлені без дотримання

будівельних

санітарних та інших правил.

У зв'язку з

тим,  що Приморська районна адміністрація

Одеської міської ради не приймала ніяких

мір,  щодо захисту їх прав вони,  02.10.2006 р. звернулися з письмовою скаргою

на її бездіяльність

до Одеського

міського голови Гурвіца Е.Й.

В цієї

скарзі,  позивачі просили відповідача

зобов'язати підлеглий орган виконати знесення

самовільно

побудованих металевих гаражів,  надати

оцінку діям посадових осіб Приморської

районної

адміністрації Одеської міської ради по наданню відповідей на їх адресу та

адресу

виконавчого

комітету Одеської міської ради,  які не

відповідають дійсності,  щодо проведення

робот по

знесенню самовільних споруд.

Звертаючись,  саме з таким зверненням до Одеського міського

голови,  позивачі вважали,  що 

ст.  42 п.3   Закону України  «Про 

місцеве  самоврядування»,   наділяє 

його  повноваженнями,   щодо

контролю

за забезпеченням виконання органами

виконавчої влади вимог Конституції та законів України.

Обґрунтовуючи,  свої доводи,  щодо бездіяльності відповідача,  позивачі посилалися на ст.  ст. 

14,  15,  16, 

19,  20 Закону України «Про

звернення громадян»,  які

передбачають,  що їх звернення

повиннобути   розглянуто  об'єктивно,  

всебічно   і   в  

місячний  термін  вони 

повинні   були   отримати обґрунтовану письмову відповідь.

Як стверджують

позивачі,  ніякої відповіді вони не

отримали до теперішнього часу,  а тому

наполягають на

задоволенні своїх вимог.

Позиція

відповідача.

Представник відповідача

позовні вимоги не визнав на підставах того, 

що міський голова не

розглядає

особисто звернення громадян,  ця робота

делегована спеціальному департаментові

На   думку  

представника,    позивачам,    різними  

посадовими   особами   Одеської  

міської  ради

неодноразово

надавалися відповіді за їх, 

зверненнями,  щодо знесення

самовільних споруд,  тому

Одеській міський

голова не зобов'язаний відповідати ним - особисто .

Як,  стверджувала представник,  в Законі   

України «Про звернення громадян», 

є спеціальний

перелік

осіб,  яким повинен особисто надавати

відповідь саме даний суб'єкт владних повноважень,

позивачі до

даного переліку - не відносяться.

З пояснень

представника відповідача, 

вбачається,  що на даний час

підготовлено розпорядження

Приморської

районної адміністрації Одеської міської ради про знесення самовільно

встановлених

гаражів у дворі

АДРЕСА_1.

Наполягаючи на

тому,  що позивачам необхідно відмовити у

задоволенні позову,  представник

вважала,  що ненадання Одеськім міським головою відповіді

на скаргу позивачів,  не може бути

визнана

протиправною бездіяльністю,  так як ця

діяльність поручена іншим

особам,  а,  крім того,

по її

розумінню,     права та інтереси

позивачів у сфері публічно - правових відносин - не порушені.

Мотивувальна

частина рішення.

Суд,  з'ясувавши  

обставини справи та,  перевіривши

їх доказами,  вважає,  що адміністративний

позов є

обґрунтованим і таким,  що підлягає

задоволенню на наступних підставах.

Судовим

розглядом встановлено,  що позивачі,  які є мешканцями багатоквартирного

АДРЕСА_1,  починаючі з 2003 року,  постійно зверталися до органів місцевого

самоврядування всіх рівнів із скаргами, 

щодо знесення гаражів,  які у їх

дворі самовільно встановлені.

При цьому,  позивачі постійно отримували відповіді від

Одеської міської ради,  що самовільно

встановлені   гаражі  

знаходяться   на  території,   

яка  обслуговується   Приморською  

районною адміністрацією Одеської міської ради та якої делеговані

повноваження,  щодо вирішення

питань,  стосовно самовільного будівництва,  а тому необхідно звертатися для прийняття

рішення до даного органу.

Враховуючи,  що Приморська районна адміністрація Одеської

міської ради не приймала ніяких

мір,  щодо   

захисту прав позивачів,  вони

02.10.2006 р. звернулися з письмовою скаргою до

Одеського

міського голови Гурвіца Е.Й. на дії даного органу. Дана скарга   була зареєстрована

робітником

міської ради 02.10.2006 р. за номером 37- Б - 4229\4.

Не отримавши

ніякої відповіді від цієї посадової особи, 

позивачі в грудні звернулися до суду з

адміністративним

позовом,  вважаючи,  що суд повинен здійснити захист їх прав,  свобод та

інтересів  у 

сфері   публічно - правових

відносин  від  порушень 

із  боку  органів 

місцевого

самоврядування

при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Суд,    вважає 

встановленим     факт  не 

отримання   позивачами   відповіді  

на  їх  звернення  

й

підтвердженням

цього,  служить ненадання

представником   відповідача з даного

приводу  будь -

яких доказів.

Переходячи,  до викладання мотивів,  із яких суд виходив при прийнятті

постанови,  а також до

положень закону, 

якими керувався,  в першу

чергу,  необхідно підкреслити,  що право громадян на звернення є

конституційним і прямо передбачено в 

ст.  40 Конституції України.

Так,  відповідно до даної статті,  усі мають право направляти індивідуальні

звернення або особисто звертатися 

до  органів державної влади,   органів 

місцевого  самоврядування  та 

посадових  і службових осіб цих

органів,  що зобов'язані розглянути ці

звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон

України «Про звернення громадян» (далі Закон) визначає поняття

звернення,  вимоги,  які до

нього

застосовуються та порядок їх,  розгляду.

В статті  З Закону під зверненнями громадян розуміються

викладені в письмовій або усній формі

пропозиції,  заяви й скарги.

Скарга -

звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян,

порушених    діями   

(бездіяльністю),    

рішеннями    державних    органів,    

органів    місцевого

самоврядування,  підприємств, 

установ,  організацій,  об'єднань громадян,  посадових осіб.

Стаття 4 Закону

свідчить,  що до рішень,  дії (бездіяльності),  які можуть бути оскаржені,  належать

такі у сфері

управлінської діяльності,  внаслідок

яких:

порушено права і

законні інтереси чи свободи громадянина;

створено

перешкод для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

Звернення

адресуються,  відповідно до  ст. .5 Закону,  органам державної влади і місцевого

самоврядування або посадовим особам,  до

повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань.

Аналіз  скарги 

позивачів,   свідчить,   що 

ними оскаржується бездіяльність 

органа місцевого

самоврядування у

сфері управлінської діяльності,  яка

порушує їх права і законні інтереси.

Згідно до вимог

статті 16 Закону,  скарга була подана у

порядку підлеглості посадової особі

вищого

органу,  в компетенцію якого входило

вирішення цього питання,  згідно із

Законом України

"Про

місцеве самоврядування".

У статті   19 зазначено,  що органи державної влади,  місцевого самоврядування,  посадові та

службові особи

цих органів зобов'язані об'єктивно, 

всебічно й вчасно перевіряти заяви чи скарги,

невідкладно

вживати заходів до припинення неправомірних дій,  виявляти, 

усувати причини та

умови,  які сприяли порушенням,     забезпечувати поновлення порушених

прав,  не допускати

безпідставної

передачі розгляду чи скарг іншим органам.

Термін розгляду

заяв,  відповідно до  ст.  20

Закону,  складає місяць. Якщо в місячний

термін

вирішити порушені

у зверненні питання неможливо,  керівник

відповідного органу,  або його

заступник

установлюють необхідний термін для його розгляду,  про що повідомляється особі,  яка

подала

звернення. При цьому загальний термін вирішення питань,  порушених у зверненні,  не

може

перевищувати сорока п'яті днів.

Як свідчать

матеріали справи,  відповідачем були

порушені всі вищевикладені вимоги законів, 

а

тому неприйняття

ним мір по розгляду скарги позивачів, 

необхідно визнати бездіяльністю, 

яка є

протиправною.

Аналізуючи

нормативну базу по вимогам,  заявленим у

цьому позові,  суд звертає увагу,  що 13 серпня 2002 р. Президент України

прийняв Указ «Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами

конституційного права на звернення".

В цьому

нормативному акті,  Президент висловлював

думку,  що звернення громадян до органів

державної влади та органів місцевого самоврядування забезпечує постійний

зв'язок між державою та громадянином, 

вирішує життєво важливі проблеми окремої людини й суспільства в

цілому,  утверджує демократичну соціальну

та правову державу,  тому керівникам

органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідно здійснити

докорінну перебудову роботу відповідних органів із зверненням громадян.

Так,  відповідно до цього Указу,  відповідні органи повинні проводити ретельну

перевірку усіх звернень громадян,  в яких

ідеться про недоліки у роботі органів державної влади та органів місцевого

самоврядування,  оскаржуються рішення

посадових осіб цих органів,  невідкладно

вживати заходи для припинення неправомірних дій та скасування незаконних

рішень. Також,  необхідно зазначити,  що Президентом України у 2003 році

перевірявся стан дотримання органами державної влади та виконавчої влади

Одеської області законодавства про звернення громадян.

З приводу даної

перевірки 28 серпня 2003 року був виданий Указ «Про відповідальність керівників

органів виконавчої влади та прокуратури в забезпеченні законності й

правопорядку,  додержанні прав і свобод

громадян на території Одеської області», 

де робота даних органів була визнана незадовільною. Зокрема,  вказано, 

що "звернення громадян до місцевих органів із проханнями про

сприяння реалізації закріплених Конституцією і чинним законодавством прав та

інтересів належним чином не розглядались, 

ефективні заходи до усунення порушень закону не вживалися,  порушені права роками залишалися не

поновленими. Байдуже ставлення до нагальних проблем населення стало

повсякденною нормою поведінки багатьох посадових осіб даних органів".

Аналізуючи

доводи представника відповідача,  про те

що Одеській міській голова не повинен особисто розглядати скаргу

позивачів,  суд погоджується з ними,  так як  ст. . 16 Закону,  передбачає перелік осіб,  скарги яких розглядаються першими

керівниками.

Разом з

тим,  дана обставина не звільняє дану

посадову особу,  як керівника органу від

відповідальності за неналежне виконання його підлеглими своїх обов'язків по

розгляду звернень. Постановляючи рішення по даної категорії справ,  суд, 

відповідно до вимог ч. 2  ст.  162 КАС України,  при умові задоволення адміністративного

позову,  може визнати протиправною

бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні

дії. Враховуючи,  що суб'єкт владних

повноважень не виконав своїх зобов'язань, 

щодо розгляду скарги позивачів,  суд вважає за необхідним зобов'язати Одеську

міську раду в особі її керівника виконати дані дії.

На підставі

викладеного,  керуючись  ст.  

ст.  8 - 11,  158 - 163 КАС України,  суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний

позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Одеського міського

голови Гурвіца Едуарда Йосиповича про визнання бездіяльності щодо розгляду їх

скарги протиправною та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Одеську міську раду в особі її керівника Одеського міського голови

Гурвіца Едуарда Йосиповича на протязі одного місяця з наступного дня після

набрання постанови законної чинності направити на адресу ОСОБА_1,  ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) відповідь,  щодо розгляду їх скарги від 02.10.2006 р. за

номером 37- Б - 4229\4.

Заява про

апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів із дня

складання

постанови в

повному обсязі.

Апеляційна

скарга на постанову суду подається протягом 20 -днів після подання заяви про

апеляційне

оскарження.

Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного

адміністративного

суду через Приморський райсуд

м.  Одеси.