Ухвала

від 07.03.2007 по справі 22/295-06-7821

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/295-06-7821

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

07 березня 2007 р.                                                                                   № 22/295-06-7821  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючогосуддів:Кочерової Н.О.Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянувши касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "АТОЛЛ ЛТД"

на постановувід 09.01.2007  Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 22/295-06-7821 господарського суду Одеської області

за позовомПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

дотовариства з обмеженою відповідальністю "АТОЛЛ ЛТД"

проза зустрічним позовом пророзірвання договору оренди та виселення

визнання розміру орендної плати

ВСТАНОВИВ:

Подана товариством з обмеженою відповідальністю "АТОЛЛ ЛТД" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного.

Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Згідно п. “г” ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому, підпунктом “а” пункту 2 зазначеного декрету передбачено, що державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується в розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а згідно підпункту “б” із позовних заяв немайнового характеру державне мито сплачується в розмірі: 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Предметом розгляду справи № 22/295-06-7821 були дві позовні вимоги: за первісним позовом про розірвання договору оренди, виселення та за зустрічним позовом про визнання розміру орендної плати, по кожній з яких сплачувалось держане мито. Тому, додана скаржником до касаційної скарги квитанція № 8/22977 від 07.02.2007 про оплату 42,50 грн. не свідчить про сплату державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що  підтверджують  сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Зокрема, усунувши обставини, а саме, надавши суду належні докази сплати державного мита та мотивоване клопотання про відновлення пропущеного строку відповідно до ст.53 ГПК України є підставою для відновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТОЛЛ ЛТД" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2007 у справі № 22/295-06-7821 повернути скаржнику.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: В. Рибак

М. Черкащенко