Постанова

від 08.09.2015 по справі 5017/3216/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 5017/3216/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю. суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року у справі№5017/3216/2012 господарського суду Одеської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїлівському районі Одеської області, фізичної особи - ОСОБА_4, фізичної особи - ОСОБА_5 доСільськогосподарського кооперативу "Україна" провизнання банкрутом,

за участю представників сторін: Ліквідатор - арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.(особисто) , від ОСОБА_4 - ОСОБА_7, довіреність б/н від 13.07.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року ( суддя - Зеленов Г.М.) у справі №5017/3216/2012 у задоволені клопотань представника кредитора - ОСОБА_4: про витребування від реєструючих установ інформації щодо майна Сільськогосподарського кооперативу "Україна", відповідно до переліку вказаного у зазначеному клопотанні, про зупинення провадження у справі № 5017/3216/2012 та про припинення повноважень ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г. , суддя - Лавриненко Л.В., суддя - Пироговський В.Т.) прийнято відмову ОСОБА_4 від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року у справі № 5017/3216/2012 в частині оскарження відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року про відмову у задоволені клопотань представника кредитора - ОСОБА_4 : про витребування доказів, про припинення повноважень ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. у справі №5017/3216/2012 - залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року в частині відмови у задоволенні клопотань про витребування доказів та про припинення повноважень ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового акту, з вимогою передати справу на розгляд суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що Одеський апеляційний господарський суд не з'ясував всіх обставин справи, прийняв необґрунтоване та незаконне рішення, яким порушив норми права, визначені ст.ст.36, 38 Господарського процесуального кодексу України та ч.8 ст.26, ч.2 ст.41, ч.1 ст.43, ч.4 ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. у відзиві №02-3216-610 від 14.08.2015 року вказує на те, що доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, а постанова від 28.04.2015 року прийнята з урахуванням та з'ясуванням всіх обставин справи, без порушень матеріального та процесуального права.

При цьому, арбітражний керуючий просить припинити касаційне провадження на підставі п.п.1, 6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про припинення юридичної особи, Сільськогосподарського кооперативу "Україна".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи приписи ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 Господарського процесуального кодексу України, вважає вимогу Арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. щодо припинення касаційного провадження такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши арбітражного керуючого та представника скаржника, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2012 року порушено провадження у справі №5017/3216/2012 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Україна" (далі - СК "Україна") за загальною процедурою банкрутства, відповідно до ст.ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 30.06.1999 року, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою господарського суду Одеської області від 02.10.2013 року СК "Україна" визнано банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

03.03.2015 року до господарського суду Одеської області надійшло клопотання фізичної особи ОСОБА_4 про витребування доказів від реєстраційних установ інформації щодо майна СК "Україна" та клопотання про припинення повноважень ліквідатора СК "Україна" у зв'язку з тим, що ліквідатор СК "Україна" - арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. не виявив майнові активи СК "Україна" в повному обсязі, що призвело до порушення прав кредиторів, та просить призначити ліквідатором СК "Україна" - арбітражного керуючого Попеску М.В.

18.03.2015 року до суду надано протокол комітету кредиторів від 17.03.2015 року, відповідно до якого, комітетом кредиторів заслухано звіт ліквідатора СК "Україна", визнано його роботу задовільною і такою, що направлена на захист інтересів кредиторів та боржника; вирішено затвердити результати аукціону з продажу нерухомого майна СК "Україна"; вирішено відмовити кредитору - ОСОБА_4 в ініціації перед господарським судом питання про припинення повноважень ліквідатора СК "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. у зв'язку з відсутністю підстав; вирішено заборонити ліквідатору СК "Україна" - арбітражному керуючому Дарієнко В.Д. вносити до ліквідаційної маси СК "Україна" будь-яке інше майно, крім того, що було затверджене протоколом комітету кредиторів від 20.06.2014, на яке не має право установчих документів у зв'язку із відсутністю у банкрута будь-яких прав власності або господарського відання на інше майно, в тому числі і на майно, яке перераховане у скарзі кредитора - ОСОБА_4

19.03.2015 року до господарського суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_4 про витребування доказів від реєструючих установ інформації щодо майна СК "Україна", відповідно до переліку вказаного у зазначеному клопотанні.

В обґрунтування вимог, заявник посилається на те, що ліквідатор СК "Україна" включив до складу ліквідаційної маси банкрута лише чотири об'єкта нерухомого майна, тоді як в матеріалах справи № 5017/3216/2012 є ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2009 року у справі № 2-4468-2009 про забезпечення позову, якою накладено арешт на майно, що належить СК "Україна", а саме: трактора, сільськогосподарська техніка, вантажні автомобілі та об'єкти нерухомого майна.

На підставі цієї ухвали, представник ОСОБА_4 звернувся до господарського суду із клопотанням про витребування у Державній інспекції сільськогосподарського господарства Одеської області, у Державтоінспекції Одеській області, у Комунального підприємства Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації інформацію щодо реєстрації, перереєстрації вказаної вище техніки, нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року у справі №5017/3216/2012 у задоволені клопотань представника кредитора - ОСОБА_4: про витребування доказів від реєструючих установ інформації щодо майна Сільськогосподарського кооперативу "Україна", відповідно до переліку вказаного у зазначеному клопотанні, про зупинення провадження у справі № 5017/3216/2012 та про припинення повноважень ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року прийнято відмову ОСОБА_4 від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року у справі № 5017/3216/2012 в частині оскарження відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року про відмову у задоволені клопотань представника кредитора - ОСОБА_4 : про витребування доказів, про припинення повноважень ліквідатора СК "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. у справі №5017/3216/2012 - залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Приймаючи постанову в оскарженій частині, апеляційний суд виходив з того, що ліквідатором здійснені заходи щодо виявлення майна банкрута, надані відповіді державними підприємствами та установами щодо наявності або відсутності зареєстрованого майна за СК "Україна", також, ліквідатором сформована з виявленого майна банкрута ліквідаційна маса СК "Україна". Майна зазначеного в ухвалі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2009 року по справі № 2-4468-2009 не виявлено.

Також, суд виходив з того, що кредитором ОСОБА_4 не доведено факту неналежного виконання арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. повноважень ліквідатора СК „Україна" у справі № 5017/3216/2012.

Колегія суддів не погоджується частково з висновками та рішенням судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) .

З 19.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 року.

Відповідно до п. 11 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" положення Закону про банкрутство (в редакції чинній з 19.01.2013 року) застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру та продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Постановою господарського суду Одеської області від 02.10.2013 року СК "Україна" визнано банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Отже, господарськими судами було вірно застосовані норми Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013 року.

Згідно зі ст. 40 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 41 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності зі ст. 41 Закону про банкрутство, дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Приписами ст. 98 Закону про банкрутство встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (ст. 114 Закону про банкрутство).

Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що ліквідатором здійснені заходи щодо виявлення майна банкрута, наданні відповіді держаними підприємствами та установами щодо наявності або відсутності зареєстрованого майна за СК "Україна", також, ліквідатором сформована з виявленого майна банкрута ліквідаційна маса СК "Україна". Майна зазначеного в ухвалі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2009 року по справі № 2-4468-2009 не виявлено. Також, суди встановили, що кредитором ОСОБА_4 не доведено факту неналежного виконання арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. повноважень ліквідатора СК "Україна" у справі № 5017/3216/2012.

Проте, колегія Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки:

По-перше, відмовляючи у задоволенні клопотання кредитора, ОСОБА_4, про витребування від реєструючих органів інформації про наявність зареєстрованого за СК "Україна" майна, зазначеного в ухвалі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2009 року по справі № 2-4468-2009, суди попередніх інстанції виходили з інформації ліквідатора, наведеної у Звіті ліквідатора та відповідей державних підприємств та установ щодо наявності або відсутності зареєстрованого майна за СК "Україна", та того, що вказане майно було розпайоване. Суди підтвердили висновки, проте не вказали на підставі яких доказів.

Проте, попередні судові інстанції не врахували значну кількість означеного майна та його балансову вартість, вказану в ухвалі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2009 року по справі № 2-4468-2009, не врахували можливість впливу наявності даного майна на подальшу процедуру ліквідації боржника.

При цьому, суди, на підставі належних та допустимих доказів, не встановили підстави відсутності на балансі боржника майна, зазначеного в ухвалі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2009 року по справі № 2-4468-2009, період, коли дане майно вибуло з володіння ( користування) боржника, законність такого вибуття , чи вплинуло воно на фінансове становище боржника.

По-друге, відмовляючи у задоволенні клопотання кредитора про припинення дій арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. як ліквідатора банкрута, суди не дослідили та не надали належної правової оцінки факту невключення до ліквідаційної маси боржника, виявлених ліквідатором, автотранспортних засобів. Не встановлено факту визначення їх непридатності та списання саме на час формування ліквідаційної маси.

Крім того, суди не дослідили дії ліквідатора з відновлення правовстановлюючих документів на виявлене нерухоме майно, про необхідність яких повідомлялося самим ліквідатором у Звіті №02-3216-198 від 27.05.2014 року (т.7 а.с. 188).

Також, судами не надано належної правової оцінки тому, чи відповідає якісному та кількісному складу майно внесене до ліквідаційної маси та проданого ліквідатором на аукціоні 30.09.2014 року. При цьому, суди не встановили відповідність дій ліквідатора приписам ст.ст. 43, 44 Закону про банкрутство щодо оцінки та продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу.

Окрім вищенаведеного, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на наявність в матеріалах справи ухвал суду першої інстанції за якими ліквідатора було зобов'язано виконати дії та надати відповідні документи, проте суди не встановили виконання ліквідатором вимог суду та не надали таким діям належної правової оцінки в межах розгляду клопотання про припинення арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. повноважень ліквідатора у справі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Зважаючи на викладене, ухвала господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції , в частині розгляду клопотань про витребування доказів та припинення повноважень ліквідатора СК "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., не відповідають вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 111 9 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року та ухвала господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року в частині розгляду клопотань про витребування доказів та припинення повноважень ліквідатора СК "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., прийняті з порушенням норм процесуального права та підлягають скасуванню, а справа в скасованій частині направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи, суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року, в частині залишення без змін ухвалу господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року у справі №5017/3216/2012 про відмову у задоволені клопотань представника кредитора - ОСОБА_4 : про витребування доказів, про припинення повноважень ліквідатора СК "Україна" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., та ухвалу господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року у відповідній частині - скасувати.

Справу у скасованій частині передати до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року у справі №5017/3216/2012 в інших частинах залишити без змін.

Головуючий суддя: І.Ю. Панова Судді: О.В. Білошкап В.Я. Погребняк