Ухвала

від 15.09.2015 по справі 916/45/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 вересня 2015 року Справа № 916/45/15-г

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (головуючий суддя Головей В.М., судді Шевченко В.В., Ярош А.І.) у справі№ 916/45/15-г Господарського суду Одеської області за позовомДержавного підприємства "Українські спеціальні системи" доУправління Держземагенства у м. Одесі Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, простягнення 41 137,44 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у даній справі частково скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2015 (суддя Панченко О.Л.), викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позовні вимоги Державного підприємства "Українські спеціальні системи" - задовольнити частково. Стягнути з Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області на користь Державного підприємства "Українські спеціальні системи" 30 000,00 грн. основного боргу, 6 750,00 грн. - втрат від інфляції, 973,97 грн. - 3% річних та 1 675,36 - понесених витрат на сплату судового збору за подання позову. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити."

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 41 137,44 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

На підтвердження надіслання копій касаційної скарги позивачу та третій особі у справі скаржником надано копії фіскальних чеків від 30.06.2015 та описів вкладення у цінні листи, які належним чином не засвідчені.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011 № 11 зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Пунктом 5.26 вказаного Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 зазначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Таким чином, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Оскільки скаржником додано незасвідчені копії фіскальних чеків та описів вкладення, які вищезазначеним вимогам не відповідають, а, відтак, не можуть слугувати належними доказами надіслання копій касаційної скарги сторонам у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, заявником не додано і доказів сплати судового збору за касаційне оскарження рішення суду. Натомість у прохальній частині скарги заявник просить суд відстрочити сплату судового збору у зв'язку з тим, що Головне управління Держземагенства в Одеської області є бюджетною установою з чітко визначеним кошторисом, яким не передбачено витрат на сплату судового збору.

Відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, виходячи з положень вищевказаного закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст.36 ГПК України.

Як роз'яснено в пп. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (зокрема про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Колегія суддів вважає, що скаржник належно не обгрунтував відповідне клопотання, не підтвердив доказами наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому не вбачає достатніх підстав для задоволення такого клопотання.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Окремо колегія суддів звертає увагу скаржника на необхідність належного обгрунтування ним неможливості звернення з касаційною скаргою у визначений законом строк, який закінчувався 15.06.2015 та підтвердження належними доказами доводів щодо наявності підстав для відновлення строку на касаційне оскарження. Адже звернення зі скаргою лише 01.07.2015 (згідно з штампом апеляційного суду на першому аркуші скарги), зважаючи на виготовлення повного тексту оскаржуваної постанови 26.05.2015, без повного указання обгрунтованих підстав для відновлення строку на оскарження, фактично унеможливлює об'єктивний розгляд цього процесуального питання.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Повернути Управлінню Держземагенства у м. Одесі Одеської області касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 916/45/15-г та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова