Постанова

від 24.02.2009 по справі 3/150-2729

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 24 лютого 2009 р.                                                                                   

№ 3/150-2729 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. -головуючий

Полянський А. Г. Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

 Регіонального відділення Фонду державного

майна України по Тернопільській області

на рішення  та постанову

Господарського суду

Тернопільської області від 07.08.2008 року Львівського апеляційного

господарського суду від 15.10.2008 року

у справі

№ 3/150-2729 Господарського суду

Тернопільської області

за позовом

ОСОБА_1

до        про

1.          Товариства з обмеженою відповідальністю

"Редакція газети "Вільне життя" 2.          Відділу державних реєстраторів

Тернопільської міської ради 3.         

Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Тернопільській області визнання недійсними рішень загальних зборів та

скасування державної реєстрації

 За участю представників сторін: Від

позивача: від відповідача - 1: від відповідача -2: від

відповідача -3:

ОСОБА_1 не з'явились не з'явились ОСОБА_2 -дов. від 23.02.09р.

В С Т А Н О В

И В:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського

суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Редакція газети "Вільне життя", Відділу

державних реєстраторів Тернопільської міської ради та Регіонального відділення

Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання

недійсними рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації.

Рішенням Господарського суду

Тернопільської області від 07.08.2008 року по справі № 3/150-2729 (суддя

Турецький І. М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного

господарського суду України від 15.10.2008 року по справі № 3/150-2729

(головуючий суддя Бойко С. М., судді Бонк Т. Б., Марко Р. І.), позов задоволено

частково: визнано недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників)

ТОВ "Редакція газети "Вільне Життя" - протокол № 2 від

26.06.2006 року щодо створення ТОВ "Редакція газети "Вільне

Життя". Скасовано державну реєстрацію ТОВ "Редакція газети " від

17.07.2006 року № запису 1 646 123 0000 002499. В решті позову відмовлено.

В задоволенні клопотань

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській

області щодо залишення позовної заяви позивача без розгляду та клопотання щодо

зупинення провадження у справі до вирішення касаційної скарги по справі

№1/91-5005 відмовлено.

Стягнуто з Регіонального відділення

Фонду державного майна України по Тернопільській області на користь учасника

ТОВ "Редакція газети "Вільне Життя" 85 грн. витрат по оплаті

державного мита, та 118 грн. витрат по оплаті інформаційно - технічних послуг.

Регіональне відділення Фонду

державного майна України по Тернопільській області звернулося до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду

Тернопільської області від 07.08.2008 року та постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 15.10.2008 року, в якій стверджує про порушення судами

норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати

оскаржені рішення і припинити провадження по справі.

Відзив на касаційну скаргу не

надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники першого та третього

відповідачів в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про

дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду

справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе

розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників першого та

третього відповідачів.

За згодою представників позивача та

другого відповідача в судовому засіданні 24.02.2009 року оголошені вступна та

резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача,

пояснення представників позивача та 

другого відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет

правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в

рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117

Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських

судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених

фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної

інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни

рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови

апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм

матеріального чи процесуального права.

Місцевим та апеляційним судами

встановлено, що на підставі розпорядження Голови Верховної ради України від

10.10.1991 року № 1644-ХІІ та на виконання постанови КМ України № 341 від

27.11.1991 року "Про передачу колишніх партійних видавництв у відання

Державного комітету України по пресі" у відання Державного комітету

України по пресі увійшло ВПК "Збруч", м. Тернопіль разом з основними

виробничими фондами, оборотними коштами та іншим майном (п. 1 постанови).

Пунктом 4 вказаної постанови

передбачено, що редакції періодичних видань, які входили до складу колишніх

партійних видавництв, надалі здійснюватимуть свою діяльність на підставі угод,

укладених з виданнями відповідно до вимог діючого законодавства.

На підставі листа Державного

комітету Української РСР по пресі № 2а-412 від 26.12.1991 року "Про

порядок виходу редакції періодичних видань із складу газетно-журнальних

видавництв" ВПК "Збруч" передало на баланс редакції газети

"Вільне Життя" службові приміщення загальною площею 761,79 кв. м, що

підтверджується актом передачі службових приміщень станом на 30.05.1992 року.

Форма власності цих приміщень залишалася державною.

Також судами встановлено, що

зборами засновників редакції газети "Вільне життя" прийняте рішення,

оформлене протоколом № 1 від 23.03.2006 року, про реорганізацію редакції газети

"Вільне життя" у ТОВ "Редакція газети "Вільне життя"

та створено комісію з проведення реорганізації.

Загальними зборами засновників

(учасників) редакції газети "Вільне життя" прийнято рішення,

оформлене протоколом № 2 від 26.06.2006 року, про внесення змін до статуту

редакції газети "Вільне життя" та затверджено частки учасників в статутному

фонді ТОВ "Редакція газети "Вільне життя".

Загальними зборами засновників

(учасників) редакції газети "Вільне життя" прийнято рішення,

оформлене протоколом № 3 від 10.07.2006 року, про затвердження передавального

акта на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи -редакції

газети "Вільне життя" в результаті її перетворення на ТОВ

"Редакція газети "Вільне життя".

Судами встановлено, що згідно п.

1.2 статуту  ТОВ "Редакція газети

"Вільне життя" його засновниками стали учасники редакції газети

"Вільне Життя" в кількості 19 осіб та РВ ФДМ України по

Тернопільській області, а згідно п. 6.4, п. 6.5 статуту - статутний фонд

товариства створено в розмірі 1 396 380 грн., розмір часток кожного учасника

розподілено у відсотковому відношенні. Зокрема, кожний з фізичних осіб володіє

часткою в розмірі 0,073%, а РВ ФДМУ по Тернопільській області -в розмірі 98,54

%.

Вартість вкладу РВ ФДМ України по

Тернопільській області до статутного фонду товариства оцінювалася вартістю

переданого на баланс редакції газети "Вільне Життя" згідно листа №

2а-412 від 26.12.1991 року нерухомого майна 

загальною площею 761,79 кв. м, яке перебувало у державній власності.

Місцевий та апеляційні суди

встановили, що спірні приміщення разом з основною будівлею редакційного корпусу

по АДРЕСА_1 входять до статутного фонду ВАТ "Видавничо-поліграфічний

комбінат "Збруч" та перебувають у його власності з 26.09.2007 року

відповідно до витягу з реєстру БТІ м. Тернополя від 19.10.2007 року за №

16348780.

На думку судів першої та

апеляційної інстанції, даний факт підтверджується рішенням Господарського суду

Тернопільської області від 05.05.2008 року по справі № 1/91-5005, залишеним без

змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008

року, яким задоволено позовні вимоги ВАТ "Видавничо-поліграфічний комбінат

"Збруч" та зобов'язано ТОВ "Редакція газети "Вільне

життя" звільнити спірні приміщення.

Колегія суддів з таким висновком не

погоджується з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 35 ГПК України

факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує

господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а тому

вищезазначені  факти доведенню не

підлягають.

З даної статті вбачається, що

факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях мають для суду

преюдиціальний характер, якщо в спорі брали участь ті ж самі сторони.

Колегія суддів погоджується з

твердженням скаржника про те, що оскільки сторонами по справі № 1/91-5005

виступали ВАТ "Тернопільський ВПК "Збруч" та ТОВ "Редакція

газети "Вільне життя" щодо усунення перешкод в користуванні майном

шляхом вивільнення службових приміщень в будинку АДРЕСА_1, а Регіональне

відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області було

залучено до справи в якості третьої особи, тобто не було стороною, як це

випливає із змісту ст. 21 ГПК України,

Отже, судами першої та апеляційної

інстанції при винесенні рішень не врахували різний склад учасників судового процесу

у відповідних справах, що призвело до помилкового застосування положення ст. 35

ГПК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Всупереч вказаній нормі, місцевий

та апеляційний суди не встановили обставин, пов'язаних з вирішенням питання

належності на праві власності ВАТ "Тернопільський ВПК "Збруч"

приміщення, які було внесено в якості вкладу учасника в статутний фонд ТОВ

"Редакція газети "Вільне життя".

Твердження скаржника, що акт

приймання-передачі нерухомого майна від 30.11.2001 року, згідно якого Державний

комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, в особі

в. о. голови Держкомінформу України передав та ВАТ "Тернопільський

видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч", що є правонаступником ДП

"Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч", в

особі керівника підприємства нерухоме майно, згідно переліку, в тому числі і

спірне майно - редакційний корпус, не є доказом належності приміщення

останньому колегією відхиляється, оскільки до повноважень касаційної інстанції

не входить переоцінка доказів по справі.

Всі інші посилання скаржника щодо

правового режиму майна, переданого в якості державної частки до статутного

капіталу товариства також зводяться до переоцінки вже встановлених обставин.

Враховуючи викладене, суд

касаційної інстанції вважає, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням

норм процесуального права, яке полягало в неповному з'ясуванні обставин справи,

що згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для їх скасування.

Оскільки в силу приписів ст. 1117

ГПК України встановлення обставин справи, збирання доказів та їх оцінка не

входить до компетенції суду касаційної інстанції, під час розгляду касаційної

скарги виправити зазначені недоліки оскарженого рішення неможливо, а тому

останні підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до

місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду суду першої

інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми

матеріального права, які повинні бути застосовані, встановити обставини,

пов'язані з визначенням власника спірного приміщення. Зокрема, судам необхідно

встановити, кому належали приміщення, внесені відповідачем-3 до статутного

фонду відповідача-1 на момент укладення установчих документів, чи мав

можливість відповідач-3 формувати статутний фонд відповідно до умов установчого

договору, чи був статутний фонд сформований повністю, якими документами

первинного бухгалтерського обліку відображені зазначені операції тощо.

Керуючись ст. 1115, 1117,

1119, 11111 Господарського процесуального кодексу

України, суд, -

П О С Т А Н О

В И В:

Касаційну скаргу Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області

задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 15.10.2008 року по справі № 3/150-2729 та рішення

Господарського суду Тернопільської області від 07.08.2008 року по справі №

3/150-2729  скасувати.

Справу передати на новий розгляд до

Господарського суду Тернопільської області.

Головуючий   суддя                                                            

О. В. Муравйов 

Судді                                                                                    

А. Г. Полянський

                                             Г.

М. Фролова