Рішення

від 12.05.2010 по справі 9/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 р. Справа № 9/29

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Калуська автобаза", вул. Литвина, 13, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення коштів в сумі 1075, 82 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - провідний спеціаліст - юрисконсульт юридичного відділу, (довіреність № 2515/06 від 08.07.2009 року; посвідчення № 179 від 08.07.2009 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з ВАТ "Калушська автобаза" заборгованості по регресних вимогах в розмірі 1075, 82 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при виконанні трудових обов"язків здоров"ю громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював на ВАТ "Калуська автобаза", була заподіяна шкода у вигляді каліцтва, внаслідок чого потерпілому відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" була призначена пенсія по інвалідності, яка виплачувалася управлінням ПФУ в м. Івано-Франківську.

Сума виплаченої управлінням пенсії даному потерпілому складає 1075, 82 грн. Станом на 01.03.10 року дані пенсійні виплати підприємством управлінню ПФУ в м. Івано-Франківську не відшкодовано.

Вина відповідача в заподіянні шкоди даному потерпілому підтверджується актом огляду МСЕК та Актом про нещасний випадок Н-1.

Із посиланням на ст. 1195, 1201 ЦК України представник позивача зазначив, що вказана сума має бути відшкодована відповідачем.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. В суду відсутні відомості щодо причин неявки представника відповідача. Явка представника відповідача не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі подані у справу докази, суд встановив, що при виконанні трудових обов"язків здоров"ю громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював на ВАТ "Калуська автобаза", була заподіяна шкода у вигляді каліцтва, внаслідок чого потерпілому відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" була призначена пенсія по інвалідності, яка виплачувалася управлінням ПФУ в м. Івано-Франківську.

Судом встановлено, що 01.07.1977 року стався нещасний випадок внаслідок: 1) порушення правил техніки безпеки, яке виражене в тому, що водій транспортного засобу особисто взяв різак та почав виконувати обрізку болтів; 2)відсутність контролю за проведенням ремонтинх робіт та експлуатації автомобілей зі сторони автобази, про що складено акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 07.01.1977 року, підписаний без заперечень членами та головою комісії.

Згідно висновків МСЕК в результаті нещасного випадку громадянин ОСОБА_3 отримав другу групу інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що сума виплаченої управлінням пенсії даному потерпілому складає 1075, 82 грн., однак станом на 01.03.10 року дані пенсійні виплати підприємством управлінню ПФУ в м. Івано-Франківську не відшкодовано, що підтверджується довідкою управління ПФУ у м. Іваео-Франківську 09.03.10 року № 688/04.

Згідно довідки про заробітну плату та інші доходи за період з 01.11.99 року по 31.12.2000 року, виданої управлінням ПФУ у м. Івано-Франківську № 170 від 12.05.10 року, громадянину ОСОБА_3 за період з листопада 1999 року по грудень 2000 року виплачено 1075, 82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 ЦК УРСР (чинного на момент виникнення правовідносин) організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457 цього Кодексу.

Оскільки сума пенсії по інвалідності призначена та виплачена органами Пенсійного фонду, то підприємство, відповідальне за заподіяну шкоду, зобов'язане відповідно до статті 460 Цивільного кодексу України відшкодувати цю суму Пенсійному фонду України, який здійснив її виплату.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Ввідповідно до ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Стаття 80 ЦК УРСР встановлює, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Судом встановлено, що право на звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості в порядку регресу закінчився 31.12.2003 року, тобто до набрання чинності новим ЦК України (кодекс набрав чинності 01.01.2004 року п. 1 Прикінцевих та перехідних положень), а тому застосовуються положення ЦК УРСР.

В позовній заяві позивач просив поновити строк позовної давності по стягненню заборгованості по регресних вимогах. Проте, позивачем не наведено суду поважних причин пропуску позовної давності, за яких своєчасне пред"явлення позову стає неможливим або утрудненим. В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку позовної давності слід відмовити.

В задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 71, 75, 80, 460 ЦК УРСР, п. 1, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Калуська автобаза" про стягнення коштів в сумі 1075, 82 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Фанда О. М.

рішення виготовлено та підписано 14.05.10 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" ОСОБА_4

14.05.10 року