Рішення

від 02.08.2007 по справі 2-298/2007

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-298/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 серпня 2007 року                                                                                     смт

Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді                                         Тустановського

А.О.

при секретарі                                                    Матевосян

К.М.

представника позивача       ОСОБА_1 представника відповідача  ОСОБА_2 

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове

цивільну справу   за   позовом  

Товариства   з   обмеженою  

відповідальністю   „Веселинівська

автоколона №3" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2007 року позивач звернувся до суду з позовом,  в якому просить стягнути з відповідача

спричиненні ним матеріальні збитки в сумі 6137 грн. 25 копійок. В обґрунтування

позову позивач посилався на те,  що

17.03.1997 року відповідач був прийнятий на роботу в ТОВ „ Веселинівська

автоколона № 3" на посаду водія вантажного автомобіля. В його обов'язки

входило перевезення вантажів із забезпеченням повної безпеки руху,  виконання плану вантажоперевезень,  забезпечення схоронності вантажу та бережне

відношення до закріпленого автомобіля. В зв'язку з тим,  що відповідач виконував роботи по перевезенню

матеріальних цінностей,  використовуючи

при цьому паливно-мастильні матеріали підприємства,  з ним був укладений договір про повну

матеріальну відповідальність.

30.10.2006 року ОСОБА_3 на роботу не вийшов,  при цьому не надав адміністрації підприємства

жодних пояснень,  тому відповідач був

звільнений за п. 4  ст.  40 КЗпП України,  згідно з наказом № 223 від 07.11.2006 року.

Також,  за період

роботи відповідачем отримано в під звіт 17 555 л дизельного пального,  списано згідно з об'ємом виконаної роботи

15383 л,  утримано із заробітної плати

418, 5 л,  залишок отриманого,  але не списаного дизельного пального склав

1753, 5 л на суму 6 137, 25 грн..

Позивач вважає,  що

заборгованість сталася з вини відповідача, 

оскільки останній недбало ставився до виконання своїх трудових

обов'язків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги

зменшив та просить суд стягнути з відповідача 5 137, 25 грн. спричинених

підприємству матеріальних збитків і судові витрати,  в тому рахунку 61, 37 грн. державного мита та

30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач та представник відповідача у судовому

засіданні позов,  зменшений позивачем до

5 137, 25 грн.,  визнали повністю.

Суд,  заслухавши

пояснення сторін,  дослідивши матеріали

справи,  вважає,  що позов підлягає задоволенню повністю з

наступних підстав.

Судом встановлено,  що

згідно з наказом № 106 від 17.03.1997 року відповідач був прийнятий на роботу в

товариство на посаду водія. З посадової інструкції водія вантажного автомобіля

вбачається,  що відповідач зобов'язаний

був перевозити вантажі із забезпеченням повної безпеки руху,  бережливо ставитися до перевізного вантажу та

здійснювати догляд за автомобілем,  при

поверненні із рейсу передавати диспетчеру належним чином оформлений дорожній

лист з товарно-транспортною накладною, 

дотримуватись на лінії правильного режиму роботи.

01.01.2004 року ТОВ „Веселинівська автоколона № 3"

уклало з відповідачем договір про повну матеріальну відповідальність,  відповідно до якого ОСОБА_3  взяв на себе повну матеріальну

відповідальність,  як за передані йому у

встановленому порядку під звіт товарно-матеріальні цінності та грошові засоби

згідно з інвентаризаційними описами,  так

і за всі ті,  що будуть надходити йому

під звіт,  протягом терміну дії договору.

Також,  відповідач згідно з умовами

зазначеного договору,  зобов'язався у

встановленому порядку і у встановлений термін подавати звітність про рух

товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів,  переданих йому під звіт,  а у разі виявлення недостачі зазначених

цінностей,  ОСОБА_3  зобов'язався відшкодувати її за цінами,  що склалися на день виявлення недостачі.

З досліджених в судовому засіданні журналів видачі

дорожніх листів за період 2004 - 2006 років вбачається,  що ОСОБА_3 

за період його роботи,  а саме з

лютого 2004 року по жовтень 2006 року було отримано під звіт 17755 л дизельного пального. Факт отримання відповідачем

паливно-мастильних матеріалів підтверджується забірними відомостями,  відомостями видачі паливно-мастильних

матеріалів та заправними відомостями,  в

яких він ставив свій підпис.

Згідно з актом документальної ревізії руху

паливно-мастильних матеріалів від 07 листопада 2006 року комісією ТОВ

„Веселинівська автоколона № 3 „виявлено, 

що за водієм ОСОБА_3  склалася

недостача по дизельному пальному,  яка

станом на 01.12.2006 року склала 1753, 5 л.".

Суд дійшов висновку, 

що недостача паливно-мастильних матеріалів сталася внаслідок порушення

відповідачем своїх трудових обов'язків, 

оскільки він недбало ставився до обліку ввіреного йому дизельного

пального,  своєчасно не здавав звіти щодо

руху паливно-мастильних матеріалів,  не

дотримувався на лінії правильного режиму роботи.

Так,  як встановлено судом ОСОБА_3  отримав, 

але не здав дорожні листи:

№ 1071 від 24-30.06.2004 року - в цей період відповідачем отримано

дизельного пального в кількості 80 л, 

але роботи по перевезенню

вантажів не виконувались;

№  905401   від 

12-17.07.2004 року - в  цей  період відповідачем

отримано дизельного пального в кількості 220 л,  але роботи по

перевезенню вантажів не

виконувались;

№ 6214 від 10.08.2004 року - в цей період відповідачем отримано

дизельного пального в кількості 80 л, 

але роботи по перевезенню

вантажів не виконувались;

Тобто,  загальна

кількість отриманого відповідачем дизельного пального у відрядженні,  на заправних станціях підприємств,  в яких виконувалась робота,  склала 420 л.

Крім того, 

отримання відповідачем дизельного пального загальною кількістю 1333 л на заправних станціях позивача,  підтверджується забірними відомостями,  відомостями видачі паливно-мастильних

матеріалів та заправними відомостями,  в

яких він ставив свій підпис,  але дорожні

листи та товарно-транспортні накладні, 

які отримував водій ОСОБА_3  до

бухгалтерії підприємства не здавав,  а

отже зазначена кількість дизельного пального не списувалась.

Відповідно до п.

1  ст.  134 КЗпП України працівники несуть матеріальну

відповідальність у повному розмірі шкоди, 

заподіяної з їх вини підприємству у випадку,  коли між працівником і підприємством укладено

письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за

незабезпечення цілості майна та інших цінностей,  переданих йому для зберігання або для інших

цілей.

Таким чином, 

проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази,  суд вважає, 

що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх трудових

обов'язків виникла недостача дизельного пального.

На підставі викладеного, 

керуючись п. 1  ст.  134,  

ст.   ст.  10, 

60,  212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ „Веселинівська

автоколона № 3" 5 137 (п'ять тисяч сто тридцять сім) гривень 25 копійок на

відшкодування шкоди,  заподіяної

внаслідок порушення покладених на відповідача трудових обов'язків,  держмито в сумі 61 (шістдесят одну) гривню 37

копійок та ЗО (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд

шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про

апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги.