Рішення

від 17.11.2010 по справі 18/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.10 Справа№ 18/95

За позовом: Прокурора Жовківського району в інтересах держави в особі Малехівської сільської ради, с. Малехів, до відповідача:приватного підприємства "Будівельна компанія "Садиба", м. Львів, про: стягнення 127' 359,69 грн. Суддя Т. Рим За участю представників: прокурор:не з'явився, позивача:ОСОБА_1 -довіреність 28.09.2010 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурора Жовківського району в інтересах держави в особі Малехівської сільської ради до приватного підприємства будівельної компанії "Садиба" про стягнення 127' 359,69 грн. Ухвалою від 15.09.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.10.2010 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Ухвалою від 03.11.2010 р. за клопотанням позивача судом продовжено строк розгляду справи, розгляд справи призначено на 17.11.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору оренди землі від 09.07.2008 р. не здійснив оплати вартості оренди, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 35' 780,66 грн. Крім того, відповідачу нараховано 91' 579,03 грн. пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань.

В судові засідання представник відповідача не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.10.2010 р. В судове засідання 17.11.2010 р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість прибути в судове засідання. Клопотання подано від імені відповідача, підписане ОСОБА_2 Проте до клопотання не було долучено жодного документа на підтвердження повноважень представника. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір оренди землі від 09.07.2008 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва готельно-відпочинкового комплексу по вулиці Жовківській, 2/а в селі Малехів Жовківського району Львівської області. Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5 га. Розмір орендної плати індексується.

Як убачається з поданого позивачем розрахунку позовних вимог за період з січня 2009 року по лютий 2010 року позивачем нараховано 35' 780,66 грн. орендної плати, проте відповідачем не було здійснено оплати. Доказів зворотнього відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Враховуючи ту обставину, що між сторонами укладено Договір, між ними виникли договірні відносини та цивільне зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", частини 1 статті 93 Земельного кодексу України оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1 та 4 статті 2 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з нормами частин 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктами 9, 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 5 гривень 28 копійок за 1 м 2 , шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця. Орендна плата вносить щомісячно до 25 числа звітного місяця в розмірі 2' 200,00 гривень, що в рік складає 26' 400,00 гривень на розрахунковий рахунок Малехівської сільської ради.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до пункту в) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Таким чином, оскільки у відповідача виник обов'язок зі сплати орендної плати в силу приписів Договору та інших положень чинного законодавства, доказів його належного виконання суду не представлено, вимоги позивача про стягнення з відповідача 35' 780,00 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується нарахування позивачем пені за порушення виконання грошового зобов'зання, то суд при прийнятті рішення брав до уваги таке.

Відповідно до пункту 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Проте згідно з преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Враховуючи ту обставину, що між сторонами виникли договірні зобов'язання в силу укладеного Договору, при визначенні розміру пені за порушення умов договору необхідно враховувати обмеження, визначені цим законом. Так, статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. З огляду на це нарахування позивачем пені на основі пункту 14 Договору не відповідає зазначеним вище приписам закону.

Крім того, згідно з положеннями статті 25 Закону України "Про плату за землю" за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Згідно з підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Крім того, в силу частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нормами наведених вище Законів України обмежено розмір пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань (обов'язку зі сплати орендної плати за землю), а тому нарахування позивачем пені на підставі пункту 14 Договору не відповідає зазначеним нормам, а нарахування потрібно провести з урахуванням наведених обмежень. У зв'язку з цим суд провів перерахунок пені, яка підлягає стягненню, з урахуванням:

- кількості днів прострочення, заявлених позивачем у розрахунку,

- обмежень стосовно строків нарахування пені, визначених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України,

- обмежень стосовно розмірів пені, визначених статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статті 25 Закону України "Про плату за землю", підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи наведені обмеження, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 91' 579,03 грн. є обґрунтованими частково, у сумі 1' 400,13 грн.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати потрібно покласти на нього.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 193, 232 Господарського кодексу України, статтями 526 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтею 25 Закону України "Про плату за землю", статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Будівельна компанія "Садиба" (адреса: АДРЕСА_1, 79059; ідентифікаційний код 34368334 ) на користь Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (адреса: вулиця Івасюка, будинок 6, село Малехів, Жовківський район, Львівська область, 80383; ідентифікаційний код 22355287 ) 35' 780,00 грн. заборгованості з орендної плати, 1' 400,13 грн. пені.

3. Стягнути з приватного підприємства "Будівельна компанія "Садиба" (адреса: АДРЕСА_1, 79059; ідентифікаційний код 34368334 ) в доход державного бюджету України 371,80 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Рим Т.Я.