Рішення

від 10.09.2015 по справі 922/4338/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р.Справа № 922/4338/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт", м. Харків про стягнення 131802,42 грн. за участю представників:

позивача - Козаченко Т.П. за довіреністю № 95 від 08.12.2014 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт" про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 46400,00 грн., 3% річних в сумі 15367,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 70034,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідачем не були виконані у повному обсязі свої зобов'язання щодо проведення розрахунків за виконані роботи за договором субпідряду № 01/03-2013СП від 01.03.2013 р. на виконання робіт по технічному забезпеченню при капітальному ремонті свердловини № 1 Васищівського ГКР.

Ухвалою суду по справі від 30.07.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.08.2015 р. о 11:00.

12.08.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 10.09.2015 р. о 11:20.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 10.09.2015 р. за вх.№ 36181, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 12.08.2015 р. за вх. № 32417, надав заяву в порядку п.1-1 ст. 80 ГПК України, яка судом долучена до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 10.09.2015 р. за вх. № 36177, надав письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно них представник позивача вказував, що між сторонами укладався та виконувався лише один договір субпідряду № 01/03-2013СП від 01.03.2013 р. на виконання робіт по технічному забезпеченню при капітальному ремонті свердловини № 1 Васищівського ГКР, який є предметом спору у межах даної справи. Також, представник позивача вказував, що усі платіжні доручення та акти здачі - прийняття робі, які містяться в матеріалах справи, стосуються договору субпідряду № 01/03-2013СП від 01.03.2013 р.

Також, представник позивача, через канцелярію господарського суду 01.09.2015 р. за вх. № 34570, надав письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення основного боргу в сумі 36400,00 грн., 3% річних в сумі 15367,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 70034,80 грн. Також, просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10000,00 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем даної суми під час розгляду справи.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

01.03.2013 р. між сторонами був укладений договір субпідряду № 01/03-2013СП на виконання робіт по технічному забезпеченню при капітальному ремонті свердловини № 1 Васищівського ГКР (надалі - договір).

Згідно п. 5.1.12. договору відповідач (підрядник) взяв на себе зобов'язання оплатити грошовими коштами роботи, виконані позивачем (субпідрядником), згідно умов договору та додатків до нього.

Пунктом 7.2. договору було передбачено, що вартість робіт визначається фактично виконаним обсягом робіт, який підтверджується актами виконаних робіт.

Згідно п. 7.5. договору оплата робіт, що виконуються субпідрядником по цьому договору, додатковим угодам до нього та додатках до них здійснюється підрядником в порядку:

- з моменту відвантаження субпідрядником першого вантажу підряднику для транспортування на свердловину, протягом трьох робочих днів підрядник здійснює передоплату за перші 15 діб роботи;

- за п'ять днів до початку місяця в якому передбачається проведення робіт - 50 відсотків очікуваного обсягу;

- остаточний розрахунок - протягом п'яти банківських днів, що обчислюється з наступного дня після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Загальна вартість робіт, виконаних позивачем, згідно актів здачі-прийняття робіт за період березень-липень 2013 року склала 1704000,00 грн. (том 1 а.с. 37 - 41).

На підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт та наданих позивачем рахунків відповідач повинен був проводити оплату виконаних робіт.

Загальна сума оплати за виконані роботи станом на момент пред'явлення позову до суду складала 1657600,00 грн. (платіжні доручення том 1 а.с.24 - 36).

При цьому суд зазначає, що представником позивача були надані до суду письмові пояснення вх. № 36177 від 10.09.2015 р., в яких він вказував, що усі платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи, стосуються договору субпідряду № 01/03-2013СП від 01.03.2013 р.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що станом на момент пред'явлення позову до суду сума основного боргу відповідача становила 46400,00 грн.

Крім того, згідно позову позивач вказував, що 06.12.2013 р. ним на адресу відповідача направлялася претензія № 1570 про стягнення основного боргу в сумі 596400,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 150456,62 грн. У відповідь відповідач направив лист № 354 від 13.12.2013 р., в якому він визнав існуючий борг та запевнив, що при першій же нагоді розрахується з позивачем.

В процесі розгляду справи відповідачем згідно платіжного доручення № 251 від 04.08.2015 р. був сплачений позивачу основний борг в сумі 10000,00 грн.

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, що заява представника позивача в порядку п.1-1 ст. 80 ГПК України підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 10000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч.4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідачем в процесі розгляду справи був сплачений позивачу борг в сумі 10000,00 грн., господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 36400,00 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, судом було встановлено, що дані розрахунки є вірними, у зв'язку з чим 3% річних в сумі 15367,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 70034,80 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 36400,00 грн., 3% річних в сумі 15367,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 70034,80 грн.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2637,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 837, 838, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазремонт" (61052, м. Харків, пров. Мало-Панасівський, буд. 4/7, ідентифікаційний код 36558756, п/р 26002457176 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, буд. 27, ідентифікаційний код 23557449, п/р 26008420241602 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) основний борг в сумі 36400,00 грн., 3% річних в сумі 15367,62 грн., інфляційні втрати в сумі 70034,80 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2637,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10000,00 грн.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 15.09.2015 р.

Суддя Д.О. Доленчук