Постанова

від 09.09.2015 по справі 913/70/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.09.2015 справа №913/70/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Кододової О.В. Мартюхіної Н.О., Склярук О.І. Дем"яновій Є.Є. Ісаєва Л.М. (за довіреністю) Не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Луганську, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2015 р. (повний текст рішення складений та підписаний 24.06.2015року) у справі№ 913/70/15 (суддя Вінніков С.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Луганську, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агарікус", м. Луганськ простягнення 401132,27грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2015р. у справі №913/70/15 позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії АТ "Укркексімбанк" в м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агарікус" про стягнення 401132,27 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агарікус", м. Луганськ, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», заборгованість за кредитом в сумі 182288,00 грн., проценти за користування кредитом в сумі 27054,58 грн., комісію за управління кредитною лінією в сумі 1664,52 грн., комісію за зобов'язання щодо надання кредиту в сумі 185,71 грн., пеню за несвоєчасну оплату процентів в сумі 3173,46 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 277,18 грн., інфляційні втрати в сумі 61299,79 грн., 3% річних в сумі 3578,90 грн., судовий збір в сумі 5590,44 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Повний текст рішення господарського суду Запорізької області по справі №913/70/15 складено та підписано 24.06.2015року.

Рішення суду мотивоване тим, що банком було видано відповідачу кредит, останнім доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надано, відтак позовна заява в частині стягнення заборгованості за кредитом за період 20.07.2014р. - 20.09.2014р. в сумі 182288,00 грн., процентів за користування кредитом за період липень 2014 року - березень 2015 року в сумі 27054,58 грн., комісії за управління кредитною лінією за період липень - грудень 2014 року в сумі 1664,52 грн. та комісії за зобов'язання щодо надання кредиту за період липень-серпень 2014 року в сумі 185,71 грн. задоволена у повному обсязі.

В оспорюваному рішенні господарський суд зазначає, що розрахунок пені за несвоєчасну оплату процентів та за несвоєчасну сплату комісії здійснено відповідно до положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та прийнятий судом як обґрунтований. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 08.08.2014р. по 14.04.2015р. в сумі 3173,46 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії за період 08.08.2014р. по 14.04.2015р. в сумі 277,18 грн. задоволені у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 20.08.2014р. по 22.03.2015р. в сумі 27840,16 грн. Господарським судом відмовлено, оскільки зазначені вимоги підпадають під дію мораторію щодо нарахування пені на основну заборгованість за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Господарський суд Луганської області в оскаржуваному рішенні також зазначив, що у рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності. Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач звільнений законом від відповідальності за недотримання строків для подання органам, до сфери управління яких він належать, фінансової звітності, тому останній був позбавлений можливості своєчасно подати банку таку звітність на виконання умов кредитного договору.

Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволені місцевим господарським судом за період з 19.08.2014р. по 14.04.2015р. у сумах 61299,79 грн. та 3578,90 грн. відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Луганську, м.Луганськ не погодився із прийнятим рішенням та звернувся до Донецького апеляційного суду із апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі №913/705/15 від 23.06.2015року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 27840,16грн. та вимог про стягнення штрафу в сумі 93700,00грн. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на теперішній час розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014року №1079-р є чинним, а перелік населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція не є визначеним, у зв'язку з цим, не має правових підстав для розповсюдження дії мораторію щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами, введеного ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на ТОВ «Агарікус», оскільки перелік населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція не є визначеним.

Апелянт також зазначив щодо висновків суду першої інстанції що відповідач звільнений законом від відповідальності за недотримання строків для подання органам, до сфери управління яких він належить, фінансової звітності, те що законодавством передбачається звільнення від відповідальності суб»єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції . Оскільки перелік населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція не є визначеним, також відсутні правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та штрафів, які передбачені умовами кредитного договору від 20.09.2013року.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно зі ст.75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України- правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін,перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

20.09.2013року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк» (банк, кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агарікус» (позичальник, відповідач), укладено генеральну угоду № 61113N3.

20.09.2013року в рамках вказаної генеральної угоди між сторонами у справі укладено кредитний договір № 61113N3 (кредитний договір).

За умовами п.3.1. кредитного договору банк відкриває позичальникові відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено:

3.2.1. Ліміт кредитно лінії - 300000 грн.

3.2.2. Кінцевий термін погашення кредиту: 19 вересня 2014 року

3.2.3 Вид кредиту: відновлювальна відклична кредитна лінія

3.2.4. Цілі кредиту: Фінансування обігових коштів

3.2.5. Тип процентної ставки за користування кредитом за цим договором - фіксована Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 19,5% річних.

3.2.6. Розмір комісії за управління кредитом: 0,1% від ліміту кредитної лінії, визначеного п. 3.2.1 цього договору.

3.2.9. Розмір комісії за зобов'язання щодо надання кредиту: 2,0% річних. Тариф збільшується на суму податку на додану вартість.

3.2.10. Розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно до п. 3.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок , вказаний в п. 3.8 договору, в строк, зазначений в п. 3.2 договору, згідно із графіком вибірки та зниження ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Зниження ліміту заборгованості згідно із Графіком вибірки та зниження ліміту заборгованості починається не пізніше ніж з 10 місяця до кінцевого терміну погашення кредиту. Строки, передбачені Графіком вибірки та зниження ліміту заборгованості, є обов'язковими.

Відповідно до п.3.5.1 кредитного договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

За умовами п. 4.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банкові, зокрема, такі платежі за цим договором:

4.1.1. комісію за управління кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору. Комісія за управління кредитом нараховується за період нарахування комісії за управління кредитом, але не більше 90 календарних днів з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань з повернення основного боргу за договором , у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений в п. 3.8 цього договору. Комісія за управління кредитом за останній період нарахування комісії за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

4.1.4. комісію за зобов'язання щодо надання кредиту у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору. Така комісія нараховується з щомісяця в останній банківський день у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування на суму різниці між лімітом заборгованості відповідно до графіка вибірки та зниження ліміту заборгованості, зменшеним на суму ліміту кредитної лінії, зазначеному в п. 3.3.6 договору, та фактичною заборгованістю за основним боргом за кредитом протягом періоду нарахування комісії за зобов'язання щодо надання кредиту із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування комісії за зобов'язання щодо кредиту на основі банківського року. Комісія за зобов'язання щодо надання кредиту підлягає сплаті щомісяця по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений в п. 3.8 цього договору. Нарахування комісії за зобов'язання щодо надання кредиту припиняється з дати кінцевої вибірки кредиту.

Згідно до п. 7.2 договору у разі невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банкові пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору.

За умовами п.7.4 договору передбачено, що у разі невиконання позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, визначених підпунктами 5.1.3.6, 5.1.3.10, 5.1.7 та 5.3.1 цього договору, банк застосовує до позичальника штрафні санкції у вигляді сплати останнім на користь банку грошових коштів у розмірі 510 грн. 00 коп. щомісячно за кожне окреме порушення протягом строку невиконання зазначених зобов'язань.

На виконання умов генеральної угоди та кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 297288,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме меморіальним ордерами (а.с. 51-60) .

У матеріалах справи відсутні докази виконання з боку відповідача умов кредитного договору щодо погашення кредиту у встановлені строки.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №61113N3 від 20.09.2013року, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача за договором від 20.09.2013року на момент із зверненням із позовом до суду першої інстанції в сумі 182288,00 грн. за кредитом, в сумі 27054,58 грн. по процентах за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем .

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості за кредитним договором №61113N3 від 20.09.2013року за період 20.07.2014р. - 20.09.2014р. в сумі 182288,00 грн., процентів за користування кредитом за період липень 2014 року - березень 2015 року в сумі 27054,58 грн., комісії за управління кредитною лінією за період липень - грудень 2014року в сумі 1664,52 грн. та комісії за зобов'язання щодо надання кредиту за період липень-серпень 2014 року в сумі 185,71 грн. та пені за несвоєчасну сплату комісії 277,18грн.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п. 7.2 договору у разі невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банкові пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору.

Позивачем при зверненні до суду першої інстанції із позовною заявою були заявлені у тому числі вимоги щодо стягнення 27840 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 3173,46 грн. - пеня за несвоєчасну оплату процентів.

Господарським судом Луганської області в задоволенні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 20.08.2014р. по 22.03.2015р. в сумі 27840,16грн. відмовлено. Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 08.08.2014р. по 14.04.2015р. в сумі 3173,46 грн. задоволені у повному обсязі.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 08.08.2014р. по 14.04.2015р. в сумі 3173,46 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії за період 08.08.2014р. по 14.04.2015р. в сумі 277,18 грн. Та вважає, що рішення господарського суду Луганської області в цій частині підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Луганськ, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014р. № 1053-р".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Законодавець надав зворотню силу Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" з моменту прийняття Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, ці заходи повинні діяти до їх скасування Президентом (ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"). Перелік, де проводиться антитерористична операція який був затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р.з урахуванням судових рішень діяв до 28.07.2015р. до моменту прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 28.07.2015року по справі №К/800/19383/15 про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р.

Тобто у будь-якому випадку позивач неправомірно нарахував пеню за період з 08.08.2014р. по 14.04.2015р.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Луганськ, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Більш того, проведення антитерористичної операції на території м. Луганську є загальновідомим фактом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агарікус" зареєстровано за адресою: 91049, Луганська обл., місто Луганськ, квартал 8 Марта, будинок 26 А

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів виходить з того, що відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, як сам кредит так і нараховані на нього проценти є основними зобов'язаннями за кредитним договором.

Тому колегія судді Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту з 20.08.2014р. по 22.03.2015р. у сумі 27840,16грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 08.08.2014р. по 14.04.2015р. в сумі 3173,46 грн., підлягає скасуванню.

Одночасно на підставі вищевикладеного позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 93700,00грн. задоволенню не підлягають та рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2015року є правомірним та підстав для його скасування у цій частині не вбачається.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних, судова колегія зазначає, що господарський суд Луганської області правомірно стягнув з відповідача 3 % річних у розмірі 3578,90 грн., інфляційні у розмірі 61299,79 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного рішення господарського суду Луганської області по справі №913/70/15 від 23.06.2015року підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Судові витрати покласти на апелянта відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Результати апеляційного провадження у справі №913/70/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Луганську, м.Луганськ, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області по справі №913/70/15 від 23.06.2015року скасувати частково, в частині задоволення вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 08.08.2014р. по 14.04.2015р. в сумі 3173,46 грн. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Викласти другий абзац резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агарікус", м. Луганськ, кв. 8го Марта, б.26 «А», код за ЄДРПОУ 31326553, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, вул. Горького, б. 127, код за ЄДРПОУ 00032112, в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганськ, м. Київ, вул. Тельмана, б. 5, код за ЄДРПОУ 21794398, заборгованість за кредитом в сумі 182288 грн. 00 коп., проценти за користування кредитом в сумі 27054 грн. 58 коп., комісію за управління кредитною лінією в сумі 1664 грн. 52 коп., комісію за зобов'язання щодо надання кредиту в сумі 185 грн. 71 коп., інфляційні втрати в сумі 61299 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 3578 грн. 90 коп., пені за несвоєчасну сплату комісії в сумі 277грн.18коп., судовий збір в сумі 5526 грн. 98 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області по справі №913/70/15 від 23.06.2015року залишити без змін.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В.Кододова

Судді: Н.О.Мартюхіна

О.І. Склярук

Надруковано: 5 прим.

1.позивачу;

1. відповідачу;

1. у справу;

1. апеляційному суду.

1. ГСЛО.