Постанова

від 15.09.2015 по справі 910/11049/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.09.2015р. справа №910/11049/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О. Зубченко І.В., Стойка О.В. при секретарі судового засідання Максимовій О.Ю. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: Корнелюк М.П. (за довіреністю від 21.06.2015р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2015р. (повний текст підписано 23.07.2015р.) по справі№910/11049/15 (суддя Іванов А.В.) за позовомКомунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка», м.Луганськ пророзірвання договору оренди та виселення

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», м. Київ (Позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка», м. Луганськ (Відповідач) про розірвання договору оренди та виселення.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.07.2015р. по справі №910/11049/15 позовні вимоги Позивача були задоволені в повному обсязі - розірвано договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району міста Києва № 6548/2 від 26.12.2003 та повернуто Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» нежиле приміщення в буд. №7 по вул. Десятинній загальною площею 115,4 кв.м.

Вказане рішення було вмотивоване встановленням судом першої інстанції факту припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, з урахуванням листів-повідомлень Орендодавця про закінчення строку дій договору, а також - визнанням Відповідача банкрутом в межах справи №21б/5014/2773/12.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з мотивів розгляду справи без участі та належного повідомлення Скаржника про судові засідання.

Розпорядженням секретаря Другої судової палати від 01.09.2015р. у зв'язку із перебуванням у відпустці визначених при первісному надходженні апеляційної скарги за результатами автоматизованого розподілу справи суддів - членів судової колегії Зубченко І.В. та Марченко О.М. було замінено на суддів Радіонову О.А. та Стойку О.В. відповідно.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 15.09.2015р. о 12.30год.

Розпорядженням секретаря Другої судової палати від 14.09.2015р. у зв'язку із перебуванням судді Радіонової О.О. у відпустці, її у складі судової колегії було замінено на суддю Зубченко І.В.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 15.09.2015р. підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсягу, надавши уточнення щодо її вимог відносно скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового про відмову у задоволені позову, а також заявив клопотання про відкладання її розгляду з метою ознайомлення з матеріалами справи

Представник Відповідача у судове засідання 15.09.2015р. не з'явився, проте надав відзив №91 від 09.09.2015р., яким заперечував проти задоволення апеляційних вимог, а також - витребувані апеляційним судом документи (а.с.а.с.142, 143), які залучаються до матеріалів справи, оскільки стосуються тих обставин, на які посилався місцевий суд в оскаржуваному рішенні, без відповідних підтверджуючих документів.

Судове колегія відмовляє у задоволенні клопотання Скаржника щодо відкладання розгляду справи з приведених в ньому підстав, оскільки будь-який представник Відповідача, залучений в порядку ст.28 Господарського процесуального кодексу України, не був обмежений у можливості ознайомитися із матеріалами справи до дати судового засідання, про час і місце якого апелянт був обізнаний з 07.09.2015р. (дата отримання ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 01.09.2015р. згідно змісту повідомлення про вручення поштового відправлення). В свою чергу, положення ст.77 вказаного Кодексу не покладають необхідність відкладання розгляду справи у залежність від неналежного використання стороною своїх процесуальних прав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи 26.12.2003р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» (Орендар) був укладений Договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №6548/2 (Договір - а.с.а.с. 9,10), предметом якого, відповідно до п.1.1. цього Договору є правовідносини, за якими Орендодавець на підставі розпорядження райдержадміністрації від 18.12.2003р. № 2175 передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення в буд.№7, по вул. Десятинній, загальною площею 115,4 кв.м. під офіс.

Відповідно до п.6.2. договору строк його дії встановлений з 26.12.2003р. по 01.01.2006р. 14.02.2011р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору оренди нежилого приміщення від 26.12.2003р. №6598/2 (а.с.12), відповідно до якої було вирішено внести зміни до Договору: змінити назву Орендодавця на «Комунальне підприємство «Керуюча дирекція», а також змінити юридичні адреси та реквізити сторін.

Додатковою угодою №2 від 14.07.2011р. (а.с.13) умови щодо строку дії договору змінено та встановлено його дію до 31.03.2012р. включно. При цьому, за змістом складеного сторонами Акту на додаток до цієї додаткової угоди (а.с.13 зворотна сторона) вбачається, що орендні правовідносини між сторонами на дату укладання цієї угоди не припинились через належність виконання обов'язків Орендаря та відсутність заяв сторін щодо припинення договору.

В п.6.5 Договору визначені підстави, з настанням яких сторони пов'язують припинення дії договору, серед яких: закінчення строку, на який його було укладено, та банкрутство Орендаря.

Відповідно до п.6.3. Договору орендоване приміщення після закінчення строку дії договору повинно бути звільнено та передано Орендодавцю за актом протягом трьох днів.

Як встановлено апеляційним судом за наданими на його вимогу документами, Позивач листом № 191 від 26.03.2012р. (а.с.142), надісланим 07.04.2012р. (а.с.143), повідомив Відповідача про сплив строку дії договору 31.12.2012р., необхідність внесення змін до договору із викладенням його в новій редакції з належним орендодавцем (Шевченківською районною у місті Києві адмінінстрацією).

Також 08.10.2013р. на адресу Відповідача Позивачем повторно було направлено Повідомлення про припинення договору оренди, що підтверджується листами від 08.10.2013р. за №198-юр (а.с.55) та №197-юр (а.с.145) з вимогою про повернення об'єкту оренди. Проте, на ці повідомлення Відповідач ніяким чином не відреагував та орендоване приміщення не звільнив.

Постановою Господарського суду Луганської області від 10.04.2013р. у справі №21б/5014/2773/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» було визнано банкрутом, введено по справі судову процедуру ліквідації. Цією ж Постановою вирішено припинити господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» з 10.04.2013р., а з 10.04.2013р. ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кудінова Євгена Володимировича, ліцензія АВ №499035 від 04.12.2009р.

За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» місцевим судом були задоволені повністю.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору оренди майна комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва №6548/2 від 26.12.2003р., який у розумінні ст.ст.4, 151 Цивільного кодексу УРСР, діючого на момент його укладання, є належною правовою підставою для виникнення для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а зважаючи на триваючий характер таких правовідносин - і в контексті відповідних положень Господарського і Цивільного кодексу України, що підлягають застосуванню до правовідносин за вказаним договором в силу п.4 Прикінцевих положень та п. 4. Прикінцевих та перехідних положень цих Кодексів відповідно.

В сою чергу, з природи орендних правовідносин, визначеної положеннями ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України, випливає, що внаслідок укладання договору оренди Орендар набуває право тимчасового правомірного володіння та користування комунальним майном - спірним орендованим приміщенням - впродовж строку дії (чинності) відповідного договору, що узгоджується із ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України та ч.7 ст.180 Господарського кодексу України.

В контексті положень ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України обраний Позивачем спосіб судового захисту у вигляді розірвання спірного договору оренди спрямований на припинення відповідних правовідносин оренди, що за змістом визначених ч.ч.2, 3 ст.653 цього Кодексу наслідків, може бути застосований лише до чинного (діючого) на дату подання позову і прийняття судового рішення договору. Дійсно, із змісту ч.ч.2,3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.ч.2,3 ст.291 Господарського кодексу України вбачається, що закінчення строку дії договору, банкрутство орендаря та розірвання договору є альтернативними способами припинення договору оренди.

Між тим, у світлі наявних у справі доказів місцевим судом цілком обґрунтовано встановлено, що орендні правовідносини між сторонами з приводу означеного майна припинилися 31.12.2012р. через закінчення строку дії спірного договору оренди, адже своєчасно надісланий лист Орендодавця №191 від 26.03.2012р. з повідомленням про необхідність внесення до нього змін унеможливлює подальше автоматичне продовження його в порядку ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Оскільки таке припинення спірного договору відбулося до подання Орендодавцем позовної заяви, остільки права Позивача не могли бути порушені фактом існування орендних правовідносин та не підлягали судовому захисту, що зумовлює скасування рішення місцевого суду через неправильне застосування приведених вище норм матеріального права в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди та прийняття нового рішення в цій частині - про відмову у задоволені такої позовної вимоги.

В свою чергу, припинення договору оренди тягне за собою виникнення зобов'язання Орендаря з повернення майна Орендодавцю, що узгоджується з нормами ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст.785 Цивільного кодексу України. В такому випадку, доказами припинення цього зобов'язання є акт приймання-передачі, складання якого передбачено п.п.4.6, 5.8 Договору, а також прямо передбачено ч.2 ст.795 Цивільним кодексом України. Застосування місцевим судом положень ст.836 Цивільного кодексу України наразі є безпідставним, адже не відповідає природі спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачеві об'єкту оренди після припинення строку дії договору відповідно до вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, до матеріалів справи на надано належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу - акту приймання-передачі відносно орендованих Відповідачем приміщень, що зумовлює висновок про наявність у Позивача як відповідного суб'єктивного права, яке підлягає судовому захисту, так і факту його порушення Відповідачем.

За таких обставин, вимога Позивача про звільнення приміщення шляхом виселення в контексті зазначених норм, відповідає способу судового захисту, передбаченого ст.16 Цивільного кодексу України, що полягає у спонуканні Відповідача до виконання зобов'язання з повернення орендованого майна та є цілком обґрунтованою.

Поряд із цим, враховуючи, що місцевий суд всупереч вимог абз.2 ч.2 ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення про задоволення позовних вимог не встановив строку для вчинення Відповідачем дій з повернення майна, означене рішення підлягає зміні в цій частині та встановленню строку тривалістю 10 календарних днів - з метою забезпечення звільнення орендованого майна від речей Відповідача.

Враховуючи частковість задоволення апеляційних вимог, витрати Скаржника зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України розподіляються між сторонами пропорційно результатам апеляційного провадження. В свою чергу, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимоги щодо розірвання договору відносяться на рахунок Позивача і з Відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» м.Луганськ на рішення Господарського суду Луганської області від 22.07.2015р. (повний текст підписано 23.07.2015р.) по справі №910/11049/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 22.07.2015р. (повний текст підписано 23.07.2015р.) по справі №910/11049/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» про розірвання договору оренди нежилих приміщень №6598/2 від 26.12.2003р.

3.Принйяти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» про розірвання договору оренди нежилих приміщень №6598/2 від 26.12.2003р.

4.Змінити пункти 3 і 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Луганської області від 22.07.2015р. (повний текст підписано 23.07.2015р.) по справі №910/11049/15, виклавши їх в наступній редакції:

« 3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» (92600, м. Луганськ, вул. Совєтськая, 25, ідентифікаційний код 24943628) звільнити та передати протягом 10 календарних днів, починаючи з 15.09.2015р. за актом прийому - передачі Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, ідентифікаційний код 34966254) нежиле приміщення в буд. №7 по вул. Десятинній загальною площею 115,4 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» (92600, м. Луганськ, вул. Совєтськая, 25, ідентифікаційний код 24943628) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, ідентифікаційний код 34966254) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1218грн.»

5. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, ідентифікаційний код 34966254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новотехніка» (92600, м. Луганськ, вул. Совєтськая, 25, ідентифікаційний код 24943628) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 609,00грн.

6. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

7. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: І.В. Зубченко

О.В. Стойка

Надруковано 5 прим.: 1,2 - сторонам, 3 - у справу, 4 - ДАГС, 5- ГСЛО