Постанова

від 05.07.2011 по справі 7/294-38/56

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011 № 7/294-38/56

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

ОСОБА_1

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2- юрист

Від відповідача: ОСОБА_3 - юрист

Від третьої особи: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2011

у справі № 7/294-38/56 (ОСОБА_4 )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "ЖЕО-112"

третя особа Акціонерна енергетична компанія "Київенерго"

про стягнення 550 181,85 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2011по справі №7/294-38/56 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства В«ЖЕО-112В» на користь Відкритого акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» основний борг в сумі 75674 грн. 96 коп., державне мито в сумі 756 грн. 74 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 32 грн. 46 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати в частині відмови в стягненні з відповідача 474506,89грн.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що судом не взято до уваги зміст укладеного договору№08111/02-1 від 02.01.2008, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення; з роз’яснення терміну «питна вода» вбачається, що вона не має розмежувань на холодну та гарячу; суд безпідставно відмовив позивачу у стягненні грошових коштів у сумі 474506,89грн.

05.07.2011 в судове засідання представник третьої особи не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив. Нових доказів не надав.

Враховуючи належне повідомлення представника третьої особи про час та місце розгляду справи, строки розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача колегія суддів встановила наступне.

02.01.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №08111/2-01 відповідно до якого Позивач зобов’язався надавати Відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а Відповідач зобов’язався здійснювати оплату наданих послуг.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 4.2 вказаного договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника. Якщо лічильник не працює не з вини Відповідача кількість поставленої води визначається виходячи з середньодобової витрати Відповідача, яка визначається за показниками працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці; оплата вартості послуг здійснюється Відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Позивачем розрахункового документу. Уразі неотримання від Позивача щомісячного розрахункового документа Відповідач здійснює оплату вартості наданих послуг не пізніше 5 числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води; вказаного договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника. Якщо лічильник не працює не з вини Відповідача кількість поставленої води визначається виходячи з середньодобової витрати Відповідача, яка визначається за показниками працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці вказаного договору загальних обсяг поставлених послуг визначається загальною кількістю наданих Відповідачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод; у разі порушення строків виконання зобов’язань по оплаті за надані послуги Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення

Судом встановлено, що успірний період з 01.12.09р. по 01.05.10р. Позивач поставив Відповідачу холодну воду та прийняв стоки, а Відповідач оплатив ці послуги частково. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за холодну воду та стоки надані станом на 01.05.10р. складає 75674,96 грн., що визнається Відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що за вказаний період, крім холодної води та стоків, Позивач нарахував Відповідачу 437071,57 грн. вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти Третьої особи для підігріву до стану гарячої води та її подачі Відповідачу, у вигляді гарячої води.

Як вбачається з договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530053 від 01.11.07р., укладеного Відповідачем та Третьою особою, Третя особа зобов’язалась постачати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Відповідачем, для потреб опалення та гарячого водопостачання.

З пояснень представника відповідача вбачається, що за гарячу воду він розраховується з Третьою особою за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді, яка поставляє Відповідачу гарячу воду, в той час, як Третя особа, згідно з її поясненнями, вважає, що постачає Відповідачу лише теплову енергію, яку Відповідач оплачує, а саму воду, як холодну так і гарячу, Третя особа Відповідачу не постачає, і Відповідач її не оплачує Третій особі.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають задоволенню у сумі 75674,96грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов’язань по оплаті за надані послуги Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявлених боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, в тому числі, з суми боргу 75674,96 грн., оскільки позивач не вказує період за які стягються штрафні санкції вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п.2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 р. N630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Таким чином, Позивач холодну воду для підігріву Відповідачу не постачає, дана вода постачається Позивачем на теплові пункти Третьої особи та обліковується лічильниками Третьої особи, які знаходяться на цих теплових пунктах. Після отримання холодної води на цих теплових пунктах Третя особа підігріває цю воду та постачає Відповідачу гарячу воду, а Відповідач її отримує та за неї розраховується.

Тому, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 437071,57 грн. вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти Третьої особи для підігріву не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, вищевикладених обставин не спростував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва у даній справі прийняте з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, та відповідність висновків викладених в рішенні дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта у зв’язку з

відмовою у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2011 у справі № 7/294-38/56 залишити без змін.

Матеріали справи № 7/294-38/56 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Михальська Ю.Б.

ОСОБА_1