Постанова

від 05.09.2012 по справі 12/263

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2012 № 12/263

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - Корінної А.О.,

за участю представників (згідно з протоколом судового засідання від 05.09.2012 по справі

№ 12/263):

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2011

у справі № 12/263 (суддя: Прокопенко Л.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2011 у справі № 12/263 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_2В.) задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі за текстом - ПрАТ «АК «Інго Україна») на користь ФОП ОСОБА_2 6 136,65 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПрАТ «АК «Інго Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 09.12.2011, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2011 у справі № 12/263 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь ПрАТ «АК «Інго Україна» державне мито у розмірі 705,75 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 у справі № 12/263 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства В«Акціонерна страхова компанія В«ІНГО УкраїнаВ»з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду на підстав п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2012 у справі № 12/263 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 скасовано, справу направлено на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2012 справу № 12/263 призначено до розгляду у складі колегії: головуючий суддя: Борисенко І.В., суддів: Ільєнок Т.В., Шипко В.В. на 07.06.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 дану справу відкладено на 03.07.2012.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду України від 03.07.2012 № 02-15/446 у зв'язку з обранням судді Борисенко І.В. суддею Вищого адміністративного суду України призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 12/263.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2012 порушено апеляційне провадження у даній справі та призначено розгляд на 01.08.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 відкладено розгляд справи № 55/488 на 05.09.2012.

У відзиві від 14.05.2012 на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ФОП ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційної інстанції 05.09.2012 не визнав апеляційну скаргу і просив її відхилити, а оскаржуване рішення частково скасувати, прийняти нове рішення про стягнення з відповідачач 2020,78 грн.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ В«Страхова компанія В«ГалактикаВ» (далі за текстом - ЗАТ „СК „ГалактикаВ» ) та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 20.03.2007 № 01/90-901-00654.

Об'єктом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси ОСОБА_3, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом марки LanosВ» , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

30.11.2007 сталася дорожньо-транспортна пригода в м. Києві по вул. Горького, за участю автомобіля марки В« BMWВ» , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_4, та за участю автомобіля марки „Daewoo LanosВ» , реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2007 у справі № 3-43940/07 водія ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки В« BMWВ» , реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у ЗАТ „СК „ГалактикаВ» .

Позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту від 20.03.2007 № 01/90-901-00654 та страхового акту від 23.05.2008 №2373/08 було здійснено страхову виплату в розмірі 2020,78грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковим касовим ордером від 24.09.2008.

Відповідно до статті 1 Закону України В«Про страхуванняВ» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України В«Про страхуванняВ» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу В« BMWВ» , реєстраційний номер НОМЕР_2, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована ПрАТ В«АСК В«Інго УкраїнаВ» відповідно до полісу від 18.04.2007, № ВВ/1070094 то особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності є саме відповідач.

На підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем, полісу від 18.04.2007, № ВВ/1070094 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу марки „Daewoo LanosВ» , реєстраційний номер НОМЕР_3.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ „СК „ГалактикаВ» та ФОП ОСОБА_2 згідно зі ст. ст. 512-519 ЦК України було укладено договір про відступлення права вимоги від 20.08.2009 № 00108 та Додаткова угода від 17.09.2009 № 1 до цього договору, відповідно до яких ЗАТ „СК „ГалактикаВ» відступає ФОП ОСОБА_2 своє право грошової вимоги в порядку регресу до третіх осіб.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступленя права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 993, ч.1 ст.1191 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" відшкодуванню шкоди в порядку регресу має передувати звернення страховика зі зворотною (регресною) вимогою до особи, відповідальної за завдані збитки.

Приписами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

09.02.2011 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №2749 про сплату на користь Позивача 2020,78 грн.

Тому потрібно зазначити, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму збитків в порядку регресу в розмірі 2020,78 грн., та позов підлягає задоволенню повністю.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки Позивач діє як фізична особа-підприємець, а у відповідній заяві Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог йдеться про вимоги ЗАТ „СК „ГалактикаВ» .

При цьому, судовою колегією встановлено, що суд першої інстанції помилково визначив ціну позову у розмірі 6136,65 грн. та помилково визначив суму збитків, яку відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачеві у вказаній сумі 6136,65 грн., замість 2020,78 грн. зазначивши, що позовні вимоги підлягають задоволенню саме в сумі 6136,65 грн. у тексті оскаржуваного рішення, та помилково стягнув з відповідача на користь позивача саме цю суму - 6136,65 грн., зазначивши про це у п.2 резолютивної частини оскаржуваного рішення. Тоді як, матеріалами даної справи підтверджується виплата страхового відшкодуваня в сумі 2020,78 грн., вищевказана вимога (претензія) до відповідача пред'явлена на суму 2020,78 грн., та у позовній заяві Позивач просить стягнути з відповідача саме 2020,78 грн., як суму збитків в порядку регрессу.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в сумі 2020,78 грн., а рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2011 у даній справі слід змінити відповідно до п. 4 ст. 103 ГПК України, виклавши п.2 його резолютивної частини у наступній редакції: „2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (01042, м. Київ, б-р. Дружби Народів, буд. 21, оф.21, р/р 26004060294792 ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» , ЗКПО НОМЕР_4, МФО 320649) 2 020,78 (дві тисячі двадцять) грн. 78 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

На підставі викладеного вище та, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2011 у справі № 12/263 змінити, виклавши п. 2 його резолютивної частини в наступній редакції:

« 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (01042, м. Київ, б-р. Дружби Народів, буд. 21, оф.21, р/р 26004060294792 ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» , ЗКПО НОМЕР_4, МФО 320649) 2 020,78 (дві тисячі двадцять) грн. 78 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу».

3. Доручити господарському суду м. Києва видати накази із врахуванням внесених змін до рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2011 у справі № 12/263.

4. Справу № 12/263 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

ОСОБА_1