Постанова

від 09.09.2015 по справі 910/1347/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа№ 910/1347/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Шкабура О.В. - представник за довіреністю від 05.01.2015 року;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року

у справі № 910/1347/15-г (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструменти продакт лайфсайкл менеджмент»

до Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструменти продакт лайфсайкл менеджмент» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушене зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором банківського рахунку від 23.10.2012 № 4019-ЮР, яке полягає у невиконанні платіжних доручень позивача на перерахування коштів з поточного рахунку останнього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року у справі № 910/1347/15-г позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на підставі ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а тому, оскільки позивач є кредитором банку у якого запроваджена тимчасова адміністрація, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ТОВ «Інструменти продакт лайфсайкл менеджмент».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Буравльов С. І. та призначено до розгляду на 20.05.2015 року.

У судове засідання 20.05.2015 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 20.05.2015 року заперечував доводи апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволенні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року розгляд справи відкладено до 17.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. на лікарняному та судді Буравльова С. І. у відпустці, змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді: Ткаченко Б.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року справу № 910/1347/15-г прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А., судді: Ткаченко Б.О., Руденко М.А.

У судовому засіданні 17.06.2015 року оголошено перерву до 15.07.2015 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б. О. у відпустці, змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року справу № 910/1347/15-г прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А., судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М.А.

Представник позивача у судовому засіданні 15.07.2015 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 15.07.2015 року оголошена перерва до 09.09.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді: Руденко М.А., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 року справу № 910/1347/15-г прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А., судді: Руденко М.А., Дикунська С.Я.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2015 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2015 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 23.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інструменти продакт лайфсайкл менеджмент» (надалі - позивач, клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (надалі - відповідач, банк) укладений договір банківського рахунку № 4019-ЮР (надалі - договір) відповідно до предмету якого відповідач відкриває клієнту поточний рахунок з метою надання послуг щодо здійснення розрахунково - касового обслуговування клієнта з використанням платіжних інструментів (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що розрахункові документи приймаються до виконання банком в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.

У відповідності до п. 2.8 договору, операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, здійснюються Банком в день надходження документів, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій і наявності достатніх коштів на рахунку Операції за розрахунковими документами, які надійшли після закінчення операційного часу, Банк виконує не пізніше наступного робочого дня.

Згідно із п. 3.3.5 договору банк за розпорядженням клієнта зобов'язується видати або перерахувати з його рахунку кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, за умови його подання в операційний час, відповідно до умов договору.

23.10.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору на розрахункове обслуговування за допомогою автоматизованої банківської системи АРМ "НОКК КЛІЄНТ-БАНК".

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач зазначив, що за допомогою автоматизованої банківської системи АРМ "НОКК КЛІЄНТ-БАНК" надав відповідачу платіжні доручення на перерахування коштів з поточного рахунку № 26005300004019 а саме: від 08.01.2015 № 496 на суму 588.403,08 грн.; від 08.01.2015 № 498 на суму 294.201,54 грн.; від 08.01.2015 № 500 на суму 196.467,48 грн.; від 08.01.2015 № 502 на суму 269.136,00 грн.; від 08.01.2015 № 504 на суму 48.614,40 грн.; від 13.01.2015 № 511 на суму 203.190,91 грн.; від 16.01.2015 № 513 на суму 65.762,00 грн.; від 16.01.2015 № 515 на суму 112.594,00 грн. Однак, відповідач вищевказані платіжні доручення не виконав, кошти не перерахував.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є клієнтом банку та власником грошових коштів, які знаходяться на його рахунку а не кредитором банку.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Частиною 2 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як встановлено колегією суддів, постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 ПАТ "Златобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних, і рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 № 30 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Поняття кредитор банку визначено у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яким є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відтак, між сторонами у даній справі склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а отже позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, а відповідач є боржником у спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахування коштів за платіжними дорученнями від 08.01.2015 № 496 на суму 588.403,08 грн.; від 08.01.2015 № 498 на суму 294.201,54 грн.; від 08.01.2015 № 500 на суму 196.467,48 грн.; від 08.01.2015 № 502 на суму 269.136,00 грн.; від 08.01.2015 № 504 на суму 48.614,40 грн.; від 13.01.2015 № 511 на суму 203.190,91 грн.; від 16.01.2015 № 513 на суму 65.762,00 грн.; від 16.01.2015 № 515 на суму 112.594,00 грн. є майновими вимогами кредитора, а тому виконання зазначеної операції банком обмежується положеннями пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що не було враховано судом першої інстанції (такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 10.06.2015 у справі № 927/1379/14).

Посилання позивача на те, що обов'язок перерахування коштів виник у відповідача до введення тимчасової адміністрації не спростовують необхідності дотримання банком вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення тимчасової адміністрації, яка була введена до прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції (такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 12.08.2015 року у справі № 910/5122/15-г).

Крім цього, матеріали касаційної скарги свідчать про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 № 99 на підставі постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" розпочато процедуру ліквідації АТ "Златобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І.

Враховуючи вищевикладане, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволеню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Златобанк» підлягає задоволенню.

Частиною 4 ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року у справі № 910/1347/15-г скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструменти продакт лайфсайкл менеджмент» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19; код ЄДРПОУ 38415665) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52; код ЄДРПОУ 35894495) 4 872, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 910/1347/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

С.Я. Дикунська