Постанова

від 01.09.2015 по справі 910/12380/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа№ 910/12380/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Хрипуна О.О.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від прокуратури: Скляр Д.Ю.;

від позивача: Глобенко Л.В.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рось ЛТД" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №910/12380/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом заступника прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рось ЛТД"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.04.2001р.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рось ЛТД"

до Київської міської ради

про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Київської міської ради від 28.02.2013р. №89/9146,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Позивача з позовом до Відповідача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення Позивача №89/9146 від 28.02.2013р. в частині, що стосується Відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2015р. первісний позов задоволено, внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 02.04.2001р., укладений Позивачем з Відповідачем, а саме викладено п.2.2 договору в такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки», стягнуто з Відповідача в дохід державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що спірне рішення Відповідача прийняте в межах наданої компетенції з метою приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України. Отже, чинним законодавством України передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі передбачено можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015р., прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом не враховано, що рішення Позивача «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» суперечить вимогам законодавства. Крім того, судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2015р. апеляційні скарги Відповідача прийнято до провадження, розгляд скарг призначено на 01.04.2015р.

31.03.2015р. розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду справу №910/12380/14 за апеляційними скаргами Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі: Іоннікової І.А. (головуючої), Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р. апеляційні скарги прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено до розгляду на 01.04.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р. відкладено розгляд скарг на 29.04.2015р.

29.04.2015р. Прокурор подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення без змін.

29.04.2015р. розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду справу №910/12380/14 за апеляційними скаргами Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі: Іоннікової І.А. (головуючої), Тищенко О.В., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. призначено розгляд скарг на 17.06.2015р.

16.06.2015р. розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, відповідно до якого справу №910/12380/14 за апеляційними скаргами Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі: Авдеєва П.В. (головуючого), Куксова В.В., Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. апеляційні скарги прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено до розгляду на 16.07.2015р.

14.07.2015р. розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, відповідно до якого справу №910/12380/14 за апеляційними скаргами Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючого), Корсакової Г.В., Станіка С.Р.

14.07.2015р. розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду справу №910/12380/14 за апеляційними скаргами Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючого), Хрипуна О.О., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. призначено розгляд скарг на 28.07.2015р.

28.07.2015р. розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду справу №910/12380/14 за апеляційними скаргами Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючого), Хрипуна О.О., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. відкладено розгляд скарг на 01.09.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

26.09.2000р. п.13 рішення Позивача №11/988 «Про надання і вилучення земельних ділянок» затверджено проект відведення земельної ділянки Відповідача для експлуатації та обслуговування магазину "Будматеріали" на вул. Верхній Вал, 20 у Подільському районі, надано Відповідачу за умови виконання п.13.1 цього рішення, в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,10 га для експлуатації та обслуговування магазину "Будматеріали" на вул. Верхній Вал, 20 у Подільському районі за рахунок земель, відведених згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 07.06.1960р №936 "Про відвод Управлінню культури міськвиконкому земельної ділянки для будівництва кінотеатру".

02.04.2001р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 15.04.2001р. за №85-6-00010 у книзі записів державної реєстрації договорів, за умовами якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Верхній Вал, 20 у Подільському районі м. Києва, розміром 0,1028 га для експлуатації та обслуговування магазину «Будматеріали» у межах, які перенесені в натуру і зазначені на плану, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.1. договору за оренду земельної ділянки Відповідач сплачує Позивачеві орендну плату у грошовій формі незалежно від результатів своєї діяльності.

Згідно з п.2.2. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 відсотків від її грошової оцінки.

Відповідно до п.2.3. договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін, за винятком випадку, передбаченого п.5 цього договору.

Згідно з п.5 договору Позивач має право в односторонньому порядку (шляхом надсилання Відповідачеві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.

28.02.2013р. рішенням Позивача №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", ст.40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України Позивач вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа N А-19747).

Орендарів земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, зобов'язано забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано проінформувати про прийняття цього рішення: орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення; органи державної податкової служби.

Зазначене рішення Позивача опубліковано в газеті «Хрещатик» №33 від 02.04.2013р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ст.9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, в тому числі, розпорядження землями територіальної громади міста.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засідань сільських, селищних, міських рад вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

З встановлених судом обставин та наведених норм вбачається, що оскаржуване рішення Позивача прийнято останнім в межах наданої компетенції відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України з метою приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що підстави для задоволення зустрічних позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, в тому числі, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з ст.5 Закону України «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, в тому числі, визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з п.2.18. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Відповідно до п.2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору). При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Виходячи з аналізу наведених норм, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку. Аналогічної позиції додержується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 23.10.2014р. по справі №922/1915/14.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки рішення Позивача від 28.02.2013р. №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" в судовому порядку не скасовано, суд зобов'язаний при розгляді даного спору брати до уваги відповідне рішення Позивача та затверджений ним розмір орендної плати за оренду земельної ділянки.

На дату прийняття рішення місцевим господарським судом та на день розгляду справи апеляційним судом Відповідачем не надано суду доказів внесення змін до договору, що свідчить про невиконання обов'язку щодо оформлення внесення змін до договору оренди з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", ст.288 Податкового кодексу України та рішення Позивача від 28.02.2013р. № 89/9146.

Враховуючи викладене, а також те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав зміни договору у частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому позовні вимоги Прокурора є обґрунтованими.

Як вказано в зазначеній постанові Пленуму Вищого господарського суду України надсилання Відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком Позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору). Тому, апеляційним судом не можуть бути прийняті доводи Відповідача, щодо неотримання від Позивача листів про внесення змін до договору.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Рось ЛТД" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №910/12380/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №910/12380/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14.09.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді О.О. Хрипун

С.А. Гончаров