Постанова

від 08.09.2015 по справі 916/1001/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р.Справа № 916/1001/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Мишкіної М.А., Таран С.В.,

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників:

від прокуратури - Шивцова С.А. - сл. посвідчення №005251,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи-1 - Гончаров В.М. - за довіреністю,

від третьої особи-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації та Великодальницької сільської ради Біляївського району

на рішення господарського суду Одеської області від 08 травня 2014 року

у справі № 916/1001/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛЬНИК-ФІШ»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАРИБГОСП»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Біляївської районної державної адміністрації Одеської області;

2. Великодальницької сільської ради Біляївського району

про визнання права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЛЬНИК-ФІШ» (далі-позивач, ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ») звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі-відповідач, ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП») про визнання права користування земельною ділянкою загальною площею 99,0 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №002967 та про зобов'язання відповідача не чинити перешкоди ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» у користуванні зазначеною земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08 травня 2014 року (суддя Рога Н.В.) позов ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» задоволено повністю, визнано за ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» право користування земельною ділянкою площею 99,0 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ОД №002967, зобов'язано ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» усунути перешкоди ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» у користуванні земельною ділянкою площею 99,0 га в межах, згідно з планом землекористування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ОД №002967, а також стягнуто з ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» на користь ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» витрати по сплаті судового збору в сумі 2436 грн.

Рішення суду про задоволення позову мотивовано тим, що ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ», згідно Статуту, засновано відповідно до рішення зборів засновників шляхом виділу із ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» та є його частковим правонаступником в частині прав та обов'язків згідно розподільчого балансу.

Пунктом 5.2 розподільчого балансу, затвердженого зборами засновників ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» від 26.09.2012р. встановлено, що ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» є правонаступником на Державний акт на право постійного користування землею, площею 99,0 га, який виданий ЗАТ «ОДЕСАРИБГОСП» Біляївською районною Радою народних депутатів Одеської області 29.12.2001р.

Згідно акту прийому-передачі майна від 08.10.2012р. комісія з реорганізації ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» на виконання п.5.2. розподільчого балансу передала ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ», зокрема, земельну ділянку площею 99,0 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ОД №002967.

Господарський суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право постійного користування спірною земельною ділянкою. відповідач не визнає права позивача на користування нею та не передає останньому оригінал Державного акту на право постійного користування землею І-ОД №002967, чинить перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою у вигляді встановлення шлагбаумів, охоронних тунгів, висипання каміння, тим самим порушуючи законні права та інтереси позивача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації та Великодальницької сільської ради Біляївського району звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Із витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ЗАТ «ОДЕСАРИБГОСП» до припинення мало ідентифікаційний код 00476731, ідентифікаційний код ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» - 36973902 та ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» - 38399958. Тобто ідентифікаційні коди позивача, відповідача та ЗАТ «ОДЕСАРИБГОСП» відрізняються, що свідчить про те, що останні не є правонаступниками один одного.

Позивачем, який вважає себе законним та належним постійним користувачем спірної земельної ділянки, при розгляді справи в суді першої інстанції не надано доказів того, що ним були здійснені будь-які дії стосовно оформлення (переоформлення) права постійного користування земельною ділянкою. Позивач не звертався з відповідними заяви ні до органів виконавчої влади, ні до місцевого самоврядування.

Крім того, як стверджує прокурор, якщо позивач вважає себе належним користувачем земельної ділянки, він згідно з вимогами Податкового кодексу України мав сплачувати відповідний земельний податок за користування землею. Із інформації ДПІ у Біляївському районі від 11.03.2015р. №05/1-784000815 ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» взагалі не подавало жодної декларації з плати за землю, таким платником (по платі за землю) не реєструвалось.

Як надалі зазначає прокурор, позивач при зверненні з позовом про визнання за ним права користування спірною земельною ділянкою відповідачами визначив не власників земельної ділянки (Біляївську районну державну адміністрацію Одеської області та Великодальницьку сільську раду Біляївського району), а ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП». Але із наявних матеріалів справи не вбачається, що право постійного користування позивачем земельною ділянкою оспорюється власниками цієї земельної ділянки, Біляївською районною державною адміністрацією та Великодальницькою сільською радою Біляївського району.

Також, прокурор в апеляційній скарзі вказує на те, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дмитрук П.П., який є директором та засновником ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» є також і засновником ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ», при цьому Шипітка В.П.В, який є директором та засновником ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ». є також і засновником ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП».

Таким чином, на думку прокурора, між позивачем та відповідачем будь-яких спірних правовідносин щодо права постійного користування земельною ділянкою взагалі не існувало, а позов у даній справі ініційовано з метою ухилення від передбаченої законодавством процедури щодо переоформлення права постійного користування.

В свою чергу господарський суд приймаючи рішення про визнання за позивачем права постійного користування землею фактично підмінив повноваження органів місцевого самоврядування та виконавчої влади та здійснив розпорядження спірною земельною ділянкою.

Прокурор вважає, що господарський суд при винесенні оскарженого рішення допустив порушення та неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ст.ст.92, 122, 123, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.15, 16, 108 Цивільного кодексу України, а також приписи ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ст.ст.103, 104 цього Кодексу є підставою для повного скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Біляївську районну державну адміністрацію Одеської області та Великодальницьку сільську раду Біляївського району.

В судових засіданнях прокурор наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Представник Біляївської районної державної адміністрації Одеської області не надав відзиву на апеляційну скаргу, але в засіданні суду підтримав доводи прокурора та просив задовольнити апеляційну скаргу.

В засіданні суду представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи доводи, викладені в ній безпідставними, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову законним та обґрунтованим.

ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» та Великодальницька сільська рада Біляївського району не скористалися своїм правом надання відзивів на апеляційну скаргу та не забезпечили явку своїх представників в судові засідання, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, представників позивача та Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №002967, виданого Біляївською районною Радою народних депутатів 29.12.2001р. на підставі рішення Біляївської районної Ради народних депутатів від 28.12.2001р. №250-ХХІІІ, закритому акціонерному товариству «ОДЕСАРИБГОСП» надано у постійне користування для розміщення рибдільниці надано 99,0 га землі у межах згідно з планом землекористування.

Відповідно до Статуту ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» в редакції 2010р. товариство створено шляхом виділу із товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСРИБГОСП», яке було створено шляхом перетворення відкритого акціонерного товариства «ОДЕСАРИБГОСП» у закрите акціонерне товариство «ОДЕСАРИБГОСП».

Пунктом 1.1. Статуту ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ», зареєстрованого 04.10.2012р., визначено, що останнє засновано відповідно до рішення зборів засновників шляхом виділу із ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» та до нього переходить частина прав та обов'язків, згідно розподільчого балансу.

Згідно п.5.2 розподільчого балансу, затвердженого зборами засновників ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» від 26.09.2012р. ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» є правонаступником на державний акт на право постійного користування землею, площею 99,0 га, виданий ЗАТ «ОДЕСАРИБГОСП» Біляївською районною Радою народних депутатів Одеської області 29.12.2001р.

Позивач вважає себе належним землекористувачем, оскільки сплачує фіксований сільськогосподарський податок, у тому числі і плату за землю, а тому вважає, що до нього перейшло право постійного користування спірною земельною ділянкою. Але відповідач не визнає за ТОВ «ДАЛЬНИК-ФІШ» права на користування земельною ділянкою, не передає оригінал вказаного Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №002967, тим самим чинить перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою.

За приписами ст.108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до ст.109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно ст.59 Господарського кодексу України припинення суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділу одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

За приписами п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 ( у справі №1-17/2005) у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення та положення пункту 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18 грудня 1990 року N563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

При цьому, у мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України зазначив, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

За приписами статей 125 та 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначено статтею 123 Земельного кодексу України.

Статтею 92 вказаного Кодексу передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Законодавство України не передбачає автоматичну видачу нового державного акту на право постійного користування земельною ділянкою або відповідного свідоцтва у разі зміни назви або організаційно-правової форми землекористувача.

Отже, особа, яка відповідно до ст.92 Земельного кодексу України має право постійного користування земельною ділянкою та бажає оформити це право відповідно до вимог законодавства, повинна виконати певні дії, встановлені Земельним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншими відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

ТОВ «Одесрибгосп», ТОВ «Одесарибгосп» та ТОВ «Дальникфіш» жодних дій щодо оформлення чи переоформлення права постійного користування спірною земельною ділянкою не вчинялось.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Одесрибгосп» є правонаступником ЗАТ «Одесарибгосп», а ТОВ «Одесарибгосп» є правонаступником ТОВ «Одесрибгосп» в частині права постійного користування земельною ділянкою відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-ОД №002967 від 29.12.2001р.

За таких обставин твердження позивача про наявність у ТОВ «Одесрибгосп», а відповідно, і у ТОВ «Дальникфіш», як його правонаступника, права постійного користування спірною земельною ділянкою, не доведено матеріалами справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія приходить до висновку, що вимоги прокурора, викладені в апеляційній скарзі, належним чином доведені, обґрунтовані нормами законодавства, а тому підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 08 травня 2014 року у справі №916/1001/14 скасувати.

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 14.09.2015р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Мишкіна М.А.

Таран С.В.