Постанова

від 02.09.2015 по справі 920/306/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа № 920/306/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Євтушенко Є.В.

за участю представників сторін:

прокурор - Зливці К.О. посвідчення № 013773 від 06.12.2012 р.

позивача - - Губенко В.Г. за довіреністю № 112 від 01.09.2015 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Сумської області (вх.№ 4032С/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2015 р. у справі № 920/306/15

за позовом фермерсько-господарського господарства "Некрасівське", с. Некрасове

до Глухівської міської ради, м. Глухів

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви просив визнати за ним право власності на наступні нежитлові будівлі, розташовані за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна 2а:

- Майстерня, загальною площею 443,5 м. кв., позначена в плані літерою "А"

- Гараж, загальною площею 329,4 м. кв., позначена в плані літерою "Б"

- Гараж, загальною площею 158,1 м. кв., позначена в плані літерою "В"

- Побутове, загальною площею 85,5 м. кв.. позначена в плані літерою "Г"

- Заправна, загальною площею 26,9 м. кв., позначена в плані літерою "Д"

- Гараж, загальною площею 238,8 м. кв., позначена в плані літерою "А"

- Адмінбудівля, загальною площею 220,7 м. кв., позначена в плані літерою "Б"

- Прибудова, загальною площею 16,9 м. кв., позначена в плані літерою "б"

- Гараж, загальною площею 230,0 м. кв., позначена в плані літерою "В"

- Гараж, загальною площею 140,4 м. кв., позначена в плані літерою "Г"

- Склад, загальною площею 36,1 м. кв., позначена в плані літерою "Е"

- Операторська, загальною площею 10,0 м. кв., позначена в плані літерою "Ж".

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2015 р. (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено. Визнано за Фермерсько-селянським господарством "Некрасівське" (юридична адреса: 41455, Сумська область, Глухівський район, с. Некрасове, вул. Лугова; поштова адреса: 41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Гарматна, буд. 6, кв. 12, код 14020394) право власності на наступні нежитлові будівлі, розташовані за адресою: 41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Індустріальна 2а:

- Майстерня, загальною площею 443,5 м. кв., позначена в плані літерою "А"

- Гараж, загальною площею 329,4 м. кв., позначена в плані літерою "Б"

- Гараж, загальною площею 158,1 м. кв., позначена в плані літерою "В"

- Побутове, загальною площею 85,5 м. кв.. позначена в плані літерою "Г"

- Заправна, загальною площею 26,9 м. кв., позначена в плані літерою "Д"

- Гараж, загальною площею 238,8 м. кв., позначена в плані літерою "А"

- Адмінбудівля, загальною площею 220,7 м. кв., позначена в плані літерою "Б"

- Прибудова, загальною площею 16,9 м. кв., позначена в плані літерою "б"

- Гараж, загальною площею 230,0 м. кв., позначена в плані літерою "В"

- Гараж, загальною площею 140,4 м. кв., позначена в плані літерою "Г"

- Склад, загальною площею 36,1 м. кв., позначена в плані літерою "Е"

- Операторська, загальною площею 10,0 м. кв., позначена в плані літерою "Ж"

Заступник прокурора Сумської області подав апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що позивачем не було надано в обґрунтування позову належних доказів на підтвердження права власності на спірне нерухоме майно. Крім того, зазначає, що визнання відповідачем позову не є безумною підставою для задоволення позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.09.2015 р.

Відповідач 25.08.2015 р. надав за вх. № 12251 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги прокурора заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Крім того, просив розглядати справу без участі його представника.

В судове засідання, призначене на 02.09.2015 р. представник відповідача не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, наявність клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора за відсутності представника відповідача, за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 31.03.1998 року між Фермерсько-селянським господарством "Некрасівське" (позивач) та ВАТ "Шосткинська автобаза" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого в м. Глухові по вулиці Індустріальна, 2, що складається з майстерні, гаражів, побутового приміщення, заправки.

21.08.1998 року з публічних торгів позивач придбав нерухоме майно, яке складається з гаражів, адмінбудівлі, кладу, приміщення операторської, розташоване за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна, 2, яке належало ВАТ "Шостхімстрой".

Рішенням виконавчого комітету Глухівської міської ради № 235 від 17.10.2014р. нежитловим будівлям, придбаних позивачем за вищевказаним договором купівлі-продажу від 31.03.1998р. та з публічних торгів 21.08.1998р., було присвоєно адресу: м. Глухів, вул. Індустріальна, 2а.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, зазначив, що нотаріальна реєстрація зазначених вище укладених ним угод по придбанню спірного нерухомого майна, проведена не була. Також державна реєстрація укладених угод позивачем проведена не була, у зв`язку з чим він не має можливості вільно розпоряджатись придбаним нерухомим майном.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року (в редакції чинній на момент укладення договорів позивачем з ВАТ «Шостхімстрой» та ВАТ «Шосткинська автобаза») не вимагались їх нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.

В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно з п. п. 36, 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є ті, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, а також інші документи, визначені цим Порядком. Нарівні з судовим рішенням, яке набрало законної сили, щодо права власності або іншого права на нерухоме майно, до правовстановлюючих документів належить також укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно.

У відповідності до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

У відповідності до ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Це означає, що його вчинення не є підставою набуття тих прав та обов'язків, на що спрямовано правочин, зокрема, особа не стає власником майна, переданого їй за правочином, визнаним недійсним.

Як свідчать матеріали справи, договори купівлі-продажу від 31.03.1998 р. та від 21.08.1998 р. нерухомого майна, є нікчемними, оскільки не були нотаріально посвідчені, тобто вони не створюють жодних правових наслідків.

Заперечення позивач про те, що спірні договори укладені в 1998 р. і тому слід застосовувати норми матеріального права, які діяли у зазначений період і не вимагали нотаріального посвідчення правочинів про відчуження нерухомості, прямо суперечать закону. Так, відповідно до ч.3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, на час вирішення спору договори купівлі-продажу є нікчемними, не можуть створювати правові наслідки, тому позивач не набув за цими договорами права власності на зазначене нерухоме майно.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом … визнання наявності або відсутності прав (ч.1, 2 ст.20 ГК України).

Як вже зазначалося відповідач не став власником спірного нерухомого майна, в зв'язку з цим відсутній факт порушення майнового права позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що суд першої інстанції, задовольняючи позов ФСГ «Некрасівське», неповно з'ясував всі обставини справи, дійшов помилкового висновку про те, що надані позивачем докази можуть підтверджувати його право власності на нерухоме майно, зазначене у позові.

Так, згідно з наданою до суду першої інстанції копією договору купівлі-продажу від 31.03.1998 р., укладеного між ФСГ «Некрасівське» (покупцем) та ВАТ «Шосткинська автобаза» (продавцем), вбачається, що покупець придбав у продавця майно, а саме: гараж, майданчик для стоянки машин, будівлю диспетчерської, підсобні приміщення і заправку.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.08.1998, укладеного між ФСГ «Некрасівське» (покупцем) та ВАТ «Шостхімстрой», покупець за результатами проведених торгів придбав у продавця приміщення бази тресту.

Жодні індивідуальні ознаки майна у договорах не зазначені.

Тому із наданих позивачем документів неможливо встановити технічні характеристики вказаних приміщень (площу, висоту, матеріали, з яких вони побудовані, дату побудови), а також точну адресу їх місцезнаходження. Слід зазначити, що з копій окремих документів інвентарної справи на це майно вбачається, що технічна інвентаризація його проведена лише в 2010 році, незважаючи на те, що майно придбане ще в 1998 році.

Не встановивши відповідні дані, суд першої інстанції без жодних правових підстав визнав право власності позивача на конкретне нерухоме майно, що знаходиться по вул. Індустріальна, 2а в м. Глухів, а саме: майстерню площею 443,5 кв.м, 5 гаражів площами 329,4 кв.м, 158,1 кв.м, 238,8 кв.м, 230 кв.м, 140,4 кв.м відповідно, заправну станцію площею 26,9 кв.м, адмінбудівлю площею 220,7 кв.м, прибудову площею 16,9 кв.м, склад площею 36,1 кв.м, операторську площею 10 кв.м, не перевірив його відповідність майну, придбаному позивачем на підставі вищезгаданих договорів.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України обов'язок доводити таку відповідність покладено на позивача, однак належних та допустимих доказів ним до суду надано не було.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Сумської області на рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2015 р. у справі № 920/306/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2015 р. у справі № 920/306/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Повний текст постанови складено 07.09.15

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.