Ухвала

від 09.09.2015 по справі п/811/922/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2015 рокусправа № П/811/922/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Екоцентр" до Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Екоцентр" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.12.2014 року № 0000462204 та № 0000472204.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області № 0000462204 від 25 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 67392,44 грн., в тому числі за основним платежем - 53 913,95 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 478,49 грн.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 142 від 25.11.2014 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВФ "Екоцентр" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються

при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Реалторг-Плюс" за грудень 2013 року, ТОВ "Голден Люкс" за червень, липень 2014 року, ТОВ "Ектів Кепітал" за березень 2012року, ТОВ "Інформсистема" за лютий 2013 року, ТОВ "Альфа-Інкс" за липень 2013 року, ТОВ "Велторг 2013" за грудень 2013 року, ТОВ "Авесбуд" за грудень 2013 року, ТОВ "Українська компанія "Модус" за січень 2014 року, ТОВ "Овітекс Інвест" за березень 2014 року, ТОВ "Асторг Центр" за червень, липень 2014 року, ТОВ "Спрінфудс Торг" за червень 2014року, ТОВ "Лаузит" за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №21/11-23-22-04/13744541 від 09.12.2014 року (т.1,а.с.22-97).

В акті перевірки податковим органом, серед інших, зафіксовано наступні порушення:

- п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевірений період всього у сумі 184121,00 грн. (в тому числі за березень 2012 року в сумі 19317,00 грн., квітень 2012 року - 11017,00 грн., лютий 2013 року - 1357,00 грн., жовтень2013 року - 5898,00 грн., грудень 2013 року - 25423,00 грн., січень2014 року - 67195,00 грн., березень 2014 року - 4813,00 грн., квітень 2014 року - 6120,00 грн., травень 2014 року - 6012,00 грн., червень 2014 року - 9041,00 грн., липень 2014 року - 12053,00 грн., серпень 2014 року -5100,00 грн., вересень 2014 року - 10775,00грн.;

- п.138.2, п.138.4 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевірений період, всього у сумі 160926,00 грн. (в тому числі за 2013 рік - 160926,00 грн.).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийняті:

- податкове повідомлення - рішення №0000462204 від 25.12.2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 230151,00 грн., в тому числі за основним платежем - 184121,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46030,00 грн. (т.1, а.с.18);

- податкове повідомлення - рішення № 0000472204 від 25.12.2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 201158,00 грн., в тому числі за основним платежем - 160926,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40232,00 грн. (т.1, а.с.20).

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ. Тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Встановлено, що основним видом діяльності позивача за КВЕД є оброблення та видалення небезпечних відходів.

По взаємовідносинам з ТОВ "Українська компанія "Модус" слід зазначити наступне.

Між позивачем (покупець за договором) та ТОВ Українська компанія "Модус" (постачальник за договором) укладено договір поставки № 46 від 18.12.2012 року. Предметом укладеного договору є постачання товарів, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікації № 29 від 03.01.2014 року ТОВ "Українська компанія "Модус" поставило позивачу азот на загальну суму 36720,00 грн. (в тому числі ПДВ - 6120,00 грн.), відповідно до специфікації № 29 від 08.01.2014 року - залізо хлорне, азот та воду технічну на загальну суму 30303,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5050,50 грн.)(т.1,а.с.139-141).

Фактичне виконання умов укладеного договору, підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: видатковими накладними (т.1,а.с.150-151), товарно-транспортними накладними (т.1,а.с.153-156) та податковими накладними (т.1,а.с.148-149).

10.07.2013 року між ТОВ НВФ "Екоцентр" та ТОВ "Українська компанія "Модус" (Комерційний представник) укладено договір комерційного представництва № 158. Предметом укладеного договору є надання послуг щодо сприяння укладення договорів з клієнтами на виконання підприємством робіт із оброблення та утилізації небезпечних відходів та договорів по наданню клієнтам послуг із розробки підприємством документів у сфері охорони навколишнього природного середовища, а підприємство зобов'язується сплачувати Комерційному представникові винагороду за посередницькі послуги (т.1,а.с.143-144).

Фактичне виконання умов укладеного договору, підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: актом № 2 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 08.01.2014 року на загальну суму 28878,54 грн. ( в тому числі ПДВ -4813,11грн.) (т.1,а.с.152) та податковою накладною від 08.01.2014 року № 19 (т.1,а.с.149).

Оплату отриманих товарів та послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.1,а.с.145-146).

На дату складання податкових накладних ТОВ "Українська компанія "Модус" було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість, на підставі свідоцтва.

По взаємовідносинам з ТОВ "Овітекс Інвест" слід зазначити наступне.

03.03.2014 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Овітекс Інвест" (постачальник за договором) укладено договір поставки №314 від 03.03.2014 року. Предметом укладеного договору є постачання товарів, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікації № 1 від 03.03.2014 року ТОВ "Овітекс Інвест" поставило позивачу мило господарське на загальну суму 36069,60 грн. (в тому числі ПДВ - 6011,60 грн.) (т.1,а.с.157-158).

Фактичне виконання умов укладеного договору, підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: видатковою накладною (т.1,а.с.161), товарно-транспортною накладною (т.1,а.с.161) та податковою накладною (т.1,а.с.160).

Оплата за отриманий товар позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копією платіжного доручення та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.1,а.с.159).

На дату складання податкових накладних ТОВ "Овітекс Інвест" було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість, на підставі свідоцтва.

По взаємовідносинам з ТОВ "Спрінфудс Торг" встановлено наступне.

02.06.2014 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Спрінфудс Торг" (постачальник за договором) укладено договір поставки № 206. Предметом укладеного договору є постачання товарів, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікації № 1 від 06.06.2014 року ТОВ " Спрінфудс Торг " поставило позивачу миючий засіб "Діас" на загальну суму 8400,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 1400,00 грн.) (т.1,а.с.163-164).

Фактичне виконання умов укладеного договору, підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: видатковою накладною № 897 від 06.06.2014 року (т.1,а.с.167), товарно-транспортною накладною № 515 від 06.06.2014 року (т.1,а.с.168) та податковою накладною № 9 від 06.06.2014 року (т.1,а.с.166).

Оплата за отриманий товар позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копією платіжного доручення № 321 від 06.06.2014 року на суму 8400,00 грн. та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.1,а.с.165).

На дату складання податкових накладних ТОВ " Спрінфудс Торг" було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість, на підставі свідоцтва.

По взаємовідносинам з ТОВ "Асторг Центр" встановлено наступне.

10.06.2014 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Асторг Центр" (постачальник за договором) укладено договір поставки № 106. Предметом укладеного договору є постачання товарів, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікації №1 від 19.06.2014 року ТОВ "Асторг Центр" поставило позивачу миючий засіб "Діас", мелений шлак та соду кальциновану на загальну суму 43030,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7171,66 грн.), відповідно до специфікації №2 від 24.07.2014 року - мелений шлак, вапно негашене, азот, сорбент Еколан та органічний флокулянт на загальну сум 46122,00грн. ( в тому числі ПДВ -7687,00 грн.) (т.1,а.с.169-171).

Фактичне виконання умов укладеного договору, підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: видатковими накладними (т.1,а.с.176-177), товарно-транспортними накладними (т.1,а.с.178-181) та податковими накладними (т.1,а.с.174-175).

Оплата за отриманий товар позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.1,а.с.172-173).

На дату складання податкових накладних ТОВ " Асторг Центр" було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість, на підставі свідоцтва.

По взаємовідносинам з ТОВ "Голден Люкс" слід зазначити наступне.

05.05.2014 року між ТОВ НВФ "Екоцентр" та ТОВ "Голден Люкс" (Комерційний представник) укладено договір комерційного представництва № 505. Предметом укладеного договору є надання послуг щодо сприяння укладення договорів з клієнтами на виконання підприємством робіт із оброблення та утилізації небезпечних відходів та розробку документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів в атмосферне повітря (т.1,а.с.182).

11.05.2014 року між позивачем (замовник за договором) та ТОВ "Голден Люкс" (виконавець за договором) укладено договір № 1106 про надання юридичних послуг. Предметом укладеного договору є надання виконавцем всебічної юридичної допомоги та проведення правового аналізу документів компанії замовника (т.1,а.с.183-186).

Фактичне виконання умов укладених договорів, підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: актами наданих послуг (т.1,а.с.194-201) та податковими накладними (т.1,а.с.191-193).

Оплату отриманих товарів та послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.1,а.с.187-190).

На дату складання податкових накладних ТОВ " Голден Люкс" було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість, на підставі свідоцтва.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Лаузит" встановлено наступне.

04.08.2014 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Лаузит" (постачальник за договором) укладено договір поставки № 414. Предметом укладеного договору є постачання товарів, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікації № 1 від 04.08.2014 року ТОВ " Лаузит " поставило позивачу азот на загальну суму 30600,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5100,00 грн.) (т.1,а.с.202-203).

Фактичне виконання умов укладеного договору, підтверджується долученими до справи копіями первинних документів, а саме: видатковою накладною №2 від 14.08.2014 року (т.1,а.с.205), товарно-транспортною накладною №815 від 14.08.2014 року (т.1,а.с.204) та податковою накладною № 2 від 14.08.2014 року (т.1,а.с.206).

Оплата за отриманий товар позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копією платіжного доручення №452 від 14.08.2014 року на суму 30600,00 грн. та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.1,а.с.207).

На дату складання податкових накладних ТОВ "Лаузит" було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість, на підставі свідоцтва.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи ватажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, на підтвердження реальності транспортування придбаних товарів позивачем надано належно оформлені товарно-транспортні накладні.

Дослідивши первинні документи, слід дійти висновку, що останні складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України, свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акта перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки використано акти перевірок контрагентів позивача. За результатами перевірок вказаних контрагентів позивача, податковим органом встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з цим, податковим органом визнано угоди поставки нікчемними, в тому числі, укладені з позивачем.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом.

Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до Бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "Булвес" проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Із матеріалів справи вбачається, що зазначені вище договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними.

А саме, контрагенти позивача надали послуги та постачали товари, а позивач їх прийняв, здійснив їх оплату на користь контрагентів, відповідно до платіжних документів.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами господарських угод. Позивач не мав підстав вважати діяльність зазначених контрагентів протиправною, так як на час дії угод контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків та спричинили реальні зміни майнового стану платників податків. Доказів на спростування таких висновків відповідачем не було надано.

Посилання відповідача на результати перевірки контрагентів позивача ТОВ "Українська компанія "Модус", ТОВ "Овітекс Інвест", ТОВ "Голден Люкс", ТОВ "Асторг Центр", ТОВ "Спрінфудс Торг" та ТОВ "Лаузит" є безпідставними, оскільки, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій своїх контрагентів з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджено реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Українська компанія "Модус", ТОВ "Овітекс Інвест", ТОВ "Голден Люкс", ТОВ "Асторг Центр", ТОВ "Спрінфудс Торг" та ТОВ "Лаузит" на підставі яких ним було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в період, який перевірявся.

Відповідачем, в установленому порядку, не доведені факти невідповідності задекларованих у податковому обліку результатів господарської операції позивача фактичним обставинам здійснення господарських операцій з його контрагентами, внаслідок чого, відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем правомірно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Екоцентр" до Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай