ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
09 вересня 2015 рокусправа № 804/7296/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.,
за участі представника позивача: Любимої О.В.,
представника відповідача Малютіної В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі № 804/7296/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 09.06.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про непогодження застосування процедури податкового компромісу від 24.04.2015 року №11002/10/28-01-39-03-11 по грошовим зобов'язанням з податку на прибуток, визначеним податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2014 року №0000123901 та грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість, визначених податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2014 року №0000133901; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «АТБ-маркет» про застосування податкового компромісу від 09.04.2015 року (вих.№268-ГБ) в порядку, передбаченому підрозділом 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про непогодження застосування процедури податкового компромісу від 24.04.2015 року № 11002/10/28-01-39-03-11 по грошовим зобов'язанням з податку на прибуток, визначеним податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2014 року № 0000123901, та грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість, визначенихподатковим повідомленням-рішенням від 09.04.2014 року № 0000133901.
Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів повторно розглянути заяву ТОВ «АТБ-маркет» про застосування податкового компромісу від 09.04.2015 року (вих.№268-ГБ) в порядку, передбаченому підрозділом 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» зареєстроване як юридична особа ( код ЄДРПОУ 30487219) з 19.07.1999 року Дніпропетровською районною держадміністрацією Дніпропетровської області (а.с. 9-10).
Відповідач - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.
В період з 26.02.2014 року по 19.03.2014 року СДПІ з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТБ-маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Овекон Сервіс», ТОВ «Свам трейд», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Торгстройінвест» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результати якої 26.03.2014 року складено акт перевірки №156/28-01-39-01/3048721930487219.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2014 року №0000123901, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10294713,00 грн. (за основним платежем - 8466180,00 грн., за штрафними санкціями - 1828533,00 грн.) та №0000133901, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3743532,5 грн. (за основним платежем - 3078610,90 грн., за штрафними санкціями - 664921,60 грн.).
Не погодившись з такими рішеннями податкового органу, ТОВ «АТБ-маркет» оскаржило їх в адміністративному, а в подальшому і в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року в адміністративній справі № 804/12348/14 позов ТОВ «АТБ-маркет» до СДПІ з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 року № 0000123901 та № 0000133901 задоволено. Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. На теперішній час ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2014 року апеляційне провадження у справі № 804/12348/14 зупинено.
09.04.2015 року ТОВ «АТБ-маркет» звернулось до податкового органу з заявою про застосування податкового компромісу по вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, суми грошових зобов'язань по яким є неузгодженими.
Платіжним дорученням №51410 від 09.04.2015 року позивачем сплачено суму 423309,15 грн., що становить 5% від визначеної в податковому повідомленні-рішенні №0000123901 від 09.04.2014 року суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Платіжним дорученням №51411 від 09.04.2015 року позивачем сплачено суму 153930,60 грн., що становить 5% від визначеної в податковому повідомленні-рішенні №0000133901 від 09.04.2014 року суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Проте, 24.04.2015 року відповідачем прийнято рішення №1102/10/28-01-39-03-11 про непогодження застосування процедури податкового компромісу. Згідно вказаного рішення, занесення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість по податкових повідомленнях-рішеннях СДПІ у м.Дніпропетровську від 09.04.2014 року №0000123901 та №0000133901 відбулося за податкові періоди до 01.04.2014 року, але ТОВ «АТБ-маркет» при складанні та наданні заяви 09.04.2015 року не враховано строки давності, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2 «Підрозділ 9-2. Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».
Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.
Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Згідно із п. 7 підрозділу 9-2, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Відповідно до п. 11 підрозділу 9-2, податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
В той же час в п. 102.4 ст. 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Як зазначалось вище, та підтверджується матеріалами справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року в адміністративній справі №804/12348/14 задоволено позов ТОВ «АТБ-маркет» до СДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 року №0000123901 та №0000133901. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2014 року відкрито апеляційне провадження в даній справі та ухвалою того ж суду від 18.06.2015 року провадження у справі № 804/12384/14 зупинено.
Таким чином, на час звернення позивача до Спеціалізованої ДПІ із заявою про погодження податкового компромісу та на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення №1102/10/28-01-39-03-11 від 24.04.2015 року відсутні судові рішення, які набрали законної сили, тобто процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень є не закінченою. За таких обставин, податкові зобов'язання на підставі податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 року №0000123901 та №0000133901 не були узгоджені.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки на момент звернення позивача до Спеціалізованої ДПІ із відповідною заявою та на момент відмови відповідача у застосуванні процедури податкового компромісу, податкові повідомлення-рішення від 09.04.2014 року не були узгодженими внаслідок процедури їх судового оскарження, то застосування відповідачем для відмови приписів ст. 102 ПК України є протиправним в силу приписів п.7 підрозділу 9-2.
Крім того, як уже зазначалось вище, відповідно до п.7 підрозділу 9-2 досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.
Тобто, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» не передбачена можливість відмови податкового органу у застосуванні податкового компромісу.
П.8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.
З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням №51410 від 09.04.2015 року ТОВ «АТБ-маркет» сплачено суму 423309,15 грн., що становить 5% від визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 09.04.2014 року №0000123901 суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Платіжним дорученням №51411 від 09.04.2015 року ТОВ «АТБ-маркет» сплачено суму 153930,60 грн., що становить 5% від визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 09.04.2014 року №0000133901 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів не доведено правомірність прийняття рішення про непогодження застосування процедури податкового компромісу від 24.04.2015 року №11002/10/28-01-39-03-11.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі № 804/7296/15 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі № 804/7296/15 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
В повному обсязі ухвалу складено 10 вересня 2015 року.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2015 |
Оприлюднено | 22.09.2015 |
Номер документу | 50489385 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Юрко І.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні