Постанова

від 23.11.2011 по справі 4-197/11

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4-197/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 дистопада 2011 року

23 листопада 2011року

Суддя Волноваського районного суду Донецької області Мохов Є.І., при секретарі Брідня ОЛ., за участю заявника ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2, прокурора Возникевича Ю.Ю., розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи №11-2139 від 02.09.2011 року за фактом заволодіння майном ДП «Донецька залізниця» шляхом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2011 року адвокат ОСОБА_2 звернувся до Волноваського районного суду Донецької області в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України на постанову начальника СВ ЛВ на ст.. Волноваха Донецької залізниці від 02.09.2011 року про порушення кримінальної справи за ознаками ч.2 ст.191 УК України, за фактом заволодіння майном ДП «Донецька залізниця» шляхом зловживання службовим становищем, вказував, що по вказаній справі ОСОБА_1 було призначено статус свідка, однак, при його допиті він був ознайомлений з фабулою постанови про порушення кримінальної справи, згідно якої ОСОБА_1, як начальник Волноваської дистанції шляху, наказав робітникам 6-го околодку та будівничої групи Волноваської дистанції шляху, виконувати роботи по ремонту будинку який не належав дистанції шляху, у робочий час.

У подальшому на підприємство надійшла постанова слідчого про вийомку документів, де чітко вказувалося про незаконні дії ОСОБА_1, як керівника підприємства по виконанню робіт.

На прохання ОСОБА_1 видати йому копію постанови про порушення кримінальної справи від 02.09.2011 року № 11-2139 (слідчим Федірко А.В., Козаченко С.І.) були залишені без уваги.

Заявник вважає, що орган досудового слідства, проводить незаконно сбір доказів відносно особи, яка по справі проходить як свідок, обмежуючи його права на захист в рамках порушеної справи.

Просив скасувати цю постанову та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 свої вимоги скарги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

ОСОБА_1 також вимоги скарги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Прокурор вважає, що кримінальна справа за фактом заволодіння майном ДП «Донецька залізниця» шляхом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, порушена у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України, за наявності достатніх на те приводів та підстав, визначених законом, а тому просить скаргу залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи, заслухавши пояснення представника скаржника, прокурора, приходжу до наступного.

Скаргу заявлено з достатнім обгрунтуванням порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 як посадової особи ДП «Донецька залізниця» - начальника Волноваської дистанції шляху.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 04.06.2010 №6, якщо справу порушено не відносно конкретної особи, а по факту, то постанова про порушення кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої стосується порушена за фактом вчинення злочину кримінальна" справа, її захисником чи законним представником, але обов'язково з достатнім обгрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи. Вирішуючи питання про те, чи стосується інтересів особи порушена за фактом вчинення злочину кримінальна справа, суддя в кожному конкретному випадку має з'ясовувати, в чому саме таке порушення інтересів полягало і які саме законні права та охоронювані інтереси особи було порушено.

Згідно зі ст.ст. 94,97,98 КПК України прокурор чи слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відомою прокурору чи слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину. Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на підставі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлена особа, яка скоїла злочин, кримінальна справа порушується відносно цієї особи.

Предметом оскарження є постанова начальника СВ ЛВ на ст. Волноваха Донецької залізниці від 02.092011 року про порушення кримінальної справи за ознаками ч.2 ст.191 УК України, за фактом заволодіння майном ДП «Донецька залізниця» шляхом зловживання службовим становищем. .

Однак, як вбачається з пояснень даних оперативним робітникам робочими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ' копій постанов про проведення вийомки від 02.09.2011 року та 05.09.2011 року по справі №11-2139, наданих суду заявником, вбачається, що незаконні вказівки дає саме ОСОБА_1, однак справу порушено по факту.

Тобто, орган досудового слідства, достовірно знаючи вимоги ст..64,65,66 КПК України, проводить незаконно сбір доказів відносно особи, яка по справі проходить як свідок, обмежуючи його права на захист в рамках порушеної кримінальної справи.

Окрім цього, слід звернути увагу на недопустимі порушення норм КПК щодо оформлення кримінальної справи, прийняття рішень по ній, доручення постанову про доручення розслідування кримінальної справи кільком слідчим від

02.09.2011року по справі №11-2139, винесено за ознаками ст.. 191 ч. 2 КК України відносно крадіжки ротора турбокомпресора у Локомотивному депо Волноваха.

Щодо допустимості доказів покладених в основу поводів та підстав порушення кримінальної справи, порядку їх збирання та приєднання до справи, слід вказати, що список працівників, долучений до справи, витребування Маріупольським транспортним прокурором з причин перевірки з питань додержання законодавства з оплати праці на підприємствах транспорту, ще 01.09.2011 року, тобто до порушення кримінальної справи.

Пояснення громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, переклеєні на місце зрізаних листів кримінальної справи (аркуші справи 5-12,13,19), що суд вважає недопустимим порушенням ведення кримінальної справи, та викликає сумнів у достовірності цих пояснень та у допустимості їх як підстав порушення кримінальної справи.

Підставою для порушення кримінальної справи,згідно з частиною другою статті 94 КПК,є достатні дані за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Відповідно до п. 5 ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи, є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим та прокурором ознак злочину. Безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину означає, що він сам, без повідомлення будь-якої особи, зі своєї ініціативи виявляє ознаки вчиненого або такого, що готується, злочину.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Достатніми даними, що вказують на наявність ознак злочину, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 04.06.2010 №6 зазначає, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

У відповідності до ч.15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стати підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом, при розгляді справи по суп.

Із наданих матеріалів, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи, вбачаються дані, із яких можливо було б зробити висновок про зловживання службовим становишем конкретною особою.

З наведеного вбачається, що достатніх підстав для винесення постанови, що є предметом оскарження, не було, оскільки проведена дослідча перевірка не відповідає вимогам ст. 94 КПК України, а тому суд приходить до висновку, що постанова про порушення кримінальної справи є передчасною, належним чином не мотивованою, кримінальну справу порушено за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність складу вказаного злочину.

З огляду на викладене, скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, натомість у суду відсутні правові підстави для винесенням постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки така вимога є неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду України, а отже в цій частині в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 04.06.2010 № 6, ст.ст. 94, 95, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи №11-2139 від 02.09.2011 року за фактом заволодіння майном ДП «Донецька залізниця» шляхом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, задовольнити частково.

Постанову начальника СВ ЛВ на ст.. Волноваха Донецької залізниці від 02.09.2011 року про порушення кримінальної справи за ознаками ч.2 ст.191 УК України, за фактом заволодіння майном ДП «Донецька залізниця» шляхом зловживання службовим становищем - скасувати.

У задоволенні вимог адвоката ОСОБА_2П про винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відмовити.

На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя: