Ухвала

від 09.09.2015 по справі 813/5736/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року Справа № 876/10465/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

14.08.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 29.08.2011 року № 0000580801/16921.

Позовні вимоги мотивовано тим, що право позивача на податковий кредит під час проведення перевірки підтверджується усіма необхідними первинними документами на підтвердження договірних відносин з ТОВ «Промтехметал». Таким чином, вважає, що відповідач прийшов до неправомірних висновків щодо порушення порядку формування ТзОВ «Снєжка-Україна» податкового кредиту, який передбачає єдиною підставою для формування податкового кредиту - наявність податкових накладних.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ТзОВ "Снєжка - Україна" збільшило податковий кредит по податку на додану вартість відповідно до п.198.2 ПК України на підставі податкових накладних виписаних ТзОВ «Промтехметал» відповідно до вимог п.201.1 ПК України.

Тобто, ТзОВ "Снєжка - Україна" має всі необхідні первинні документи, необхідні для відображення господарських операцій з ТзОВ «Промтехметал» в податковому та бухгалтерському обліку, передбачені Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Окрім цього, в підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ "Снєжка -Україна" та ТзОВ «Промтехметал» суду було надано: копію договору №03/03 від 01.03.2011 року з ТзОВ «Промтехметал»; копії видаткових накладних; копії рахунків на оплату товарно-матеріальних цінностей; копії документів, що підтверджують факт використання ТзОВ "Снєжка - Україна" товарно-матеріальних цінностей придбаних від ТзОВ «Промтехметал», а саме акти списання; копії документів, що підтверджують факт оплати ТзОВ "Снєжка - Україна" за товарно-матеріальні цінності придбані від ТзОВ «Промтехметал», а саме банківські виписки.

В постанові Вищого Адміністративного Суду України від 18.09.2012 р. по справі № К-17413/10 в якій зазначено, що "відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням на дату проведення перевірки позивача не може слугувати підставою позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також свідчити про недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких осіб".

Вважає, що порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій та не може свідчити про наявність підстав для висновків про фіктивність усіх правочинів, які вчинялися саме юридичною особою - ТзОВ «Промтехметал».

Як вбачається із змісту самого вироку Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014 року у кримінальній справі №464/6266/14-к фінансового - господарські операції ТзОВ «Промтехметал» з ТзОВ "Снєжка-Україна" взагалі не досліджувались судом під час розгляду кримінальності справи.

ТзОВ "Снєжка-Україна" не було стороною договору перевезення під час постачання товарів ТзОВ «Промтехметал», оскільки перевезення здійснювалось за рахунок ТзОВ «Промтехметал» та включалось в ціну придбаного товару. Відповідно таке перевезення товару для ТзОВ "Снєжка-Україна" не було господарською операцією, за наслідками якої виникали б зобов'язання перед перевізником чи вантажовідправником. Отже, товарно-транспортна накладна не є первинним документом для ТзОВ "Снєжка-Україна" зберігання і наявність якого є не обов'язковим.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Снєжка Україна» з питань правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «Промтехметал» за березень, квітень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1.ст.14, п.198.2п.198.3 п.198.6 ст.198, п.20.1.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 15818, 16грн., про що складено акт перевірки від 17.08.2011р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В4» №0000580801\16921 від 29.08.2011р., яким відповідно до вимог п.п.14.1.181 п.14.1.ст.14, п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 , п.20.1.1.ст.201 ПК України завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість за березень місяць 2011року - 9751,50 грн. та за квітень 2011року у сумі 6066,66 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу про неправомірне включення ТзОВ «Снєжка-Україна» до податкового кредиту сум сплачених ТзОВ «Промтехметал» є обгрунтованим, виходячи з наступного:

Між ТзОВ «Промтехметал» (Постачальник) та ТзОВ «Снєжка-Україна» (покупець) укладено договір №03\03 від 01.03.2011р., відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця дерев'яні піддони, а покупець зобов'язується прийняти цей товар в кількості та асортименті, визначених у накладних, та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Предметом даних договорів передбачено, що у порядку та на умовах визначених цими договорами постачальник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами поставити товар покупцю відповідно до погодженого плану поставок, що є невід'ємною частиною даного договору та на підставі замовлень покупця на кожну окрему партію товару. Поставка товару здійснюється партіями згідно накладних на підставі замовлень покупця. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника 100% від загальної суми з моменту отримання товару. Вартість доставки включається в ціну товару.

На підтвердження виконання договору, позивачем надано податкові-видаткові накладні, платіжні доручення, виписки банку, акти списання товару, які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції.

Ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти списання) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо діяльності ТзОВ «Промтехметал», то таке не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується актом виходу від 23.06.2011р. На запит про встановлення місцязнаходження ТзОВ «Промтехмел», отримано відповідь ВПМ, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Згідно додатку К1\1 декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011року основні фонди необхідні для проведення відповідної господарської діяльності на ТзОВ «Промтехметал», відсутні. Чисельність працюючих відповідно до довідки 1ДФ не надавалась. Тобто, у контрагента позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, так як відсутні основні засоби, відсутній робочий персонал, відсутні складські приміщення, відсутні транспортні засоби.

Колегія суддів погоджується з висновком податкового органу, що перевіркою встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат.

Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014р. ОСОБА_1 - директора ТзОВ «Промтехметал» визнано винним по ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.4 ст.358 КК України, оскільки діючи за попередньою змовою групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності юридичних осіб та сприяння реально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, в період квітень-вересень 2011 року, вчиняв використання завідомо підроблених документів від імені ТзОВ «Промтехметал». Вирок не оскаржувався і набрав законної сили.

Тобто, документи з ТзОВ «Промтехметал» були підписані без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, які передбачені в договорах. Господарські операції є фіктивними в частині особи, яка їх виконувала, а тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами.

Щодо товаро-транспортних накладних, то колегія суддів зазначає наступне:

Закон України «Про автомобільний транспорт» не містить вимоги до обов'язкової наявності товарно-транспортної накладної.

Дотримання наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 року за №363 «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом» є обов'язковим при здійснені транспортування вантажів. Вказані правила регламентують виключно порядок здійснення вантажних перевезень та не можуть встановлювати правила ведення податкового та бухгалтерського обліку платників податків.

Товарно-транспортні накладні є документами, які регламентують винятково взаємовідносини перевізника та замовника як учасників транспортного процесу.

Отже, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовий облік в Україні» товарно - транспортна накладна не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію, здійснену позивачем.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.1 ст.198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4. ст.198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п.198.5 ст.198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п.201.6. ст.206 ПК України - податкова накладна, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п.201.7. та п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Відповідно до ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а також ту обставину, що сторонами не оспорювались строки звернення до суду в суді першої та апеляційної інстанції.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014р. по справі №813/5736/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

В.В.Ніколін

Повний текст виготовлено 11.09.2015р.