Ухвала

від 09.09.2015 по справі 815/7742/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7742/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом підприємства, яке засноване на власності об'єднання громадян «Елкон-Дізайн» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 11 грудня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд задовольнив в повному обсязі адміністративний позов підприємства, яке засноване на власності об'єднання громадян «Елкон-Дізайн» про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року № 0004992202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 110 812 грн., та про визначення податкового зобов'язання з ПДВ і розмірі 94 145 грн., застосування штрафних санкцій в розмірі 47 073 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, посилаючись при цьому на доводи письмових заперечень на адміністративний позов (а.с. 101-105) та на обставини, зафіксовані в акті перевірки підприємства, яке засноване на власності об'єднання громадян «Елкон-Дізайн».

Підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян «Елкон-Дізайн», надало письмові заперечення, в яких, з посилання на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції встановив, що 30 серпня 2013 року ДПІ у Київському районі м. Одеси на підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси від 30 серпня 2013 року № 252-п, відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, проведена документальна невиїзна перевірка ПГОІ «Елкон-Дізайн», код ЄДРПОУ 32153207, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Дніпро Ком», код ЄДРПОУ 37367087, за період квітень, травень 2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 30 серпня 2013 року № 285/22-02/32153207, в якому податковим органом встановлено порушення позивачем п. 88.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198, ст. 200 ПК України, та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 року №0004992202, про зменшення ПГОІ «Елкон-Дізайн» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 110812 грн. за період квітень, травень 2013 року та про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 55407 грн. (а.с.11).

Також суд першої інстанції встановив, що не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Головного управління Міндоходів в Одеській області із скаргою (а.с.12 - 13), за результатами розгляду якої прийнято рішення від 21.10.2013 року № 1219/10/15-32-10-02-07, яким скасовано вищенаведене податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій з ПДВ на суму 27704 грн., а первинну скаргу директора ПГОІ «Елкон-Дізайн» у цій частині задоволено, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с.14-22).

Перевіряючи правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції встановив, що відповідно до акту перевірки позивача, висновки податкового органу щодо встановлених з боку позивача порушень податкового законодавства пов'язуються із фактами відсутності реальності здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентом ТОВ «Дніпро Ком».

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу, суд першої інстанції встановив, що відповідно до Статуту ПГОІ «Елкон-Дізайн» є підприємством, створеним громадською організацією інвалідів «Елкон» відповідно до положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», головним завданням якого є створення нових робочих місць для інвалідів, з метою здійснення їх трудової, соціальної, правової, медичної та інших видів реабілітації інвалідів, а також сприяння найбільш повному задоволенню потреб населення і господарства в продукції, товарах та послугах шляхом здійснення усіх видів виробничо-господарської, комерційної та іншої підприємницької діяльності, яка не суперечить діючому законодавству (а.с.33-37).

22 жовтня 2012 року комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів прийнято рішення про надання безповоротної фінансової допомоги за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів ПГОІ «Елкон-Дізайн» громадської організації інвалідів «Елкон» у сумі 1975000,00 грн. на технічне переоснащення виробництва з метою створення 12 додаткових робочих місць для працевлаштування на них інвалідів, що підтверджено витягом з протоколу засідання відповідної комісії (а.с.46-47).

На виконання вказаного рішення 18 грудня 2012 року між позивачем та Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів укладений договір № 30 про надання фінансової допомоги на безповоротній основі, відповідно до якого на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку використання сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70, Інструкції з надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 06.09.2010 року № 270, відділення Фонду в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає отримувачу фінансову допомогу у розмірі 1975000,00 грн. на безповоротній основі, а отримувач зобов'язується використати її за цільовим призначенням на умовах, визначених цим договором (а.с.48-56).

У розділі договору «Мета надання фінансової допомоги» зазначено, що фінансова допомога надається отримувачу з метою створення 12 робочих місць для працевлаштування інвалідів на умовах технічного переоснащення виробництва відповідно до техніко-економічних обґрунтувань і кошторису витрат, що є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з положеннями договору фінансова допомога надається за рахунок коштів державного бюджету у безготівковій формі.

Суд першої інстанції встановив, що з метою використання отриманих, у вигляді фінансової допомоги, коштів Фонду соціального захисту інвалідів в порядку, передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель», позивач провів відкриті торги на закупівлю верстатів для оброблення металів (верстатів точильно-шліфувальних - 2 од.), що підтверджено оголошенням про проведення процедури закупівлі № 300279, розміщеним у Віснику Державних Закупівель № 116/4 (718/4)/05.10.2012 (а.с.121), а також відкриті торги на закупівлю верстатів для оброблення дерева та інших матеріалів (комп'ютерний оброблювальний центр з числовим програмним управлінням - 1 од.), що підтверджено оголошенням про проведення процедури закупівлі № 300304, розміщеним у Віснику Державних Закупівель № 116/4 (718/4)/05.10.2012 (а.с.121).

Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до звіту про результати проведення процедури відкритих торгів від 18 грудня 2012 року № 2 у процедурі брали участь два учасника, одним з яких було ТОВ «Дніпро Ком», пропозиції якого по двом лотам акцептовані позивачем (а.с.124-127).

За результатом проведених торгів 14 грудня 2012 року між позивачем (платник) та ТОВ «Дніпро Ком» (постачальник) укладений договір № 89/12 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити платнику товар: код 29.40.3 верстати інші для оброблення металів (верстати точильно-шліфувальні), а саме, автоматичний верстат з ЧПУ для заточування кінцевих та насадних фрез Lakfam ASP-631F (версія S), визначений у специфікації, у кількості, асортименті та за цінами відповідно до умов цього договору, а платник - прийняти та оплатити товар (а.с.63-68). Ціна вказаного договору становить 192300,00 грн., розрахунки проводяться на умовах 100% попередньої оплати, постачання здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах DDP згідно з Інкотермс 2000 .

Також суд першої інстанції встановив, що між позивачем (платник) та ТОВ «Дніпро Ком» (постачальник) укладено договір від 14 грудня 2012 року № 88/12 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити платнику товар: код 29.40.3 верстати інші для оброблення металів (верстати точильно-шліфувальні), а саме: автоматичний верстат з ЧПУ для заточування дискових пил VOLMER CX-100, зазначений у специфікації до договору, у кількості, асортименті та цінами відповідно до умов цього договору, а платник - прийняти та оплатити товар (а.с.69-73). Ціна вказаного договору становить 805970,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 134328,33 грн., розрахунки проводяться на умовах 100% попередньої оплати, постачання здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах DDP згідно з Інкотермс 2000 .

18 грудня 2012 року ТОВ «Дніпро Ком» виставлено рахунок № 1336 на оплату товару, який підлягав поставці згідно з умовами договору від 14.12.201 року № 88/12, на загальну суму 805970,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 134328,33 грн. (а.с.74-75).

Відповідно до матеріалів справи оплата поставки товару здійснювалась позивачем частинами, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями, а також відтисками відповідних штампів Головного управління ДКС в Одеській області на звороті договору (а.с.75).

Так суд першої інстанції встановив, що відповідно до платіжного доручення від 14 березня 2013 року № 2, яке оплачено 28 березня 2013 року, позивач на виконання умов зазначеного договору сплатив 333400,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 55566,67 грн. (а.с.76); відповідно до платіжного доручення від 14 березня 2013 № 3, яке оплачено 05 квітня 2013 року, позивач на виконання умов зазначеного договору сплатив 100000,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 16666,67 грн. (а.с.77); відповідно до платіжного доручення від 14 березня 2013 № 5, яке оплачено 04 квітня 2013 року, позивач на виконання умов зазначеного договору сплатив 100000,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 16666,67 грн. (а.с.77); відповідно до платіжного доручення від 14 березня 2013 № 6, яке оплачено 08 квітня 2013 року, позивач на виконання умов зазначеного договору сплатив 50000,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 8333,33 грн. (а.с.78); відповідно до платіжного доручення від 14 березня 2013 № 7, яке оплачено 11 квітня 2013 року, позивач на виконання умов зазначеного договору сплатив 222570,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 37095,00 грн. (а.с.78).

Оплата товару за умовами договору від 14.12.2013 року № 89/12 здійснена на підставі платіжного доручення від 14 березня 2013 року № 3, яка здійснена 10 квітня 2013 року, на загальну суму 192300,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 32050,00 грн. (а.с.76).

Суд першої інстанції встановив, що у відповідності до дати здійснення попередньої оплати товару контрагентом позивача ТОВ «Дніпро Ком», який відповідно до свідоцтва серії НБ № 430568 від 07.01.2011 року № 100317493 (а.с.151) був платником податку на додану вартість, складались відповідні податкові накладні (а.с.40-45), які занесені позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди (а.с.128-150), а також враховані під час формування податкового кредиту позивача у відповідні податкові періоди.

Також суд першої інстанції встановив, що фактична поставка товару відбулась 22 квітня 2013 року, що підтверджено видатковими накладними № 113 (а.с.79) та № 112 (а.с.80). Доставка товару за визначеним у договорі місцем постачання підтверджена товарно-транспортною накладною від 22.04.2013 року (а.с.81).

Використання придбаного товару у власній господарській діяльності підприємства підтверджена актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, затверджених 03.06.2013 року (а.с.82-85), а також наказом підприємства від 03.06.2013 року № 196-ос про введення до експлуатації придбаного згідно з умовами наведених договорів обладнання (а.с.86).

За таких обставин суд першої інстанції встановив, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Дніпро Ком» підтверджені належним чином оформленими первинними документами, та позивачем дотримано умов, встановлених податковим законодавством, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, в той час як податковим органом не зазначено доводів про наявність певних недоліків у первинних документах, складених позивачем та ТОВ «Дніпро Ком» в межах здійснення вищевказаних господарських операцій.

Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до акту перевірки позивача, висновок податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом обґрунтовується фактом відсутності ТОВ «Дніпро Ком» за своїм місцезнаходженням станом на 10 липня 2013 року, що зафіксовано в акті ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 12 липня 2013 року № 12/22.4-07/37367087 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпро Ком» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2013 року.

Проте суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження своєї позиції податковий орган не надав ні вищенаведеного акта перевірки, ні акта відсутності підприємства ТОВ «Дніпро Ком» за податковою адресою, на який містяться посилання в акті перевірки позивача. Суд першої інстанції також зауважив, що відповідач належними доказами не підтвердив факт відсутності ТОВ «Дніпро Ком» за своїм місцезнаходженням на момент здійснення господарської операції з позивачем, в той час як сам по собі факт відсутності за місцезнаходженням контрагента платника податку не може виступати самостійною підставою для встановлення факту відсутності реального характеру господарської операції, що відбулась між таким підприємством та позивачем, адже платник податків не може нести відповідальність за порушення його контрагентом норм законодавства щодо сповіщення про зміну свого місцезнаходження, тоді як незнаходження підприємства за місцезнаходженням не позбавляє його можливості фактично провадити господарську діяльність.

Також суд першої інстанції критично оцінив посилання податкового органу на відсутність у позивача ділової мети під час здійснення господарських операцій із ТОВ «Дніпро Ком», оскільки таке посилання спростоване наданим до суду договором від 18.12.2012 року № 30 про надання Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів позивачеві фінансової допомоги із визначенням її цільового призначення для створення 12 робочих місць для працевлаштування інвалідів на умовах технічного переоснащення виробництва, а придбання вищезгаданих верстатів цілком відповідає діловій меті позивача щодо виконання умов вищенаведеного договору та види придбаного обладнання відповідають видам діяльності підприємства. Таким чином, суд першої інстанції встановив, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Дніпро Ком» відповідають доктрині «Ділова мета», відповідають економічній сутності таких операцій, мають розумний зміст, у зв'язку з чим відсутні підстави для переосмислення податкових наслідків згаданих господарських операцій та подальшого визнання господарських операцій недійсними.

Також суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи спростованні твердження податкового органу про те, що придбаний у ТОВ «Дніпро Ком» товар фактично не використаний у власній господарській діяльності позивача, тоді як спрямованість цієї господарської операції на ухилення від сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачем не підтверджена належними доказами у справі.

Зауважив суд першої інстанції і про те, що ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи у суді податковий орган не навів жодних доводів щодо визнання недійсним у встановленому законодавством порядку правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Дніпро Ком» або встановлення вироком суду факту фіктивного підприємництва відносно керівника підприємства-контрагента.

Оскільки нікчемність таких правочинів прямо не встановлена законом, а належних документальних доказів недійсності договорів відповідачем до суду не надано, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність посилання податкового органу на норми цивільного та господарського законодавства на підтвердження відсутності реального характеру господарських операцій між зазначеними юридичними особами.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції встановив, що факти, викладені в акті перевірки від 30 серпня 2013 року № 285/22-02/32153207 щодо вчинених ПГОІ «Елкон-Дізайн» порушень норм податкового законодавства не підтверджені документально, а наявні у матеріалах справи первинні документи свідчать про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпро Ком».

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкове повідомленні-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20 вересня 2013 року № 0004992202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 110 812 грн., та про визначення податкового зобов'язання з ПДВ і розмірі 94 145 грн., та застосування штрафних санкцій в розмірі 47 073 грн. (а.с. 11)

Оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту № 285/22-02/32153207 від 30 серпня 2013 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ПГОІ «Елкон-Дізайн», код ЄДРПОУ 32153207, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Дніпро Ком», код ЄДРПОУ 37367087, за період квітень, травень 2013 року» (а.с. 23-32), в якому податковим органом встановлено порушення позивачем п. 88.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198, ст. 200 ПК України, внаслідок ознак нікчемності правочинів, вчинених між ПГОІ «Елкон-Дізайн» та ТОВ «Дніпро Ком».

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та це не заперечується апелянтом, що висновки податкового органу стосовно встановлених з боку позивача порушень податкового законодавства пов'язуються із фактами відсутності реальності здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентом ТОВ «Дніпро Ком».

Також матеріалами справи підтверджено та не спростовано і не оспорюється апелянтом те, що ПГОІ «Елкон-Дізайн» є підприємством, створеним громадською організацією інвалідів «Елкон» відповідно до положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», головним завданням якого є створення нових робочих місць для інвалідів, з метою здійснення їх трудової, соціальної, правової, медичної та інших видів реабілітації інвалідів, а також сприяння найбільш повному задоволенню потреб населення і господарства в продукції, товарах та послугах шляхом здійснення усіх видів виробничо-господарської, комерційної та іншої підприємницької діяльності, яка не суперечить діючому законодавству (а.с.33-37).

Не заперечується податковим органом і отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги на технічне переоснащення виробництва з метою створення 12 додаткових робочих місць для працевлаштування на них інвалідів (а.с.46-47); факт укладання позивачем та Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів укладений договір № 30 про надання фінансової допомоги на безповоротній основі (а.с.48-56); факт проведення відкритих торгів (а.с. 121) за результатами проведення яких пропозиції ТОВ «Дніпро Ком» по двом лотам акцептовані позивачем (а.с.124-127); факт укладення між позивачем (платник) та ТОВ «Дніпро Ком» (постачальник) договорів від 14 грудня 2012 року № 89/12 (а.с.63-68) та № 88/12 (а.с.69-73); факт виставлення позивачу рахунку на оплату товару (а.с.74-75) та факт оплати цього товару (а.с.75-78 ).

Також апеляційна скарга не містить заперечень стосовно того, що на час вчинення та виконання правочинів, ТОВ «Дніпро Ком» був платником податку на додану вартість (а.с.151), та цим підприємством складались відповідні податкові накладні (а.с.40-45), які занесені позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди (а.с.128-150), а також враховані під час формування податкового кредиту позивача у відповідні податкові періоди.

Не спростована доводами апеляційної скарги фактична поставка товару, яка відбулась 22 квітня 2013 року, що підтверджено видатковими накладними № 113 (а.с.79) та № 112 (а.с.80) та товарно-транспортною накладною від 22.04.2013 року (а.с.81).

Так само в апеляційній скарзі відсутні, обґрунтовані та підтверджені належними і допустимими доказами, доводи щодо помилковості висновку суду першої інстанції стосовно використання позивачем придбаного товару у власні господарській діяльності, в той час як цей факт підтверджено актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, затверджених 03.06.2013 року (а.с.82-85), а також наказом підприємства від 03.06.2013 року № 196-ос про введення до експлуатації, придбаного згідно з умовами наведених договорів, обладнання (а.с.86).

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 44.1. ст. 44 ПК України, п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Дніпро Ком» підтверджені належним чином оформленими первинними документами, позивачем дотримано умов, встановлених податковим законодавством, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому апеляційний суд зазначає, що ні при проведенні перевірки, ні при складанні акту перевірки, ні при розгляді справи судом першої інстанції, ні при апеляційному оскаржені судового рішення податковий орган не зазначив доводів про наявність недоліків у первинних документах, складених позивачем та ТОВ «Дніпро Ком» в межах здійснення вищевказаних господарських операцій.

Як акт перевірки, як письмові заперечення на адміністративний позов так і доводи апеляційної скарги ґрунтуються лише на відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом, внаслідок відсутності ТОВ «Дніпро Ком» за своїм місцезнаходженням станом на 10 липня 2013 року відповідно до акту ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 12 липня 2013 року № 12/22.4-07/37367087 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпро Ком» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2013 року. Проте, всупереч приписів ст. 69-71 КАС України, податковий орган ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтувань своїх доводів.

З урахуванням положень ст. ст. 203, 204, 215, 228, 234 ЦК України, ст. 55-1 ГК України, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності доказів визнання недійсним у встановленому законодавством порядку правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Дніпро Ком» або встановлення вироком суду факту фіктивного підприємництва відносно керівника підприємства-контрагента.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції правильно встановив, що факти, викладені в акті перевірки від 30 серпня 2013 року № 285/22-02/32153207 щодо вчинених ПГОІ «Елкон-Дізайн» порушень норм податкового законодавства не підтверджені документально та ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а наявні у матеріалах справи первинні документи свідчать про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпро Ком» та з дотриманням приписів ст. ст. 183, 188, 197, 198, 201 ПК України.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги, які дублюють акт перевірки та письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 101-105), не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 14 вересня 2015 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець