Рішення

від 12.10.2009 по справі 17/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.09                                                                                 Справа № 17/183

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕГА–СТРОЙ”,   м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехкомплект”, м. Луганськ

про  стягнення 48661 грн. 78 коп.

                                                                                                                Суддя   Фонова О.С.     

                                                         Представники:

від позивача –Орлов А.О., директор, протокол № 1  від 28.01.2009; паспорт серії ВК №014260, виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області від 08.04.2008;

від відповідача –Осичнюк Є.В., довіреність № б/н від 21.09.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставленому продукцію в сумі 33579,24 грн., пеню в сумі  6088,70 грн., 3% річних в сумі 1032,93 грн., інфляційні нарахування в сумі 7960,91 грн., згідно договору купівлі-продажу №05-08 від 26.03.2008 (з урахуванням заяви про зменшення позивних вимог, зданої у судовому засіданні 24.09.2009).

Відповідач проти позову заперечує та у відзиві від 23.09.2009 зазначає, що договір купівлі-продажу № 05-08 від 26.03.2008 був укладений між сторонами, але відповідачем його власний примірник договору був втрачений. У відповідності до даного договору позивачем на адресу відповідача  поставлявся товар, однак жодних вказівок щодо необхідності оплати у певний строк від позивача не надходило.

Як вважає відповідач, у зв'язку з тим, що вимог про оплату товару на його адресу з боку позивача не надходило, то зобов'язання по оплаті отриманого товару ще не настало, а отже і право відповідача не порушено.

В судовому засіданні 12.10.2009 від представника відповідача надійшло клопотання щодо призначення технічної експертизи документа для встановлення факту,  чи є договір купівлі-продажу №05-08 від 26.03.2008 єдиним документом в розумінні п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України,  у зв'язку зі скріплення скріпкою листів договору та з наявністю на його листах неодноразового пробиття степлером, що припускає заміну  листів договору.

Дане клопотання судом відхиляється з підстав, що будуть зазначені нижче.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули  у судове засідання, суд

   в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “СЕГА–СТРОЙ”,  (позивач у справі), як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промтехкомплект”, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 05-08 від 26.03.2008 (далі – Договір), за умовами  якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю теплоізоляційні та будівельні матеріали (далі –товар), а Покупець прийняти цей товар і оплатити його у відповідності з умовами, що передбачені Договором. Специфікація продукції наведена у Додатках до Договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно пункту 2.1 Договору,  загальна кількість продукції, що продається за даним Договором, складається з кількості продукції, зазначеної у Додатках до  Договору.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця оплатити отриману продукцію протягом 3-х банківських днів з дати її передачі Покупцю.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується видатковою накладною та довіреністю на отримання матеріальних цінностей  на суму 68379,24 грн.   

Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, що погашення заборгованості з боку відповідача відбулося лише часткове та на час розгляду справи заборгованість складає 33579,24 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 6088,70 грн. за період з 04.10.2008 по 03.04.2009, 3% річних в сумі 1032,93 грн. за період з 04.10.2008 по 01.07.2009, інфляційні нарахування в сумі 7960,91 грн. за період з 04.10.2008 по 01.07.2009.

Відповідач проти позову заперечує з підстав зазначених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар  на загальну суму 68379,24 грн., що підтверджується видатковою накладною № СЕ-0059 від 30.09.2008 та довіреністю серії ЯОО № 940861 від 30.09.2008 на отримання від позивача цінностей на ім'я Ряснянського В.А. (а.с.12-13).

Пунктом 4.1 Договору встановлено строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов'язку щодо оплати товару,  а саме, встановлено, що Покупець зобов'язаний шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця оплатити отриману продукцію протягом 3-х банківських днів з дати її передачі Покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідачем  було здійснено оплату частково на загальну суму 34800 грн. (а.с.34-35).

Факт наявності боргу в сумі 33579,24 грн. підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Представника відповідача посилається на те, що його власний примірник договору був втрачений, та у відповідності до даного договору позивачем на адресу  відповідача  поставлявся товар, однак жодних вказівок щодо необхідності оплати у певний строк від позивача не надходило.

Як вважає відповідач, у зв'язку з тим, що вимог про оплату товару на його адресу з боку позивача не надходило, то зобов'язання по оплаті отриманого товару ще не настало, а отже і право відповідача не порушено.

Крім того, від представника відповідача надійшло клопотання щодо призначення технічної експертизи документа для встановлення факту,  чи є договір купівлі-продажу №05-08 від 26.03.2008 єдиним документом в розумінні п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України,  у зв'язку зі скріплення скріпкою листів договору та з наявністю на його листах неодноразового пробиття степлером, що припускає заміну  листів договору.

Однак, суд відхиляє таке клопотання з огляду на наступне.

Як встановлено в частинах 1-3 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення  господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Проект  договору  може  бути  запропонований  будь-якою  з сторін.  У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами  оформляє  договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає  один  примірник  договору  другій  стороні  або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Дана норма не містить посилань на необхідність викладення договору на одному аркуші, на те, що кожна сторінка договору повинна бути підписна обома сторонами, що для договору, викладеного на кількох аркушах, встановлений якийсь особливий порядок скріплення.

Представник відповідача посилається на втрату власного примірника договору,  а отже неможливість встановлення умов, які в ньому були викладені, адже оригінал договору, що знаходиться у позивача, складається з кількох аркушів, які скріплені канцелярською скріпкою, та на них маються численні проколи від степлеру, що дає можливість заміни аркушів та викладення інших умов договору.

Однак, відповідачем належним чином не доведено, що текст договору якимось чином змінений.

Наявність кількох проколів у верхньому лівому куті  всього примірнику Договору та скріплення його скріпкою не є обґрунтованою підставою для проведення технічної експертизи.

Відповідач не звертався до правоохоронних органів по факту підроблення договору  у разі обґрунтованості такого припущення за умови  втрати власного примірника.  

Всі доводи відповідача базуються на припущеннях, що не підтверджуються жодними належними доказами та не можуть бути розцінені судом як належні підстави для проведення технічної експертизи документа для встановлення факту, чи є договір купівлі-продажу №05-08 від 26.03.2008 єдиним документом в розумінні п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.   

Інших доводів, які б спростовували вимоги позивача відповідачем надано не було.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 33579,24 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Позивач також  просить стягнути пеню у сумі 6088,70 грн. за період з 04.10.2008 по 03.04.2009.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 7.3 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період,  за який сплачується пеня, від вартості неоплаченої продукції.

У зв'язку з викладеним, вимога про стягнення пені є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того,  позивачем заявлені до стягнення 3% річних в сумі 1032,93 грн. за період з 04.10.2008 по 01.07.2009, інфляційні нарахування в сумі 7960,91 грн. за аналогічний період.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо  розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже,  вимоги позивача про стягнення 3 % річних у сумі 1032,93 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 7960,91 грн. слід задовольнити з огляду на те, що вони відповідають чинному законодавству та  вірно нараховані.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

       в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехкомплект”, м. Луганськ ,  кв-л. 50 років Жовтня, буд. 4а, кв. 220  ідентифікаційний код 31910565, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕГА–СТРОЙ”, м. Донецьк, вул. Черкасова, буд.3, ідентифікаційний код 35728860, борг  у сумі 33579,24 грн., пеню в сумі  6088,70 грн., 3% річних в сумі 1032,93 грн., інфляційні нарахування в сумі 7960,91 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 486,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,84 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  19.10.2009.

Суддя                                                                                       О.С. Фонова