Рішення

від 05.02.2007 по справі 779-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

779-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

05.02.2007Справа №2-28/779-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю», м. Київ, до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь,

про стягнення 108 325,29 грн.

                                                                                      Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Ледовський О.С. – представник по довіреності від 09.01.2007 р. (довіреність у справі)

Від відповідача – Сіроткіна О.М. - заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 003-Д від 04.01.2007 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревю», м. Київ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, про стягнення 108 325,29 грн. заборгованості за договорами № 86Ц-ДТ-04/617  та № 85Ц-А76-04/616 від 16.10.2006 р.

Представник позивача  у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю», м. Київ, надав суду письмове пояснення по справі від 05.02.2007 р., в якому повністю підтримав заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю», м. Київ, з посиланням на норми чинного законодавства, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, надав суду відзив № 10/288 від 01.02.2007 р. на позовну заяву, в якому посилаючись на невиконання відповідачем умов договору № 04-01/86 ц – 04/372 від 14.05.2004 р., який був укладений між сторонами раніше,  а саме, недостачу за вказаним  договором бензину в кількості 596 кг., вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 108 325,29 грн. необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що факт недостачі бензину у кількості 596 кг. за договором  № 04-01/86 ц – 04/372 від     14.05.2004 р. зафіксований Актом експертизи № ВФ – 312 РП Торгово-промисловою палатою Криму. За результатами проведеної експертизи встановлено, що фактичне нарахування бензину автомобільного неєтілірованого А – 80 у вагоноцистерні  № 73745481 склало 51 075 кг., встановлено розбіжність у сторону зменшення на 596 кг.

За усним клопотанням представника позивача у судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 16 годин 00 хвилин для надання представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю» письмового пояснення на відзив відповідача на позовну заяву від 01.02.2007 р. № 10/288 та вирішення спору по суті (про що зафіксовано у протоколі судового засідання).

О 16 годині 00 хвилин розгляд справи у засіданні суду був продовжений за участю тих самих представників сторін.

Представник позивача, до продовження розгляду справи у судовому засіданні після перерви, через канцелярію господарського суду АР Крим передав суду письмове пояснення, з приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву від 01.02.2007 р., в якому, посилаючись на норми чинного законодавства України, вважає що доводи відповідача не відповідають нормам матеріального та процесуального права, оскільки виходять за межі спору, і тому повинні бути заявленими відповідачем у окремому провадженні за умовами подання відповідного позову відповідачем. Крім того, позивач посилався на те, що відповідачем був пропущений строк позовної давності для вирішення цього питання в судовому порядку, оскільки відповідно до  ст. 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для вимог у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 Цивільного кодексу України) застосовується позовна давність в один рік.

Також, позивач вказав, що посилання відповідача на Інструкцію про порядок прийому продукції виробничо – технічного призначення, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. П-7, є хибними, оскільки всупереч вимогам ст. 688 Цивільного кодексу України продавець товару (позивач у справі) не був належним чином повідомлений про порушення умов договору постачання щодо кількості товару, а після виявлення недоліків товару в 2004 р. відповідач у 2006 р. знову уклав новий договір постачання на аналогічних умовах з позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд       

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревю»,               м. Київ, та  Відкритим акціонерним товариством «Крименерго», м. Сімферополь, було укладено договір № 86Ц-ДТ-04/617.

Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 даного договору продавець (позивач) зобов'язувався  передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити «Товар» дизельне пальне в кількості 44 тон вартістю 3 750 грн. за тону на загальну суму, з урахуванням ПДВ, у розмірі 198 000,00 грн.

16 жовтня 2006 року між сторонами також було укладено договір                                     № 85Ц-А76-04/616.

Згідно з п. 1.1. Розділу 1 даного договору продавець (позивач) зобов'язувався  передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити «Товар» - бензин А-76(80) в кількості 42 тон вартістю 4 958,333 грн. за тону на загальну суму, з урахуванням ПДВ,  199 500,00 грн.

Відповідно до пунктів 4.1. вищевказаних договорів № 86Ц-ДТ-04/617 і                           № 85Ц-А76-04/616 покупець (відповідач) зобов'язувався здійснити 50 % передоплату за товар, згідно виставленого продавцем (позивачем) рахунком, а решта 50% вартості товару мала бути оплачена покупцем (відповідачем) протягом п'яти банківських днів по факту надходження товару на його адресу.

На виконання цих договорів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревю», згідно рахунків – фактур № № 85Ц-А76, 86Ц-ДТ від 16.10.2006 р., накладних                         № 85/1Ц-А76 від 17.10.2006 р., № 86/2Ц-ДТ від 18.10.2006 р., № 85/2Ц-А76 від 18.10.2006 р., № 85/ЗЦ-А76 від 19.10.2006 р.. № 85/4Ц-А76 від 20.10.2006 р. поставило  відповідачу товар  - бензин та дизельне пальне (арк. справи – 15-18).    

Отримання вищевказаного товару  - бензину А-76 та дизельного палива за вказаними накладними був здійснений за довіреностями серії ЯЛЦ № 064962 та               № 064933, виданих на ім'я представника відповідача - Трутнева Валентина Дмитровича  ( арк. спр. 19-20).       

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Однак, за даними позивача, у порушення вимог вищевказаних договорів, отриманий товар відповідачем  не був оплачений у повному обсязі.

Так, станом на 24 жовтня 2006 р. сума боргу відповідача перед позивачем склала  108 325,29 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобовязання – відповідно до вимог, що  у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Однак, всупереч чинному законодавству та умовам вищевказаних договорів, заборгованість відповідачем, на день розгляду справи, не погашена.

Щодо заперечень відповідача у відзиві на позовну заяву від 01.02.2007 р.                    № 10/288, та посилань на неналежне виконання позивачем умов договору                                        № 04-01/86 ц – 04/372 від 14.05.2004 р., який був укладений між сторонами раніше,  а саме, стосовно недостачі бензину в кількості 596 кг. за вказаним договором, то судом це до уваги не приймається, оскільки відповідачем не була пред'явлена окрема позовна заява і неналежне виконання позивачем умов договору № 04-01/86 ц – 04/372 від 14.05.2004 р. не є предметом розгляду даної справи.

Крім того, позивач не був належним чином повідомлений про порушення умов договору № 04-01/86 ц – 04/372 від 14.05.2004 р.

 Заборгованість відповідачем, на день розгляду справи позивачу не сплачена.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 108 325,29 грн. документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу підлягають стягненню з відповідача  у відповідності до вимог                                        ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем при подачі позовної заяви, було надмірно сплачено державне мито у розмірі 0,75 грн.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ст. 3 Декрету  Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України,  у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 09.02.2007 року.

Керуючись ст. ст.  49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                  

ВИРІШИВ:

1).  Позов задовольнити.

2). Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська. 74/6, п/р 26007301320163 у філії КЦВ ПІБ м. Сімферополя, МФО 324430, код ЄДРПОУ 00131400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю» (01033, м. Київ, вул. Микільсько - Ботанічна, 15/17 А, оф. 29, п/р 26007405 в КФ АБ «Полтава – Банк» м. Києва, МФО 322562, код ЄДРПОУ 24585258)  108 325,29 грн. заборгованості, а також 1 083,25 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ревю» (01033, м. Київ, вул. Микільсько - Ботанічна, 15/17 А, оф. 29, п/р 26007405 в КФ АБ «Полтава – Банк» м. Києва, МФО 322562, код ЄДРПОУ 24585258) з Державного бюджету України (р/р № 31118095600002 у банку одержувача – Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач – Державний бюджет, Сімферополь, 22090200, код ЗКПО 22301854) надмірно сплачене державне мито у розмірі 0,75 грн.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.