Рішення

від 23.02.2009 по справі 7/501/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.09                                                                                       

Справа №  7/501/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом:  Прокурора  Василівського 

району   Запорізької  області,  

в  інтересах  держави  

-орган,  уповноважений  державою 

здійснювати  відповідні  функції 

в  спірних   відносинах -   (позивач) Державна служба

автомобільних доріг України  в особі

Служби автомобільних доріг  у Запорізькій

області,  м. Запоріжжя

До відповідача: Приватного  

підприємця   ОСОБА_1, м.

Василівка,  Запорізька область

Третя особа, яка не заявляє

самостійних  вимог  на 

предмет  спору,  на стороні 

позивача: Василівський районний відділ

земельних ресурсів, м. Василівка, 

Запорізька  область

Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники сторін:

Від прокурора: не

з'явився

Від позивача:

Михайлик С.В., дов. № 3/1432 від 14.07.2008 р.        

Від відповідача:   не з'явився

Від третьої особи: не

з'явився

Заявлено позовні вимоги про звільнення самовільно

зайнятої земельної ділянки площею 14 кв.м. під розміщення торгівельного

павільйону, що знаходиться на території Верхньокриничанської сільської ради.

          Ухвалою

суду від 22.12.2008 р. позовна заява до розгляду, розгляд справи призначено в

судовому засіданні 31.12.2008 р. Ухвалою суду від 31.01.2008 р. за клопотанням

сторін строк розгляду спору  було

продовжено,  розгляд справи відкладено на

23.02.2009 р.

          Позивач

підтримав позовні вимоги, які мотивовані наступним: в порушення вимог ст.  ст. 125, 126 Земельного кодексу України,

відповідач, без набуття права власності чи права користування земельною

ділянкою, користується земельною ділянкою 

площею 14 кв.м, яка розташована на території Верхньокриничанської

сільської ради, під розміщення торгівельного кіоску. За порушення земельного

законодавства України ПП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної

відповідальності у вигляді штрафів, однак відповідачем до теперішнього часу

земельну ділянку не звільнено, не оформлено право власності або право

користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку. На підставі

ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 121 Конституції України, ст.ст.

211, 212 Земельного кодексу України прокурор просить  позов задовольнити.  

Прокурор та представник третьої особи в судове засідання

23.02.2009 р. не з'явились.

Відповідач 

23.02.2009 р. в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені

в   ухвалі суду, не виконав, відзив та

інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в

судове засідання без поважних причин не направив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися

належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої

сторони, вживати заходів до всебічного, повного 

та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно

до ст. 33 ГПК України,  обов'язок

доказування і подання  доказів

покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази

додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Неявка

відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача

від  виконання вимог суду, викладених в

попередніх  ухвалах суду і направлення

суду витребуваних матеріалів.

         Згідно

ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським

судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній

матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої

зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист

своїх інтересів. Не надав суду відзив  на

позовну  чи доказів заперечення (при

наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов'язань.

За усним 

клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без

застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Поважних причин для відкладення судового засідання суд

не вбачає, вважає за доцільне розглянути позов в даному судовому засіданні,

поскільки, наявних матеріалів в справі, наданих 

прокуратурою і позивачем, достатньо 

для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття

обґрунтованого рішення.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за

наявними в ній матеріалами.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу

України в засіданні суду 23.02.2009 р. оголошено рішення в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Перевірками, проведеними 27.08.2008 р. та 20.10.2008

р.  державною інспекцією з контролю за

використанням та охороною земель У Запорізької області, встановлено, що ПП ОСОБА_1

використовує земельну ділянку без набуття права користування земельною

ділянкою,  а саме: самовільно

використовує земельну ділянку площею 0,0140 га із земель транспорту на

території Верхньокриничанської сільської ради Василівського району, в районі 339

км а/ш Харків- Сімферополь, розмістивши на даній земельній ділянці  кіоск для встановлення пункту громадського

харчування. 

За порушення земельного законодавства України,

протоколом про адміністративне правопорушення № 007318 від 20.10.2008 р.,

постановою про накладення адміністративного стягнення № 004940  від 02.09.2008 р. та № 007318 від   21.10.2008 р., приписом № 012550 від

20.10.2008 р., ПП ОСОБА_1 було притягнуто 

до адміністративної відповідальності згідно                   ст. ст. 53-1, 188 5

КУпАП у вигляді  штрафів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши

наявні в справі докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають

задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст.116 Земельного кодексу України встановлено,

що юридичні особи набувають права власності та користування земельними

ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням

органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх

повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю здійснюється

шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16

квітня 2007 р. N 628 “Про затвердження положення про Державну службу

автомобільних доріг України (п. 1.): Державна служба автомобільних доріг

України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого

спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра

транспорту та зв'язку.

Оскільки, спірна земельна ділянка перебуває в постійному

користуванні Служби автомобільних доріг в Запорізькій області, а згідно п. 1.1.

Положення про Службу автомобільних доріг України у Запорізькій області,

затвердженого наказом Голови державної служби автомобільних доріг від

17.12.2004 р. № 904, Служба автомобільних доріг у Запорізькій області є

державною організацією, що належить до сфери управління Державної служби

автомобільних доріг України, то цією земельною ділянкою розпоряджається саме

Служба автомобільних доріг у Запорізькій області. Таким чином, прокурор

правомірно звернувся до господарського суду із позовною заявою, оскільки

відповідачем заподіяна шкода інтересам держави.

Згідно з ст. 124 цього Кодексу, передача в оренду

земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється

на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого

самоврядування, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями ст. 125 цього Кодексу передбачено, що

право   власності  та 

право  постійного  користування 

на земельну  ділянку  виникає 

після  одержання  її  

власником   або користувачем  документа, 

що  посвідчує  право 

власності чи право постійного користування  земельною 

ділянкою,  та  його 

державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після

укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати   до  

використання   земельної   ділянки   

до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що

посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідач, у порушення цих норм, а також  приписів ст. 125 Земельного кодексу

України,  не уклав договір оренди землі в

порядку, передбаченому чинним законодавством, користується земельною ділянкою

без правовстановлюючих документів, розташував на даній земельній ділянці кіоск.

         Факт

знаходження кіоску на земельній ділянці без укладення договору оренди

підтверджується наведеними вище матеріалами справи.

          Згідно з

ч.3 ст.125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельної

ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа,

що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

     Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України,

самовільно зайняті земельні ділянки підлягають 

поверненню власникам  землі  або 

землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного

користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання

стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок

громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення    самовільно    зайнятих  

земельних   ділянок провадиться за

рішенням суду.

          Згідно з

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог

та заперечень.

          Докази

додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували викладені в позовній

заяві обставини, чи підтвердили правові підстави користування ним спірною

земельною ділянкою на час вирішення спору по суті.    

           На

підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та

такими, що підлягають задоволенню. 

Згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати

покладаються на відповідача, поскільки спір з його вини доведено до судового

розгляду.

Керуючись

ст.ст. 3, 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу

України, суд

                                                       ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати

Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса:

АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) звільнити  на

користь Державної служби автомобільних доріг України в особі Служби

автомобільних доріг у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул.

Українська, 50, код 25891336) самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0140

га із земель транспорту на території Верхньокриничанської сільської ради

Василівського району, в районі 339 км а/ш Харків- Сімферополь та привести

зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом знесення

кіоску розташованого на ній.

В разі добровільного невиконання в десятиденний  термін після набрання чинності рішення суду,

видати наказ на примусове звільнення.

Стягнути

з  Приватного підприємця ОСОБА_1

(юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь

Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського

району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у

Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код

бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 85 грн. державного

мита.

Видати наказ.

Стягнути з

Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса:

АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач:

Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління

Державного казначейства України у Запорізькій області,  р/р 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ

34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму

118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

  Рішення вступає

в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                            

Н.С. Кутіщева