Категорія
6.6.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року
Справа №
2а-24023/09/1270
Луганський окружний адміністративний
суд у складі:
Судді:
Солоніченко О.В.,
при секретарі: Лященко М.С.,
в присутності сторін:
представник позивача: Назаренко Н.О., дов. № 42/10 від
15.04.2009,
представник відповідача: не з'явився,
представник третьої особи: Махортова
Ю.В., дов. № 01/13-265/0/39-09 від 28.01.2009,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної
податкової інспекції в м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Шов - Торг», третя особа - начальник управління державної реєстрації та
міського реєстру Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання
недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи та
визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі ,-
ВСТАНОВИВ:
01 липня
2009 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську
звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним
позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг», третя особа -
начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської
міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним запису про державну
реєстрацію, припинення юридичної особи та визнання недійсним свідоцтва платника
ПДВ з моменту його видачі .
В
обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що при створені Товариства
з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг»
(ідентифікаційний код НОМЕР_2) були допущені порушення закону, які не
можна усунути, що у відповідності із абз.2 ч.2 ст.38 Закону України від 15
травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб підприємців” є підставою для визнання недійсним запису про проведення
державної реєстрації та постановлення судового рішення щодо припинення
юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи. Порушення
закону при створенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг» , які
не можна усунути, полягають в тому, що державна реєстрація проведена
засновником цього підприємства - ОСОБА_1, згідно пояснень якого, наданих
працівникам податкової міліції 07.04.2009 року, влітку 2008 року він
познайомився з чоловіком, який запропонував йому за матеріальну винагороду
зареєструвати на своє ім'я підприємство, на що ОСОБА_1 погодився. Після
оформлення усіх документів він тільки
поставив свої підписи, реєстраційні документи, печатку відділи невідомим для
ОСОБА_1 ОСОБА_1 фінансово-господарською діяльністю не займався, податкову
звітність до інспекції не надавав, угод не укладав та нікому роботи не доручав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг» за зареєстрованим
місцезнаходженням не знаходиться.
Враховуючи
те, що державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов -
Торг» (ідентифікаційний код НОМЕР_2)
була проведена з метою ухилення від сплати податків, Ленінська міжрайонна
державна податкова інспекція у м. Луганську просить визнати недійсним з моменту
реєстрації запис від 25 липня 2008 року НОМЕР_3 про державну реєстрацію
Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг» (ідентифікаційний код НОМЕР_2) та припинити
юридичну особу на підставі того, що
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг» не знаходиться за вказаним місцезнаходженням.
Представник
позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні
викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник
відповідача у судове засідання не з'явився, за вказаним місцезнаходженням не
знаходиться.
Представник
третьої особи у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог в частині
визнання недійсним з моменту реєстрації від 25 липня 2008 року НОМЕР_3 про
державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг» та припинення юридичної особи просив
відмовити повністю, оскільки наведені позивачем доводи не можуть бути покладені
у підставу висновку про порушення закону, допущені під час створення юридичної
особи, які не можна усунути.
Відповідно
до ч.6 ст.71 КАС України, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах
справи доказів.
Вислухавши
пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши
матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19
Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Товариство з
обмеженою відповідальністю «Шов - Торг»
(ідентифікаційний код НОМЕР_2) було зареєстроване як суб'єкт
господарювання виконавчим комітетом луганської місткої ради, про що видане
свідоцтво про державну реєстрацію від 25 липня 2008 року НОМЕР_3.
Державна
реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг» проведена у
відповідності із вимогами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Підстав для
відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи не було, оскільки
документи для державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов
- Торг» були подані у повному обсязі та відповідали вимогам діючого
законодавства.
Відповідно
до пояснень ОСОБА_1, наданих працівникам податкової міліції, влітку 2008 року
він познайомився з чоловіком, який запропонував йому за матеріальну винагороду
зареєструвати на своє ім'я підприємство, на що ОСОБА_1 погодився. Після
оформлення усіх документів він тільки
поставив свої підписи, реєстраційні документи, печатку відділи невідомим для
ОСОБА_1 ОСОБА_1 фінансово-господарською діяльністю не займався, податкову
звітність до інспекції не надавав, угод не укладав та нікому роботи не доручав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг» за зареєстрованим
місцезнаходженням не знаходиться.
Відповідно
до ст. 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа
припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків
іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання,
поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням,
прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними
органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим
у випадках, передбачених законом.
У
відповідності із ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV
«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»
підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи,
що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
- визнання
недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,
допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
-
провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що
заборонена законом;
-
невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам
закону;
- неподання
протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій,
документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність
в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним
її місцезнаходженням.
Згідно з п.
17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну
податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в
межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право
звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою
(позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької
діяльності.
Зазначені
повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із
заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта
підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення
юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на
підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно
до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня
2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим
Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Таким чином,
органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами
про припинення юридичної особи.
Пояснення
ОСОБА_1, які знаходяться в матеріалах справи, та на які посилається Ленінська
міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську в обґрунтування позовних
вимог щодо факту створення юридичної особи під впливом обману, суд визнає
таким, що не є належним доказом факту фіктивного підприємництва та умисного
ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в
систему оподаткування, оскільки приписами ст. 62 Конституції України особа
вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в
законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Із змісту
ст. 65 Господарського кодексу України випливає, що власник здійснює свої права
щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи
відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для
керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або
уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, який діє від
імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і
органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними
особами та громадянами тощо, у межах та порядку, визначених установчими
документами.
Податковим
органом не надано обвинувального вироку за вказаними вище злочинами, що набрав
законної сили, щодо особи, яка здійснювала управління підприємством, в тому
числі і у фінансово-господарській діяльності ОСОБА_1 та інших невідомих осіб.
Із зазначеного судом зроблено висновок про те, що відсутні підстави для
задоволення позову в частині визнання недійсним з моменту реєстрації запису від
25 липня 2008 року НОМЕР_3 про державну реєстрацію Товариства з обмеженою
відповідальністю «Шов - Торг» .
Що
стосується позовної вимоги позивача про припинення юридичної особи - Товариства
з обмеженою відповідальністю «Шов - Торг» , суд виходить з наступного.
Засновником
та керівником підприємства зареєстровано ОСОБА_1, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1.
Згідно
документів цього підприємства його місцезнаходженням є адреса: АДРЕСА_2,
засновником та керівником зареєстрований ОСОБА_1.
Згідно
п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення
судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з
банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі
запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Відповідно
до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців, 13 липня 2009 року до Єдиного державного реєстру юридичних
осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено інформацію щодо відсутності
підтвердження відомостей про юридичну особу за НОМЕР_1, що є підставою для її
припинення.
Що
стосується вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ з
моменту його видачі, то вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно
до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка
відбувається у випадках, якщо платник податку, який до місяця, в якому
подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з
положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти
чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні
дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші
за визначені зазначеним підпунктом; ліквідаційна комісія платника податку,
оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за
власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу
суб'єкта господарювання); особа, зареєстрована як платник податку, реєструється
як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем
оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку
на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи
звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких
інших причин; зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього
Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у
статті 6 та статті 8-1 цього Закону; особа, зареєстрована як платник податку,
не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти
послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий
розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок
протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно
порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Оскільки
позивач не довів підстав для визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ, то суд
вказану вимогу вважає необґрунтованою.
Керуючись
ст.ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні
вимоги Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Луганську
задовольнити частково.
Припинити
юридичну особу відповідача - ОСОБА_1 - ідентифікаційний код НОМЕР_2,
зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що було
зроблено запис НОМЕР_3 від 25 липня 2008 року, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_2.
У
задоволенні решти позовних вимог Ленінської міжрайонної Державної податкової
інспекції у місті Луганську відмовити.
Копію
даної постанови направити Державному реєстратору управління державної
реєстрації та міського реєстру Луганської міської Ради ( м. Луганськ, вул.
Коцюбинського, 14) після набрання постановою законної сили.
Постанова
суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання
заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного
судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк,
встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної
сили після закінчення цього строку.
Постанова
може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного
суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня
проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної
інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного
судочинства України.
Суддя
О.В. Солоніченко
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2009 |
Оприлюднено | 21.10.2009 |
Номер документу | 5060518 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Арабей Тетяна Георгіївна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Арабей Тетяна Георгіївна
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Островська О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні