Постанова

від 03.08.2015 по справі 804/7813/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 р. Справа № 804/7813/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі судового засідання Зоідзе Т.А.,

за участю представників

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 року № 000062223 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на суму 275 662,50 грн. у т.ч. за основним платежем - 183 775,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 91 887,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки Акта перевірки від 03.03.2015 року № 460/04-65-22-02/38754914 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 38754914) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинамз платниками податків ТОВ «Трейдбудінвест сервіс» (код ЄДРПОУ 37728202) та ТОВ «Альянс Інк» (код ЄДРПОУ 39196472) за період - листопад 2014 року» є безпідставними, необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме операції між контрагентами та реальності їх здійснення. Висновки податкового органу зроблені на припущеннях та лише на наявність незаповнених граф у товарно-транспортних накладних, які були надані до перевірки. А тому, висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту є помилковими та не обґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.

Відповідач - ДПІ у Кіровськом у районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, подав до суду заперечення які залучені до матеріалів справи (а.с. 72-73). Представник відповідача суду пояснив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з контрагентами не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності ТОВ «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» придбаних товарів (робіт, послуг), а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. За таких обставин, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 38754914) зареєстровано Головним управлінням регіональної статистики 03.07.2013 року за № 21680000, свідоцтво про державну реєстрацію № 12241020000057707, взято на облік як платника податків з 03.07.2013 року та взято на облік як платника єдиного внеску з 03.07.2013 року у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 25.02.2015 р. по 03.03.2015 р. на підставі наказу від 25.02.2015 року № 114 та згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 п. 20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) працівниками податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 38754914) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Трейдбудінвест сервіс» (код ЄДРПОУ 37728202) та ТОВ «Альянс Інк» (код ЄДРПОУ 39196472) за період листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 03.03.2015 року № 460/04-65-22-02/38754914 (а.с. 13-20).

Перевіркою встановлено порушення, а саме п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» - ТОВ «Трейдбудінвест сервіс», ТОВ «Альянс Інк», що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2014 року на суму 183775 грн.

З результатами перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 року № 000062203, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі - 183 775,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 91887,50 грн. (а.с. 11).

Не погодившись з прийнятим податковим-повідомленням рішенням від 25.03.2015 року № 000062203 позивачем подано до ГУ ДФС у Дніпропетровській області скаргу, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 року №000062203 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 21-25).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено в ході розгляду справи, податковий кредит в розмірі 183 775,00 грн. сформований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Трейдбудінвест сервіс», ТОВ «Альянс Інк» і ТОВ «ФІН КОД» за період - листопад 2014 року.

На підтвердження існуючих зазначених правовідносин та правомірності формування витрат та податкового кредиту позивачем подані до суду:

1. Договір від 27.10.2014 року № 101427 укладений між ТОВ «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» (Покупець) та ТОВ «Альянс Інк» (Постачальник), відповідно до якого Постачальник зобов'язується у грудні 2014 року передати (поставити) у власність Покупця товари, зазначені в Специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити поставлені товари;

- видаткова накладна від 25.11.2014 року № РН-0001252, податкова накладна від 25.11.2014 року № 1252 на суму 31464,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5244,00 грн.; товарно-транспортна накладна від 25.11.2014 року № 1252; видаткова накладна від 21.11.2014 року № РН-0001003; податкова накладна від 21.11.2014 року № 1003 на суму 31464,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5244,00 грн.; товарно-транспортна накладна від 21.11.2014 року № 1003 (а.с. 26-33);

2. Договір від 26.11. 2014 року № 117 тп про надання транспортних послуг укладений між ТОВ «ФІН-КОД» (Перевізник) та ТОВ «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» (Замовник), відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставити критим автотранспортом переданий йому Замовником або іншим вказаним Замовником підприємством, організацією чи установою (відправник) вантаж до зазначених в товаросупровідних документах (подорожній лист, товарно-транспортна накладна та додатками до них тощо), пунктів призначення та видати його вказаним в товаросупровідних документах підприємствам, організаціям чи установам (Отримувач), а Замовник зобов'язується оплатити встановленому цим Договором плату за доставку вантажу;

- акт прийому здачі робіт (надання послуг) № ОУ-0000150; податкова накладна від 06.12.2014 року № 150 на суму 7000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1166,67 грн.; товарно-транспортна накладна від 05.12.2014 року № 345 (а.с. 34-39).

3. Договір поставки від 15.10.2014 року № 786415 укладений між ТОВ «Трансбудінвест Сервіс» (Продавець) та ТОВ «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» (Покупець), відповідно до якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити Покупцю матеріали та запчастини для ремонту трансформатора;

- видаткова накладна від 05.12.2014 року № РН-0000345, податкова накладна від 28.11.2014 року № 85 на суму 1039719,90 грн. в т.ч. ПДВ - 173286,65 грн.; товарно-накладна від 05.12.2014 року № 345 (а.с. 40-46).

Також позивачем надано до суду та досліджено судом журнал реєстрації довіреностей за 2013, 2014 , 2015 роки, наказ про прийняття на роботу комерційного директора ОСОБА_3 від 01.09.2014 року, сертифікат якості, паспорт неоф. 407611.001пс ТОВ «Запорженергоспецсервис», звіт про дебетових та кредитових операціях, оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631; Договір купівлі-продажу від 22.12.2014 року № 221214; повідомлення про відступлення права вимоги; виписки банку; звіт про дебетових та кредитових операціях по рахунку 26008050287298; оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631; сертифікат якості від 07.11.2014 року; договір від 22.10.2014 року № 594414; додаткове погодження № 1 до договору підряду від 22.10.2014 року № 594414; додаткова угода № 2 до договору від 20.11.2014 року № 3587; підсумкова відомість ресурсів; договір закупівлі товару від 14.03.2014 року № Б-156; податкова звітність (а.с. 84-144).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків витрат та податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат на такі товари, отримання позивачем таких товарів, використання їх у господарській діяльності позивача.

Факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від контрагентів товарів, робіт (послуг) підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт та використаних матеріалів. Факт оплати позивачем товарів, робіт (послуг) контрагентам підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та банківських виписок. Факт використання позивачем таких товарів у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, за якими позивач реалізував такі товари для виконання ремонтно - будівельних робіт у відповідності до укладених договорів підряду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем товарів (робіт/послуг) від зазначених вище контрагентів у спірних періодах, оплати таких товарів та їх використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Альянс Інк», ТОВ «ФІН КОД», ТОВ «Трейдбудінвест» були виписані на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПК України відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість, їх діяльність припинена не була.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Суд зважує, що платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Отже, на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за договірними відносинами з ТОВ «Альянс Інк», ТОВ «ФІН КОД», ТОВ «Трейдбудінвест», позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, на думку суду, спростовують твердження податкового органу про «нереальність» здійснення операцій позивачем з ТОВ «Альянс Інк», ТОВ «ФІН КОД», ТОВ «Трейдбудінвест».

Щодо посилань контролюючого органу на неправильність заповнення товарно - транспортних накладних як на факт нереальності здійснених господарських операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Згідно з п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до абз.27 п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. З наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних, виписаних на транспортування товарів від контрагентів позивача на адресу останнього, свідчить, що товар був доставлений на адресу позивача. Неточності ж, допущені при оформленні товарно - транспортних накладних не свідчать про нереальність здійснюваних господарських операцій.

Також суд відмічає, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За відсутності точних відомостей та пояснень з боку суб'єкта владних повноважень- відповідача суд схильний віддати перевагу поясненням та доводам позивача зі спірного питання щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2015 року № 000062203.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» № 000062203 від 25.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 275 662,50 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 183 775,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 91 887,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна промислова інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 38754914, 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Фрунзе, 8,) витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4