Ухвала

від 26.11.2015 по справі 804/7813/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2015 рокусправа № 804/7813/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна промислова інвестиційна компанія" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна промислова інвестиційна компанія" (далі за текстом - ТОВ „Торгівельна промислова інвестиційна компанія") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 року № 000062223 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на суму 275 662,50 грн. у т.ч. за основним платежем - 183 775,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 91 887,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "Р" №000062203 від 25.03.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 275 662,50 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 183 775,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 91 887,50 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом при вирішенні справи по суті не взято до уваги відсутність на момент проведення перевірки первинних документів, на піставі яких можливо встановити походження товару, не перевірено фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента, необхідних для здійснення поставки товарів.

Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України судове засідання проведено за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ „Торгівельна промислова інвестиційна компанія" зареєстровано Головним управлінням регіональної статистики 03.07.2013 за №21680000, свідоцтво про державну реєстрацію № 12241020000057707, взято на облік як платника податків з 03.07.2013 та взято на облік як платника єдиного внеску з 03.07.2013 у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

На підставі наказу від 25.02.2015 за № 114 в період з 25.02.2015 по 03.03.2015 відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України працівниками податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ „Торгівельна промислова інвестиційна компанія" щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ „Трейдбудінвест сервіс" та ТОВ „Альянс Інк" за період листопад 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.03.2015 №460/04-65-22-02/38754914, відповідно до висновків якого встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій по ланцюгу постачання ТОВ „Торгівельна промислова інвестиційна компанія" - ТОВ „Трейдбудінвест сервіс", ТОВ „Альянс Інк", що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2014 року на суму 183775 грн.

На підставі акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 № 000062203, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі - 183 775,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 91887,50 грн.

Позиваем оскаржено податкове-повідомлення рішенням від 25.03.2015 року №000062203 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області скаргу, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 року №000062203 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий кредит в розмірі 183775,00грн. сформований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ „Трейдбудінвест сервіс", ТОВ „Альянс Інк" і ТОВ „ФІН КОД" за період - листопад 2014 року.

Також, судом першої інстанції досліджено документи надані позивачем на підтвердження господарських взаємовідносин між ним та контрагентами, правомірність формування витрат та податкового кредиту позивачем.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 9 Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Передбачені обов'язкові реквізити первинних документів.

Отже, первинні документи, якими оформлені операції з отримання позивачем товарів (робіт/послуг) від зазначених вище контрагентів та подальшої їх реалізації складені належним чином та відповідають вимогам статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ „Альянс Інк", ТОВ „ФІН КОД", ТОВ „Трейдбудінвест" були виписані на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПК України відповідачем не зазначено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість, їх діяльність припинена не була.

Враховуючи те, що жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит не встановлено, а платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки документи, які були надані позивачем для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджує реальність господарських операцій за договірними відносинами з ТОВ "Альянс Інк", ТОВ "ФІН КОД", ТОВ "Трейдбудінвест" та право позивача на формування податкового кредиту, а тому податкове повідомлення - рішення форми „Р" від 25.03.2015 за №000062203 є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі №804/7813/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко