Постанова

від 27.08.2015 по справі 808/2484/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року Справа № 808/2484/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Сацького Р.В.

при секретарі секретаря судового засідання Ярошенко А.С.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС ГРУПП»

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС ГРУПП» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, в які позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №00000508262211 від 13.01.2015.

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що акт складений всупереч Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту за операціями з ТОВ «Омєга Люкс» сформовані на підставі припущень, не підтверджених належним чином. Господарська операція з ТОВ «Омєга Люкс» оформлена належним чином складеними первинними документами, які є доказами здійснення господарської операції відповідно до приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Роботи, які виконані для позивача ТОВ «Омєга Люкс», використані у господарській діяльності позивача, що відображено в податковій звітності позивача.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зазначив, що акти, надані позивачем на перевірку, не містять чіткого опису виконаних робіт. Актом перевірки № 103/26-57-22-04-10/38956941, отриманим від ДПІ у Святошинському районі м.Києва, не встановлено фізичні, технічні та технологічні можливості ТОВ «Омєга Люкс» до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив:

Фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТДС Групп» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Омєга Люкс» код ЄДРПОУ 38956941 за період серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 22.12.2014 № 110/08-26-22-01/37834883.

За висновками цього акту встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 50000,00 грн.

На підставі акту перевірки 13.01.2015 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00000508262211, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку додану вартість на 50000,00 грн. за основним платежем, і застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 25000,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження назване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З акту перевірки та наявних у справі матеріалів вбачається наступне:

01.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТДС Групп» (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Омєга Люкс» (Виконавець) укладені договори № 01/08/14-Т1, № 01/01/14-Т3 і № 01/08/14-Т5. Предметом цих договорів є виконання робіт з технічного обслуговування технологічного обладнання, мереж, будівель і споруд, які належать ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1», ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» і ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» відповідно.

Виконання робіт підтверджується актами приймання-передачі робіт № 94 від 28.08.2014, № 97 від 31.08.2014, № 95 від 28.08.2014 № 96 від 28.08.2014, № 98 від 31.08.2014, № 99 від 31.08.2014, підписаними Замовником і Виконавцем.

ТОВ «Омєга Люкс» в адресу позивача виписані податкові накладні № 94 від 28.08.2014, № 97 від 31.08.2014, № 95 від 28.08.2014 № 96 від 28.08.2014, № 98 від 31.08.2014, № 99 від 31.08.2014.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту серпня 2014 року і відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також пп.1.1 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отримані від ТОВ «Омєга Люкс» роботи були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані позивачем на підставі актів здачі-прийняття виконаних робіт, оплачені та в подальшому використані у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи, надані позивачем, містять реквізити, які визнані судом обов'язковими і виписані існуючими і належним чином зареєстрованими на час вчинення угоди суб'єктами права. Отже, господарські операції позивача з ТОВ «Омєга Люкс» належним чином оформлені і документально підтверджені, скріплені підписами повноважних осіб і печатками підприємств, що відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів Україні № 88 від 24.05.1995. Податкові накладні відповідають вимогам, встановленим ст.201 Податкового кодексу України. Отже, показники податкової та бухгалтерської звітності позивача підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліків.

Крім того, позивачем в судове засідання надані документи (копії містяться в матеріалах справи), які підтверджують використання отриманих від ТОВ «Омєга Люкс» робіт в господарській діяльності позивача - їх подальшу передачу Замовникам позивача - ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1», ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» і ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5».

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідачем не надано суду доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Омєга Люкс» не був зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, на момент підписання договору, видаткових, податкових накладних юридична особа ТОВ «Омєга Люкс» не була припинена.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Омєга Люкс» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спір.

Суд зазначає, що викладені в акті перевірки обставини, зокрема, щодо відсутності даних про фізичні, технічні та технологічні можливості контрагента, не є порушенням позивачем податкового законодавства.

Висновки відповідача ґрунтуються на висновках акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Омєга Люкс», що не є достатнім та беззаперечним доказом здійснення позивачем з зазначеним контрагентом операцій, що суперечать закону.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має довести наявність в діях цього платника податку порушень норм податкового законодавства, які призвели до заниження платником податку суми податку, що підлягає сплаті в бюджет.

Відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС ГРУПП» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №00000508262211 від 13.01.2015.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС ГРУПП» судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві грн.) 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький