Постанова

від 02.09.2015 по справі 810/1645/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 року 810/1645/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства В«Рибний РайВ» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство В«Рибний РайВ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2015 №0000052204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем В«податок на додану вартістьВ» на 266 010,00 грн. та № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем В«податок на прибуток приватних підприємствВ» на 133 542,50 грн.

В обґрунтування позову заперечує висновки контролюючого органу про те, що правочини, укладені з контрагентами ТОВ В«Готика ЛТДВ» , ТОВ В«Світком-ТоргВ» та ТОВ В«ГравіскомВ» , є такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними. Збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає неправомірним.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області в судове засідання не прибув, подав письмове заперечення. З письмового заперечення встановлено, що перевіркою повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів позивачем податків, зборів по взаємовідносинах з ТОВ В«Готика ЛТДВ» , ТОВ В«Світком-ТоргВ» та ТОВ В«ГравіскомВ» встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток на 106834,00 грн. та по податку на додану вартість на 212808,00 грн. Спірні рішення про збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідач вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю В«Рибний РайВ» зареєстроване як юридична особа 05.12.2006, код ЄДРПОУ 34770382, перебуває на обліку як платник податків з 21.12.2006, зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100329607 від 18.03.2011).

Види діяльності позивача за КВЕД: перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 10.12.2014 № 995 та повідомлення від 10.12.2014 №1894 уповноваженою особою ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України в період з 10.12.2014 по 16.12.2014 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП В«Рибний РайВ» (код ЄДРПОУ 34770382) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ В«Готика ЛТДВ» (код ЄДРПОУ 38388548) за період з 01.04.2013 по 30.04.2013, ТОВ В«Світком-ТоргВ» (код ЄДРПОУ 38650855) за період з 01.11.2013 по 31.12.2013, ТОВ В«ГравіскомВ» (код ЄДРПОУ 38955031) за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 та податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 по розрахунках з ТОВ В«Готика ЛТДВ» (код ЄДРПОУ 38388548) ТОВ В«Світком-ТоргВ» (код ЄДРПОУ 38650855).

За результатами перевірки складено акт № 30/22-4/34770382 від 23.12.2014, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 106834 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 106834 грн.;

п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 212808 грн.. в тому числі по періодам: за квітень 2013 року на суму 112457 грн., за січень 2014 року на суму 100351 грн.

На підставі акта перевірки № 30/22-4/34770382 від 23.12.2014 ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області 15.01.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 266010,00 грн., в тому числі за основним платежем на 212808,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 53202,00 грн.;

№ НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 133542,50 грн., в тому числі за основним платежем на 106834,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 26708,500 грн.

Позивач оскаржив вказані рішення в адміністративного порядку, за результатами якого оскаржені рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

При вирішенні даного адміністративного спору суд виходить з того, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.8 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а зокрема, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій ТОВ В«Готика ЛТДВ» , ТОВ В«Світком-ТоргВ» та ТОВ В«ГравіскомВ» , на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку перевіреного періоду, суд встановив наступне.

03.01.2014 між ТОВ В«ГравіскомВ» (Постачальник) та TOB В«Рибний РайВ» (Покупець) укладено договір постачання товару №01/01, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцю рибпродукцію, надалі Товар.

На виконання умов Договору №01/01 ТОВ В«ГравіскомВ» у січні 2014 року здійснило поставку товару для TOB В«Рибний РайВ» на загальну суму 660 855,70 грн., у тому числі ПДВ 110143,06 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними.

Отримані від ТОВ В«ГравіскомВ» податкові накладні відображені у реєстрах отриманих податкових накладних. Сума ПДВ по податковим накладним включена позивачем до складу податкового кредиту за січень 2014 року, про що зазначено безпосередньо в акті перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що 01.08.2013 між ТОВ В«Світком-ТоргВ» (Постачальник) та TOB В«Рибний РайВ» (Покупець) укладено договір на постачання товару №01/08, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцю рибпродукцію, надалі Товар.

На виконання умов Договору №01/08 ТОВ В«Світком-ТоргВ» у листопаді-грудні 2013 року здійснило поставку товару для TOB В«Рибний РайВ» на загальну суму 1740827,21 грн., у тому числі ПДВ 291790,91 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними.

Отримані від ТОВ В«Світком-ТоргВ» податкові накладні відображені у реєстрах отриманих податкових накладних. Вартість придбаного товару віднесена позивачем до валових витрат, а сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, про що зазначено безпосередньо в акті перевірки.

Суд встановив, що 01.04.2013 між ТОВ В«Готика ЛТДВ» (Постачальник) та TOB В«Рибний РайВ» (Покупець) укладено договір на постачання товару №01/04, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцю рибпродукцію, надалі Товар.

На виконання умов Договору №01/04 ТОВ В«Готика ЛТДВ» у квітні 2013 року здійснило поставку товару для TOB В«Рибний РайВ» на загальну суму 374742,60 грн., у тому числі ПДВ 112457,10 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними.

Отримані від ТОВ В«Готика ЛТДВ» податкові накладні відображені у реєстрах отриманих податкових накладних. Вартість придбаного товару віднесена позивачем до валових витрат, а сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту квітня 2013 року, що відображено в акті перевірки.

Всі проаналізовані вище документи бухгалтерського обліку TOB В«Рибний РайВ» , якими оформлено спірні господарські операції, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що придбання позивачем товарів (робіт, послуг) за досліджуваними господарськими операціями відповідає основним реєстраційним видам господарської діяльності TOB В«Рибний РайВ» та спрямоване на одержання прибутку в результаті реалізації виробленої продукції кінцевому споживачу; а їх реальність підтверджена належними та допустимими доказами.

Оцінюючи посилання відповідача на акти ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві: №1226/26-55-22-08/38388548 від 29.04.2014 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Готика ЛТДВ» щодо підтвердження господарських фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ В«Альянс-ЕкспертВ» та з ТОВ В«Санторг ЮГВ» за січень 2013 року та за період з 01.04.2013 по 31.12.2013В» ; № 1235/26-55-22-08/38650855 від 29.04.2014 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Світком-ТоргВ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 26.03.2013 по 31.12.2013В» ; ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1377/26-55-22-08/38955031 від 15.05.2014 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«ГравіскомВ» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ В«Астор ПрестижВ» суд враховує наступне.

Зазначеними актами підтверджується, що контрагенти позивача є зареєстрованими юридичними особами, перебуваю на податковому обліку в органах ДФС.

Доводи представника відповідача щодо відсутності ТОВ В«Готика ЛТДВ» , ТОВ В«Світком-ТоргВ» та ТОВ В«ГравіскомВ» за місцезнаходженням судом відхиляються, позаяк вищевказаними актами перевірки стверджено відсутність контрагентів позивача за місцем реєстрації на момент проведення перевірок. Враховуючи, що господарські взаємовідносини, на підставі яких позивачем сформовано спірні витрати та податковий кредит, мали місце в квітні 2013 року, листопаді-грудні 2013 року та січні 2014 року, обставини щодо відсутності контрагентів за місцезнаходженням встановлені податковим органом поза межами досліджуваного періоду та не впливають на оцінку доказів у справі.

Враховуючи номенклатуру та специфіку поставки товару та надання послуг в спірних правовідносинах, суд вважає безпідставними твердження податкового органу на відсутність у ТОВ В«Готика ЛТДВ» , ТОВ В«Світком-ТоргВ» та ТОВ В«ГравіскомВ» найманих працівників та основних засобів.

Контрагенти позивача ТОВ В«Готика ЛТДВ» , ТОВ В«Світком-ТоргВ» та ТОВ В«ГравіскомВ» на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю, належність оформлення виданих ними податкових накладних податковим органом не заперечується, а укладені з їх участю господарські договори з позивачем в установленому порядку недійсними не визнані. Крім цього, суд зауважує, що відсутність контрагентів за місцезнаходженням не має доказового значення при вирішенні даного адміністративного спору, позаяк зазначені обставини встановлені податковим органом поза межами періоду здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідно до приписів статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до приписів статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті, суд враховує, що у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім цього, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 у справі 815/3692/14 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ В«Світком-ТоргВ» в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі акта №1235/26-55-22-08/38650855 від 29.04.2014 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Світком-ТоргВ» , код за ЄДРПОУ 38650855 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 26.03.2013 по 31.12.2013В» . Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту В«Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта №1235/26-55-22-08/38650855 від 29.04.2014 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Світком-ТоргВ» , код за ЄДРПОУ 38650855 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 26.03.2013 по 31.12.2013В» .

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 у справі 815/3692/14 набрала законної сили 26.11.2014.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду адміністративної справи позивач належними та допустимими доказами підтвердив, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами позивач діяв у відповідності до приписів податкового законодавства, дані податкового обліку відповідають даним бухгалтерського обліку та ґрунтуються на первинних документах, які підтверджують реальність руху його активів.

Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень та не довів порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

Відтак суд вважає неправомірним збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15.01.2015 №0000052204 та №0000062204 не відповідають критеріям правомірності, встановленим в статті 2 КАС України, порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправних рішень суб'єкта владних повноважень.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 15 січня 2015 №0000052204 та № НОМЕР_1.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Приватного підприємства В«Рибний РайВ» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.