Постанова

від 09.09.2015 по справі 813/2891/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року № 813/2891/15

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, згідно довіреності,

від відповідача - ОСОБА_2, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продукрімпорт" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Продукрімпорт" (далі - ТзОВ "Продукрімпорт", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.03.2015 року № НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається на те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам фінансово - господарської діяльності позивача з його контрагентами ТзОВ "Джаб Брос Компані" та ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів". Заперечує порушення підприємством вимог п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190 та ст. 200 Податкового кодексу України, що привело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 8102,00 грн. та січень 2015 року на суму 7333,00 грн. Так, операція з надання юридичних послуг позивачу ОСОБА_3 «Сортнасіннєовоч - Львів» мала реальний, товарний характер, а товар, придбаний у ТзОВ "Джаб Брос Компані", реалізований контрагентам за ціною вищою за придбання. У зв'язку з чим ТзОВ "Продукрімпорт" вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а прийняте на його основі податкове повідомлення - рішення безпідставним, таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. Свою позицію виклав у письмових запереченнях, які подав до суду 07.07.2015 року, суть яких полягає в наступному. В процесі проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Продукрімпорт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість виявлені порушення податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів" (безтоварна операція) та при реалізації придбаної у ТзОВ "Джаб Брос Компані" продукції (реалізація продукції за ціною нижче придбання). Дані порушення, на думку представника відповідача, призвели до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Відтак, представник відповідача вважає винесене податкове повідомлення - рішення правомірним, і тому у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Продукрімпорт", код ЄДРПОУ 38853556, місцезнаходження відносно до свідоцтва про державну реєстрацію: 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 5. Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 12.08.2013 року за № 130613128447.

У період з 02.03.2015 року по 06.03.2015 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області провела документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Продукрімпорт" (код ЄДРПОУ 38853556) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень 2015 року, за результатами якої склала акт від 16.03.2015 року № 72/15-01/38853556.

Актом зафіксовані порушення вимог:

- п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190, ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно яких ТзОВ "Продукрімпорт" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за грудень 2014 року на 8102,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, згідно яких ТзОВ "Продукрімпорт" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за січень 2015 року на 7333,33 грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми "В1" від 30.03.2015 року № НОМЕР_1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 15435,00 грн., в тому числі за грудень 2014 року на 8102,00 грн., січень 2015 року на 7333,33 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3859,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та винесеним на його підставі податковим повідомленням - рішенням, позивач звертався із запереченнями та скаргою на адресу відповідача.

За наслідками апеляційного оскарження податкове повідомлення - рішення форми "В1" від 30.03.2015 року № НОМЕР_1 залишено без змін.

Суд при вирішенні даної адміністративної справи виходив з наступного.

Щодо взаємовідносин ТзОВ "Продукрімпорт" з ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів".

ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів" (ідентифікаційний код 00492302, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України знаходиться за адресою: 79058, м. Львів, проспект В. Чорновола, 45 А, корпус 13.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2014 року між позивачем та ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів" укладено договір про надання правової допомоги № 01/12/14.

Згідно даного договору ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів" (далі - виконавець) зобов'язувався здійснити захист, представництво, або надати інші види правової допомоги на умовах та в порядку, що визначений умовами даного договору.

За умовами вищевказаного договору, ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів" мав наступні зобов'язання: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з питань щодо діяльності клієнта; підготовка необхідного пакету документів (статуту, протоколу загальних зборів засновників, наказу про призначення директора, документів про оформлення статутного капіталу); проведення реєстрації в Державній реєстраційній службі; виготовлення печатки; зміна адреси місцезнаходження; зміна КВЕД; перерозподіл часток статутного капіталу; внесення змін до складу учасників товариства; надання правової допомоги.

На підтвердження факту виконання договору № 01/12/14 ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів", позивачем подано акт виконаних робіт від 16.12.2014 року, відповідно до якої виконавцем виконані наступні зобов'язання: здійсненна підготовка необхідного пакета документів (Статуту, протоколу загальних зборів засновників, наказу про призначення директора, документів про оформлення статутного капіталу; проведення реєстрації в Державній реєстраційній службі; виготовлення печатки; перерозподіл часток статутного капіталу; внесення змін до складу учасників товариства, надання правової допомоги інших видів.

У вищевказаному акті зазначено, що розмір плати за надані послуги становить 44000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 7333,33 грн. Та ж ціна передбачена і в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до копії платіжного доручення від 16.12.2014 року № 33,ТзОВ «Продукрімпорт» перераховано в адресу контрагента безготівкові кошти в сумі 44000,00 грн.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року позивачем сформовано з урахуванням податкової накладної від 16.12.2014 року № 1 на суму 44000,00 грн., в тому числі ПДВ 7333,33 грн.

Слід зазначити, що в наданих до перевірки та в долучених до матеріалів справи копіях первинних документів (договір про надання правової допомоги, податкова накладна, платіжне доручення та акт виконаних робіт) відсутній відбиток печатки виконавця даних робіт - ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів".

Щодо надання доказів фактичного виконання юридичних послуг, то суд вказує, що зі змісту договору № 01/12/14 від 01.09.2014 року та акта виконаних робіт від 16.12.2014 року неможливо встановити, ким, коли обумовлені договором послуги надавались, за якою адресою, результат цих послуг. Не надано доказів (звітів) здійснення консультацій з правових питань, доказів оформлення на працівників ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів" довіреностей для представництва в органах влади для виготовлення печатки, проведення реєстраційних дій щодо зміни КВЕД, зміни адреси місцезнаходження тощо в реєстраційній службі. Крім того, відсутні докази формування ціни на такі юридичні послуги, час, протягом якого послуги надавались тощо.

Звіт про надання йому юридичних послуг ОСОБА_3 "Сортнасіннєовоч - Львів" позивачу теж відсутній.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить В«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облікуВ» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно п. 2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V ПК України.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). ОСОБА_3 на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

ОСОБА_3 на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п. 7.3. ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Перелік підстав, відповідно до яких платник податку не має права відносити відповідні суми до податкового кредиту наведено у п.198.6 ст. 198 ПК України, а, відтак, виходячи зі змісту п. 7.3. ст. 7 ПК України, перелік цих підстав є вичерпним.

Таким чином, відображення господарських операцій у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до їх реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що з поданих ТзОВ «Продукрімпорт» первинних бухгалтерських документів неможливо встановити, які послуги позивачем придбавались у ОСОБА_3 «Сортнасіннєовоч - Львів» та як такі послуги були використані у власній господарській діяльності платника податків. Крім того, таких документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з «Сортнасіннєовоч - Львів».

Тому, неправомірно та на підставі неналежним чином складених первинних бухгалтерських документів позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ, відповідно до податкової накладної №1 від 16.12.2014 року, в розмірі 7333,33 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд погоджується з твердженнями відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України у взаємовідносинах з ОСОБА_3 «Сортнасіннєовоч - Львів» в січні 2015 року та не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.03.2015 року в частині встановлення факту завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 7333,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1833,00 грн.

Щодо реалізації ТзОВ "Продукрімпорт" в грудні 2014 року товару за ціною нижчою за придбання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 30.08.2013 року було укладено з ТзОВ "Джаб Брос Компані" договір купівлі-продажу рибної продукції на загальну суму 250000,00 дол. США.

Згідно МД-2 15.11.2013 року ТзОВ «Продукрімпорт» ввезено на митну територію України рибу морожену мерлузу (хек), тушки, в кількості 27000 кг.

Згідно долучених до матеріалів справи документів, зокрема тієї ж МД-2 від 15.11.2013 року, платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 05.09.2013 року, платіжного доручення в іноземній валюті № 4 від 15.10.2013 року, за товар було сплачено 50220,00 дол. США. Станом на день розмитнення товару, офіційний курс валюти становив 7,993 гривень за 1 дол. США.

Таким чином, загальна вартість ввезеної риби становила 401408,46 грн.

Водночас, митним органом було визначено митну вартість товару за 6 (резервним методом), згідно якого, внаслідок проведеного коригування, митна вартість товару зросла до 502839,63 грн., що відображено в графі 45 МД-2 від 15.10.2013 року. Така ж сума вказана і в графі 46 МД-2 від 15.10.2013 року (статистична вартість). Податок на додану вартість з вже скоригованої митної вартості товару становить 100567,93 грн.

В подальшому, сума визначеної митницею вартості товару в розмірі 502839,63 грн. та сума податку на додану вартість в розмірі 100567,93 грн. була перенесена ТзОВ «Продукрімпорт» до декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року в графу 12.1 (обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам).

Крім понесених витрат на придбання товару, позивачем було понесені витрати ще на транспортування та експедирування товару в сумі 60733,15 грн. (ТзОВ «ОСОБА_4 ЛТД»), перебування транспорту на митній території України в сумі 2050,00 грн. (ТзОВ «Карпати-Логістик»), утилізацію відходів в сумі 246,96 грн. (ПП «Компанія з утилізації відходів «Укрекокомресурси»), сертифікацію риби в сумі 1862,77 грн. (ДП «НІ «Система») та ветеринарні послуги в сумі 2391,10 грн. (Львівська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини).

В листопаді 2013 року та січні 2014 року товар - риба морожена мерлуза (хек), тушки, в кількості 27000 кг., - була реалізована на ТзОВ «Львівморепродукти» за ціною 518400,00 грн., крім того ПДВ 103680,00 грн.

Проводячи перевірку, контролюючий орган дійшов висновку про те, що реалізація товару відбулась за ціною нижчою за придбання, в зв'язку з чим має місце порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України (а.с. 19).

Однак, суд не погоджується з такими висновками ДПІ в Личаківському районі м. Львова, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року в розмірі 8102,00 грн., ревізором було взято до уваги вартість всієї придбаної риби, що зазначена в графі 46 та графі 47 МД-2 від 15.10.2013 року, вартість супутніх послуг, а також дані декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року (графа 12.1).

Крім того, ревізор зазначив в акті перевірки, що ним було взято при обчисленнях статистичну вартість товару (а.с. 18).

Під час здійснення процедури декларування товарів з метою їх переміщення через митний кордон України за правилами ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (надалі - МК України), до митної декларації вносяться відомості, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Серед інших відомостей є і статистична вартість товарів.

Згідно ст. 447 МК України, завданнями митної статистики є:

1) об'єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання статистичної інформації з питань державної митної справи та зовнішньої торгівлі товарами;

2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з питань державної митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом;

3) надання відповідної інформації міжнародним організаціям та митним органам інших країн згідно з укладеними відповідно до закону міжнародними договорами України та законами України;

4) захист статистичної інформації, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за № 1372/21684, затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, яким визначено правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2.

Так, згідно даного Порядку, в графі 22 МД-2 "Валюта та загальна сума за рахунком" зазначається сума наведених у графах 42 ЄАД і додаткових аркушів МД фактурних вартостей задекларованих товарів у валюті, код якої зазначений у лівому підрозділі графи (або сума фактурних вартостей за ЄАД і аркушами специфікації).

У графі 42 "Ціна товару" з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, що визначають вартість товару.

В графі 23 зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22 МД, установлений Національним банком України на дату подання декларації до оформлення.

Графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.

У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.

У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Графа 45 "Коригування" заповнюється у разі сплати митних платежів або застосування заходів забезпечення їх сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України, тобто в разі наданні імпортером фінансових гарантій органам доходів і зборів.

У графі зазначається у валюті України митна вартість товару, визначена декларантом самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

У графі 46 "Статистична вартість" зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п'яти знаків у дробовій частині:

значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється;

значення фактурної вартості товару, наведене в графі 42 МД, перераховане у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, в інших випадках.

Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України (в редакції Закону України від 04.07.2013 року № 408-VII, який почав діяти з 01.09.2013 року і діяв до 01.01.2015 року, тобто в редакції Закону, який діяв в момент виникнення спірних правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Доказів того, що операція з ввезення на митну територію мороженої риби відноситься до контрольованих, контролюючим органом не надано.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що як при проведені перевірки, так і при визначенні бази оподаткування ПДВ операції з поставки на митну територію України мороженої риби, ДПІ у Личаківському районі м. Львова було протиправно взято до уваги норму п. 188.1 ст. 188 ПК України, яка не діяла в період виникнення спірних правовідносин.

Крім того, протиправно було взято до уваги дані граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, які мають зовсім інше, ніж для цілей податкового органу, призначення.

Що ж стосується твердження представника відповідача про те, що ТзОВ «Продукрімпорт» самостійно відобразив суму скоригованої митної вартості та сплаченого під час митного оформлення товару ПДВ в декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, то суд зазначає, що обов'язок позивача щодо відображення в рядку 12.1 декларації з податку на додану вартість обсягів придбання та податку на додану вартість, сплаченого митним органом, встановлений наказом Наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 року № 1342), яким затверджено форми податкової звітності з податку на додану вартість, в тому числі і податкової декларації з податку на додану вартість.

Водночас, з урахуванням вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України, в період з 01.09.2013 року по 01.01.2015 року база оподаткування операції з постачання товарів не була прив'язана до ціни придбання товарів, а отже і до митної вартості.

Звідси, при визначенні бази оподаткування операцій з купівлі-продажу риби мороженої в жовтні 2013 року - січні 2014 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова слід було б взяти договірну ціну, на підставі первинних бухгалтерських документів, які оформлені належним чином і до яких у податкового органу не було зауважень.

Чого, однак, зроблено не було.

З урахуванням всього вищевикладеного, висновок відповідача про реалізацію товару за ціною нижчою за придбання, в зв'язку з чим має місце порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України, не ґрунтується на нормах законодавства, та, відповідно, є протиправним.

Тому, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, є і податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.03.2015 року в частині встановлення факту завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року в сумі 8102,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2026,00 грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, з позивача слід стягнути в користь Державного бюджету України суму недоплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 692,80 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.03.2015 року в частині встановлення факту завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року в сумі 8102,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2026,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Продукрімпорт» (ЄДРПОУ 38853556, м. Львів, вул. Опришківська, 5) до Державного бюджету України суму недоплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 692,80 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 14.09.2015 року.

Суддя Потабенко В.А.