Постанова

від 20.08.2015 по справі 826/11863/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2015 року № 826/11863/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» (надалі - ТОВ «Альфа-Пласт», позивач) до Київської міської митниці ДФС (надалі - Київська міська митниця, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не скасуванні рішення про коригування митної вартості товару №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р. та не поверненні фінансових гарантій, наданих ТОВ «Альфа-Пласт» під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією №100250001/2015/002275; зобов'язання скасувати рішення про коригування митної вартості №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р. та повернути ТОВ «Альфа-Пласт» фінансові гарантії надані під час митного оформлення.

Свої позовні вимоги ТОВ «Альфа-Пласт» обґрунтовує тим, що митним органом допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нескасуванні рішення про коригування митної вартості товару №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р

Зокрема, позивач зазначає, що ним у встановленому законом порядку та строки подано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, проте відповідач всупереч вимогам чинного законодавства протягом 5 робочих днів з дати їх подання не виніс письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості або не надав обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що позивач подав заяву про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, із пропуском 80-денного строку, встановленого ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, оскільки строк подачі такої заяви для позивача сплив 22.02.2015р.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Альфа-Пласт» (Покупець) та компанією TORAY INTERNATIONAL EUROPE GMBH (Німеччина) (Продавець) укладено контракт № 11/07/12 від 11.07.2012 р. відповідно до умов якого, Продавець продає, а Покупець купує товар в асортименті та кількості вказаному в інвойсах.

З метою погодження асортименту, кількості та вартості товару, що підлягає поставці, компанія TORAY INTERNATIONAL EUROPE GMBH оформила комерційний інвойс №3000020123 від 17.02.2015р., відповідно до якого Продавець зобов'язався передати Покупцю поліацеталь марки (Kocetal 300) (надалі - Товар) у загальній кількості 6000 кг. загальною вартістю 7 800 євро. Товар поставлявся Продавцем на умовах FCA (Гамбург).

ТОВ «Альфа-Пласт» з метою митного оформлення Товару, що ввозиться на митну територію України, 26.02.2015р. подало до Київської міської митниці вантажну митну декларацію №100250001/2015/002225 разом із супровідними документами.

Позивач задекларував митну вартість Товару на рівні 273960, 25 грн. (еквівалент 8623,09 євро), яку визначило за ціною Товару на рівні 7800 євро з врахуванням транспортних витрат 26150 грн. (823,09 євро за курсом 37,77 грн.).

Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України прийнято рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів від 27.02.2015р. № 100250001/2015/000007/1 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до відповідача із заявою про випуск Товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та 27.02.2015р. та подав до митного органу додаткову вантажну митну декларацію №100250001/2015/002275 та сплатив митні платежі, обчислені із митної вартості Товарів, визначеної відповідачем. Цього ж дня Товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивача.

В подальшому, керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, з метою підтвердження заявленої митної вартості Товару, визначеного за ціною договору (метод 1) на рівні 8623,09 євро, та скасування рішення про коригування митної вартості Товарів, позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом від 24.04.2015р. разом із додатковими документами.

Як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав зазначену заяву позивача 06.05.2015р.

Відповідач, рішенням від 13.05.2015р., відмовив позивачу у скасуванні рішення про коригування митної вартості №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р, оскільки надані додаткові документи не підтвердили заявлену митну вартість товарів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до положень ч.4 та ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 МК України).

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р., декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: транспортні (перевізні документи), якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прйс-листи) виробника товару; копію МД країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Відповідно до ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці із заявою від 24.04.2015р. №б/н про застосування митної вартості товарів заявленої декларантом, якою просить переглянути рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р. та прийняти рішення щодо визнання заявленої ТОВ «Альфа-Пласт» митної вартості товару, імпортованого в Україну згідно контракту №11/07/12 від 11.07.2012 р., що був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за додатковою митною декларацією від 27.02.2015р. №100250001/2015/002275.

До вказаної заяви позивачем додано наступні документи: договір № 07/02/15К від 19.02.2015р. про надання транспортно-експедиційних послуг; додаток №1 від 19.02.2015р. до договору № 07/02/15К від 19.02.2015р.; CMR від 23.02.2015р. ; упакувальний лист від 17.02.2015р. №80101806; акт № 25 від 27.02.2015р. здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором № 07/02/15К від 19.02.2015р.; рахунок-фактура № 25 від 26.02.2015р.; платіжні доручення від 02.03.2015р. №150; від 03.03.2015р. №152; довідка про транспортно-експедиційні витрати № 09/02 від 26.02.2015р.; розширена довідка про транспортно-експедиційні витрати №01Р/04 від 21.04.2015р.; договір №07/02/15П від 19.02.2015р. , укладений між TOB «АТЕ Груп» та ТОВ «ТР-Транс», що здійснював безпосереднє перевезення товару.

Також, декларант надав бухгалтерську документацію та платіжні документи: платіжне доручення в іноземній валюті від 13.02.2015р. №9; виписку банку, яка свідчить про переказ 7800 евро за контрактом №11/07/12 від 11.07.2012р.; вантажну митну декларацію №1002500001/2015/002271 з відмітною банку про оплату товару, ввезеного за цією декларацією; довідку від 27.02.2015р., видану TORAY INTERNATIONAL EUROPE, якою постачальник підтвердив отримання ним від позивача оплати у розмірі 7800 евро за інвойсом від 17.02.2015р. №3000020123.

Крім того, TOB «Альфа-Пласт» надало інші документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, а саме: митну декларацію країни відправлення товару № MRN15DE460512710314E2 від 18.02.2015р.; паспорти безпеки матеріалу від 01.05.2011р. та від 28.11.2008р.; лист та його переклад про право розповсюдження Поліацеталів в Європі; довідку від 27.02.2015р., видану TORAY 1NTERNAT0INAL EUROPE GMBH з підтвердженням, що інвойс від 17.02.2015р. №3000020123, виписаний сама за контрактом №11/07/12 від 11.07.2012р.; прайс-лист від 26.02.2015р.

Позивач зазначає, що надані документи свідчать, що заявлена ТОВ «Альфа-Пласт» митна вартість на Товар визначена декларантом за ціною контракту на рівні 273960,25 грн. (еквівалент 8623,09 євро) є обґрунтованою та такою, яка відповідає дійсності. Зазначені документи свідчать про оплату позивачем на адресу продавця 7800 євро за отриманий товар згідно з контрактом №11/07/12 від 11.07.2012р. за інвойсом від 17.02.2015р. № 3000020123, та підтверджують вартість перевезення товару на рівні 10 899,06 грн., що була заявлена ТОВ «Альфа-Пласт» у декларації митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, вказана вище заява отримана відповідачем 06.05.2015р.

В той же час, відповідач як на підставу для відмови у позові зазначає суду, що позивач подав заяву про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, із пропуском 80-денного строку, встановленого ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, оскільки строк подачі такої заяви для позивача спив 22.02.2015р. Інших підстав на обґрунтованість своїх дій чи допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, відповідач суду не зазначив.

Суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, оскільки 80-дений строк для подачі такої заяви обчислюється з дня випуску товарів, тобто з 27.02.2015р., а отже, кінцева дата подачі заяви для позивача становить 18.05.2015р.

Відповідно до ч. 9 та ч. 10 ст. 55 Митного кодексу України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Отже, у випадку подання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів, орган доходів і зборів зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати їх подання винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості або надати обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Якщо протягом вказаного строку рішення не буде прийнято, то вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно.

Як встановлено, Київською міською митницею у строки, визначені ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України, не було розглянуто заяву позивача. Відтак, в силу приписів ч. 10 ст. 55 Митного кодексу України, митний орган повинен був скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості та повернути надану позивачем фінансову гарантію.

Відповідач надав суду лист від 13.05.2015р. щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р., проте будь-яких доказів направлення вказаного рішення на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку суду не надав.

Відповідно до п. 7.2 та п. 7.4 наказу Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 р. №868 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів», орган доходів і зборів зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Рішення надсилається на адресу, зазначену платником податків у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу доходів і зборів (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Враховуючи вищевикладене, не можна погодитися з позицією відповідача, оскільки доказів, які б свідчили про відправлення та отримання позивачем вказаного рішення не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в порушення приписів чинного законодавства, відповідачем не прийнято, у визначений законом строк, рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р.

Водночас, досліджені в судовому засіданні документи свідчать, що заявлена ТОВ «Альфа-Пласт» митна вартість товару, визначена декларантом за ціною контракту є обґрунтованою, протилежного відповідач суду не довів.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у нескасуванні рішення про коригування митної вартості товару №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р. та зобов'язання скасувати рішення про коригування митної вартості №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Задекларовані позивачем товари випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.

Відповідно до п. 7 ст. 55 Митного кодексу України строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску.

Протягом 90 календарних днів такі гарантійні кошт обліковуються на рахунках, відкритих на ім'я митного органу ГУ ДКС в м Києві, а після цього строку кошти перераховуються до Державного бюджету.

Враховуючи зазначене, на час винесення рішення по суті гарантійні кошти, сплачені позивачем, перераховані до Державного бюджету.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснено оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Така позиція ґрунтується на сформованій судовій практиці, закріпленій в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013р. № К/9991/1320/12, № К/9991/6392/12, від 26.03.2013р. № К/800/13680/13.

Позивач з заявою про повернення з бюджету надмірно сплачених грошових коштів до митного органу не звертався також жодних заяв про перерахунок коштів в рахунок майбутніх платежів до митного органу не направлялось, отже,позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не поверненні фінансових гарантій, наданих ТОВ «Альфа-Пласт» під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією №100250001/2015/002275 та зобов'язання повернути ТОВ «Альфа-Пласт» фінансові гарантії надані під час митного оформлення є передчасними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС, яка полягає у нескасуванні рішення про коригування митної вартості товару №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р.

Зобов'язати Київську міську митницю ДФС скасувати рішення про коригування митної вартості №100250001/2015/000007/1 від 27.02.2015р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» (код за ЄДРПОУ: 38138158) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 73.08 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко