Постанова

від 26.06.2008 по справі 4-266/08

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Справа №4-266/08р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2008 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

При секретарі Сова О.О.

За участю прокурора Бугрія В.М.

Адвоката - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві подання старшого слідчого СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області майора міліції Берьозкіної І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Полтава, українець, громадянин України, освіта середня, тимчасово не працює, одружений, на утриманні має дочку 2005 року народження, прож.АДРЕСА_1, раніше судимий, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в ніч на 24 серпня 2007 року з корисливою метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_3. проникли до приміщення цеху ЗАТ “НВО ЕКОРЕСУРС”, що по вул.Половка, 62 в м.Полтаві, звідки таємно викрали майно, що знаходиться на балансі ЗАТ “НВО ЕКОРЕСУРС”, згідно довідки бухгалтерського обліку: масло збірник алюмінієвий 1 шт. вартістю 1300 грн., пластини для фільтрів алюмінієві 19 шт. загальною вартістю 3050 грн. 80 коп., бідони алюмінієві ємністю 40 л 2 шт. вартістю 549 грн. 20 коп., а всього завдали матеріальних збитків ЗАТ “НВО ЕКОРЕСУРС” на загальну суму 4900 грн.

23.06.2008 року ОСОБА_2. був затриманий на підставі ст.115 КПК України.

23.06.2008 року ОСОБА_2. було пред”явлено обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України.

Суд, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2., який з поданням згодний, адвоката ОСОБА_1., яка з поданням не згодна, просила суд в задоволенні подання відмовити, оскільки ОСОБА_2. в пред”явленому обвинуваченні визнає себе винним повністю, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, не має наміру переховуватися від досудового слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі. Крім того, суду пояснила, що ОСОБА_2. не було відомо про порушення відносно нього кримінальної справи, йому не було відомо, що його постановою слідчого від 13.12.2007 року оголошено в розшук, повістки про виклик до слідчого йому не вручались, в органи внутрішніх справ він з”явився добровільно, опіру працівникам міліції не здійснював, в подальшому зобов”язується з”являтися до слідчого по першому виклику, пояснення слідчого, яка підтримала подання, суду пояснила, що ОСОБА_2. на її виклики до неї не з”являвся, буде перешкоджати встановлювати істини по справі та переховуватись від досудового слідства та суду, прокурора, який згоден з поданням, вивчивши та дослідивши матеріали кримінальної справи, приходить до висновку, що в задоволенні подання необхідно відмовити.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв”язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов”язків, що випливають з ч.2 ст.148 КПК України, і його належної повідки, а також коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Таких достатніх підстав в поданні органу досудового слідства та при його розгляді в суді наведено не було.

Судом враховується, що вчинений ОСОБА_2. злочин відповідно до ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. ОСОБА_2. раніше судимий за аналогічні злочини. Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що весь обсяг слідчих дій фактично виконаний і дає підстави суду вважати про відсутність у обвинуваченого можливості об”єктивно перешкодити встановленню істини по справі. Сам обвинувачений визнає себе винним, не перешкоджає досудовим органам встановити істину в кримінальній справі.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2. повістки про виклик його до слідчого не отримував, йому не було відомо, що відносно нього порушено кримінальну справу, його оголошено в розшук. В матеріалах кримінальної справи відсутні докази належного вручення слідчим повісток ОСОБА_2., оскільки ч.1 ст.134 КПК України встановлено, що обвинувачений викликається до слідчого по телефону, телефонограмою, телеграмою або повісткою, яка вручається обвинуваченому під розписку, з зазначенням часу вручення.

Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_2. не переховується від досудового слідства та суду, не перешкоджає встановленню істини по кримінальній справі, визнає себе винним, має на утриманні неповнолітню доньку 2005 року народження, має постійне місце проживання, суд вважає, що належна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена обранням щодо нього менш суворого запобіжного заходу.

Керуючись ст.148, 165-1, 165-2 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні подання відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом трьох діб з моменту її проголошення.

Головуючий Т.В.Турченко