Постанова

від 01.07.2015 по справі 826/3121/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 липня 2015 року № 826/3121/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом повного товариства «Ломбард «Діамантовий дім» ТОВ «Діамант-Т» І Компанії» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось повне товариство «Ломбард «Діамантовий дім» ТОВ «Діамант-Т» І Компанії» (надалі - ПТ «Ломбард «Діамантовий дім», позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007162202 від 15.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ на 1 736 911,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 418 397,00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000591702 від 15.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 5039,87 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 2 351,42 грн.

Свої позовні вимоги ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В обґрунтування позову щодо обкладання податком на прибуток неповернених сум поворотних фінансових допомог, позивач зазначає, що в періоді, який перевірявся, строк повернення сум таких фінансових допомог від засновників за умовами договорів про надання поворотних фінансових допомог від засновників не настав та не може бути об'єктом оподаткування. Висновки податкового органу щодо «заниження об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 2011-2013 роки» спростовуються договорами про надання поворотних фінансових допомог від засновників, банківськими виписками, картками та журналами обліку розрахункових операцій отримання та повернення фінансових допомог ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» за 2011-2013 роки.

Окрім того, позивач вважає безпідставними висновки податкового органу щодо заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, на суму поворотної фінансової допомоги, яка отримана від засновників підприємства, а не від фізичної особи, як зазначено в Акті перевірки. Отримана від засновника підприємства фінансова допомога не обкладається податком на прибуток протягом 365 днів з моменту її отримання, а тому положення пп. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України на вказані правовідносини не поширюються.

Позивач, також, вважає хибними висновки ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про відсутність у ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» ведення бухгалтерського обліку на позабалансових рахунках закладного майна, що спростовується наданими первинними документами, договорами, актами приймання-передачі закладного майна, оборотно-сальдовими відомостями, зведеним реєстром - карткою позабалансового рахунку 06.1. «Майно, отримане в заставу» за весь перевіряє мий період.

У судовому засіданні сторони подали клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» зареєстровано як юридичну особу 09.04.2004 року в Головному управлінні юстиції у м. Києві, ідентифікаційний код юридичної особи 32911072.

Взято на облік в органах державної податкової служби 22.04.2004 року за № 11133, перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Посадовими особами відповідача, на підставі направлень проведено документальну планову виїзну перевірку ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» (код ЄДРПОУ 32911072) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 03.07.2014р. №272/1-26-50-22-02-32911072 (далі Акт перевірки), згідно висновків якого, відповідач встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства:

-п.п.135.5.5, 135.5.15 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 1 736 910,0 грн.;

- п.п.163.1.1, п 163.1 ст.163, п.п.164.1.2, п 164.1 , пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.170.9.2 п.170.9 ст.170, пп. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 23,37грн.

-п.п.163.1.1, п 163.1 ст.163, п.п.164.1.2, п 164.1 , пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.170.9.2 п.170.9 ст.170, пп. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 5016,50 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що позивач у перевіряємому періоді залучав грошові кошти готівковим порядком, які отримував в касі та готівкою надав фінансові кредити фізичним особам без забезпечень зобов'язань. При цьому готівка, отримана товариством від фізичних осіб по поверненню фінансових кредитів без забезпечення зобов'язань підлягає включенню до складу інших доходів.

Окрім того, товариством у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період при визначенні об'єкта оподаткування не враховані суми неповернутих поворотних фінансових допомог, отриманих у звітному періоді.

Також, податковий орган зазначає, що мали місце помилки у визначені сукупного оподаткованого доходу громадян, визначені податку на доходи фізичних осіб.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення від 15.07.2014 року №0007162202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ на 1 736 911,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 418 397,00 грн. та від 15.07.2014 року №0000591702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 5 039,87 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 2 351,42 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В силу норм ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до переліку загальнодержавних податків і зборів, зокрема, входить податок на прибуток підприємств, порядок обчислення, нарахування, утримання та перерахування якого до державного бюджету визначений у розділі IІІ «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми цього доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Нормами статті 135 ПК України встановлено, що склад доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті Кодексу.

Зокрема, в силу норм пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до інших доходів, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відносяться вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

При цьому в розумінні пп. 14.1.257 п. 14. 1 ст. 14 цього ж Кодексу «поворотна фінансова допомога» - це: суми коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

За приписами пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів також відносяться суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Одночасно за умовами норми абз. 4 пп. 135.5.5 п. 135. ст. 135 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання .

Як вбачається з тексту Акта перевірки податковий орган дійшов висновку про неповернення станом на 31.12.2013р. ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» ТОВ «Діамант-Т» І Компанії» суми поворотних фінансових допомог у розмірі 667 600,00 грн., отриманих від фізичної особи ОСОБА_1 за 2013 рік за договорами поворотної фінансової допомоги, та кваліфікували такі кошти як безповоротну фінансову допомогу, що мала бути включена до складу інших доходів позивача.

Згідно з електронною базою даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також із наданої копії Засновницького Договору про створення та діяльність ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» ТОВ «Діамант-Т» І Компанії», засновниками Товариства являються: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант-Т» (код ЄДРПОУ 34424351, директор ОСОБА_1.), та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТК-Інвест» (код ЄДРПОУ 33592438, директор ОСОБА_1.).

В ході дослідження наявних матеріалів справи судом встановлено, що протягом 2013 року ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» ТОВ «Діамант-Т» І Компанії», для поповнення обігових коштів, за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, отримувало від засновників.

ТОВ «Діамант-Т» Договір поворотної фінансової допомоги № 26/01/2013 від 26.01.2013р., №01/02/2013 від 01.02.2013р., № 01/04/2013 від 01.04.2013р., № 13/05/2013 від 13.05.2013р., № 04/07/2013 від 04.07.2013р., № 19.08.2013 від 19.0892013р., №12/09/2013 від 12.09.2013р., № 14/10/2013 від 14.10.2013р., №02/11/2013 від 02.11.2013р., № 05/12/2013 від 05.12.2013р., на загальну суму 202 000,00 грн., та ТОВ «ДТК-Інвест» Договір поворотної фінансової допомоги №01/2013 від 26.01.2013р., №02/2013 від 01.02.2013р., №04/2013 від 01.04.2013р, №05/2013 від 13.05.2013р., №07/2013 від 04.07.2013р., №08/2013 від 22.08.2013р., №09/2013 від 12.09.2013р., №10/2013 від 14.10.2013р., №11/2013 від 02.11.2013, №12/2013 від 05.12.2013р., на загальну суму 453 210,00 грн.

Згідно п. 1.1. Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Надавач передає у власність Отримувачу грошові кошти у розмірі, визначеному у Додатку до цього Договору, а Отримувач зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим Договором строк. Оскільки Надавач являється Засновником Отримувача, до даного Договору застосовуються правила абз. 4 пп. 135.5.5 Податкового кодексу України.

Строк повернення фінансової допомоги, за умовами п.4.1. Договору складає 12 (дванадцять) календарних місяців, з дня підписання кожного окремого додатку до договору.

Таким чином станом, станом на 31.12.2013р. суми отриманої позивачем від своїх засновників поворотної фінансової допомоги в розмірі 655 210, 00 грн., (а не 667 600,00 грн. як зазначено в Акті перевірки), в силу норм пп. 135.5.5 п. 135. ст. 135 ПК не підлягали віднесенню до складу доходів та оподаткуванню податком на прибуток підприємств.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд вважає, що подані відповідачем письмові заперечення, не доводять факт вчинення позивачем правопорушення норми пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач надав кредитні кошти без заставного майна оскільки у останнього відсутній облік позабалансових рахунків закладного майна, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.2 розділу 1 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3981 від 26.04.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2005р. за № 565/10845 встановлено, що ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.

Фінансовий кредит ломбарду - надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк та під процент.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 575 Цивільного кодексу України встановлено, що закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Згідно з частиною четвертою статті 586 Цивільного кодексу України заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн.). У випадках коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається виключно в письмовій формі незалежно від суми (ст. 1047 Цивільного кодексу). Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей.

Згідно наданих до перевірки Договорів закладу майна до ломбарду, а також супутніх документів, Заставодавець передає у володіння майно (Предмет) згідно Специфікації Заставодержателю, як забезпечення виконання умов Договору про надання ломбардом фінансового кредиту. Заставодержатель зобов'язується вжити заходів, необхідних для збереження Предмета та належним чином утримувати Предмет.

Предмет оцінюється за взаємною згодою Сторін згідно п.6 Специфікації, в межах максимальної оціночної вартості встановленої згідно відповідних правил та методик Заставодержателя.

Відповідно до ст. 967 Цивільного кодексу України, при прийнятті від фізичної особи на зберігання речей у ломбарді договір оформляють видачею іменної квитанції. При цьому ціна речі визначається за домовленістю сторін.

Договір надання ломбардом фінансового кредиту вважається укладеним з моменту підписання Специфікації та передачі Предмету закладу.

Вказані договори не передбачають передачу права власності на грошові кошти і майно, які отримані в заклад. Таке майно знаходиться в ломбарді на відповідальному зберіганні.

Відповідач в Акті перевірки, на підставі «оборотно-сальдових відомостей, за перевіряємий період» встановив відсутність ведення обліку на позабалансових рахунках закладного майна починаючи з четвертого кварталу 2011 року та до кінця 2013 року.

На підставі цього, податковий орган, робить висновок, що ломбард не володів таким майном та не здійснював його зберігання, всупереч умовам договорів закладу майна, тому, вся готівка, отримана позивачем від фізичних осіб по поверненню фінансових кредитів без забезпечення зобов'язань, віднесена відповідачем до складу інших доходів.

З даним твердженням погодитись не можна, оскільки позивачем надано суду докази належного обліку, володіння та зберігання заставного майна: копії договорів закладу майна до ломбарду, копії договорів надання ломбардом фінансового кредиту, копії специфікацій до договору, відомості укладених договорів за перевіряємий період з попредметним обліком предметів закладу із зазначенням оціночної вартості та ідентифікуючими ознаками, інвентарні описи всіх інвентаризацій предметів закладу з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. в розрізі відокремлених підрозділів, картку позабалансового рахунку 06.1 «Майно отримане в заставу» з відображенням повернення предмету закладу по кредитному договору, зведений реєстр - картку позабалансового рахунку 06.1 «Майно, отримане в заставу» в розрізі років, картку обліку повернених кредитів.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Регістри бухгалтерського обліку - це носії певного формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Таким чином, лише первинні документи, а не регістри бухгалтерського обліку є підтвердженням здійснення фінансово-господарських операцій, в бухгалтерському та податковому обліку.

Пунктом 135.2 ПК України встановлено, що доходи визначаються саме на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платники податків мають право обирати самостійно, якщо інше не встановлено Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат (пп. 17.1.3 ПК України).

Таким чином, по забалансовим рахункам залишки не включаються до балансу, так як на них відображаються кошти (активи), що тимчасово перебувають у суб'єкта господарювання і не належать йому. Крім того, позабалансові рахунки призначені для обліку результатів господарських операцій і фактів, які не впливають у даний момент на стан активів, капіталу та зобов'язань підприємства, Їх слід вважати не бухгалтерськими, а статистичними, оперативно-технічними. Тому, до компетенції податкових органів не входить перевірка правильності застосування бухгалтерських рахунків. Вони перевіряють правильність нарахування та сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Для забезпечення виконання приписів законодавства, щодо правильності зберігання ювелірних виробів, згідно з п.1.5. Наказу Міністерства фінансів України від 06.04.1998 року за № 84 «Про затвердження інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння», позивачем періодично проводились інвентаризація предметів закладу, результати яких викладались в Інвентарні описи, які додано позивачем до матеріалів справи, як доказ належного зберігання предметів закладу.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що висновки, викладені в Акті податкової перевірки щодо порушення позивачем п.п.135.5.5, 135.5.15 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України є необґрунтованими, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення від 15.07.2014 року №0007162202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ на 1 736 911,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 418 397,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000591702 від 15.07.2014р., позивачем не надано суду документального підтвердження правомірності не утримання позивачем податку на доходи фізичних осіб, який утворився внаслідок отримання грошових коштів із каси працівниками підприємства та суб'єктами підприємницької діяльності, які не надали копії документів, що підтверджують їх державну реєстрацію як суб'єктів підприємницької діяльності.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, товариством не утриманий податок на доходи фізичних осіб, який утворився внаслідок отримання грошових коштів гр. ОСОБА_3, яка не підтвердила факт використання даних коштів та гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які не надали копії документів, що підтверджують їх державну реєстрацію згідно закону як суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача, що позивачем порушено п.п.163.1.1, п 163.1 ст.163, п.п.164.1.2, п 164.1 , пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.170.9.2 п.170.9 ст.170, пп. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 23,37грн. та п.п.163.1.1, п 163.1 ст.163, п.п.164.1.2, п 164.1 , пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.170.9.2 п.170.9 ст.170, пп. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 5016,50 грн.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що податковим органом обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення №0000591702 від 15.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 5039,87 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 2 351,42грн., а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень частково виконав покладений на нього законом обов'язок і довів правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000591702 від 15.07.2014 року.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 15.07.2014 року №0007162202, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов повного товариства «Ломбард «Діамантовий дім» ТОВ «Діамант-Т» І Компанії» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007162202 від 15.07.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь повного товариства «Ломбард «Діамантовий дім» ТОВ «Діамант-Т» І Компанії» (код ЄДРПОУ 32911072) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко