Рішення

від 15.09.2015 по справі 914/2512/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.15 Справа№ 914/2512/15

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Чумак ЛТДВ» , Львівська область, Радехівський район, м. Радехів,

до відповідача: Приватне акціонерне товариство В«ГаличинаВ» , Львівська область, Радехівський район, м. Радехів,

про: стягнення 294 747,44 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1- представники;

Від відповідача: не з'явився ;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Чумак ЛТДВ» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства В«ГаличинаВ» про: стягнення 294 747,44 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 20.08.2013р. №4/08 в період з січня по травень 2014 року він поставив відповідачу товар (сіль таблетовану «Екстра») на суму 378 330,00 грн. Окрім того, згідно акту звірки взаєморозрахунків, станом на 01.01.2014р., заборгованість відповідача по договору становила 249 160,00 грн.

За умовами договору купівлі-продажу від 10.01.2014р. №2/01, відповідачу було поставлено товар (сіль таблетовану «Екстра») на суму 293 919,00 грн.

Відповідно до п.4 договору №4/08 та договору №2/01, відповідач повинен був перерахувати кошти за отриманий товар на рахунок продавця протягом 30 календарних днів.

Однак всупереч взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач не провів повної оплати за отриманий товар, і станом на 09.07.2015р. його заборгованість становить 70 025,00 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, відповідачу нараховано 138,49 грн. пені, 4901,75 грн. штрафу, 215529,59 грн. інфляційних втрат та 4152,61 грн. 3% річних.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 27.07.2015 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 11.08.2015року.

В судове засідання 11.08.2015р. сторони явки уповноважених представників засідання не забезпечили. Позивач надіслав телеграму, в якій просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці. Відповідач причин неявки суду не повідомив, з заявами та клопотанням до суду не звертався, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7901409718070.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання, клопотання позивача про відкладення, суд відклав розгляд справи на 27.08.2015р.

В судове засідання 27.08.2015р. з'явився представник позивача, через канцелярію суду подав витребувані судом документи. Також позивач подав письмове обґрунтування підставності забезпечення позову. Зокрема, позивач зазначає, що заборгованість відповідача існувала впродовж всього періоду співпраці сторін, однак відповідач з різною періодичністю її зменшував. Впродовж 2015 року відповідач не здійснив жодного платежу для погашення боргу перед позивачем.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами які саме обставини свідчать про утруднення чи неможливість в майбутньому виконання рішення суду, суд відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідач повторно не забезпечив явки представника в судове засідання, причин неявки не повідомив.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 15.09.2015р.

В судове засідання 15.09.2015р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

20 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Чумак ЛТДВ» (продавець) та Приватним акціонерним товариством В«ГаличинаВ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №4/08, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію - сіль таблетована «Екстра» на умовах викладених у договорі згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п.1.2 договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції, яка продається, вказані у накладних, які складаються до даного договору.

Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання та постачав відповідачу обумовлену договором продукцію.

Так згідно акту звірки взаєморозрахунків (а.с.111) заборгованість відповідача станом на 01.01.2014р. по договору №4/08 становила 249 160 грн.

В період з січня по травень 2014 року позивач поставив відповідачу товар (сіль таблетовану «Екстра») на суму 378 330,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с. 14-35).

Окрім того, 10.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Чумак ЛТДВ» (продавець) та Приватним акціонерним товариством В«ГаличинаВ» (покупець) було укладено ще одни договір купівлі-продажу №2/01, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію - сіль таблетована «Екстра» на умовах викладених у договорі згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п.1.2 договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції, яка продається, вказані у накладних, які складаються до даного договору.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 293919,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.36-61).

Відповідно до п.4 договору №4/08 та договору №2/01, відповідач повинен був перерахувати кошти за отриманий товар на рахунок продавця протягом 30 календарних днів.

Згідно із ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .

Однак всупереч взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач не провів повної оплати за отриманий товар. Згідно долучених позивачем до справи банківських виписок, відповідач оплатив частину отриманої продукції в сумі 801 384,00 грн. і станом на 09.07.2015р. його заборгованість становить 70 025,00 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач у відповідності до положень ч.2 ст. 231 ГК України та ч.2 ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 138,49 грн. пені, 4901,75 грн. штрафу, 215529,59 грн. інфляційних втрат та 4152,61 грн. 3% річних.

Судом здійснено перевірку підставності та правильності проведених позивачем нарахувань

Так відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З системного аналізу наведеної норми законодавства чітко вбачається, що вона є спеціальною нормою, яка регулює розмір штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань у відносинах в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, ні позивач ні відповідач не належать до державного сектора економіки, укладені між ними договори купівлі-продажу не містять ознак державного контракту та виконання зобов'язань за цими договорами не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Таким чином штрафні санкції передбачені ч.2 ст. 231 ГК України не можуть застосовуватись до відповідача за неналежне виконання ним зобов'язань, які виникли з договорів купівлі продажу №4/08 та договору №2/01 укладених з позивачем.

Окрім того, штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання , пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Саме на це акцентує увагу Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.2 постанови від 17.12.13р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення 138,49 грн. пені та 4901,75 грн. штрафу слід відмовити за безпідставністю.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок суд встановив, що до стягнення підлягають:

- Інфляційні втрати в сумі 23887,28 грн.

- 3% річних в сумі 4 152,61 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 98064,89 з яких: основна заборгованість - 70 025,00 грн., 3% річних - 4152,61 грн. та втрати від інфляції - 23887,28 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1961,30 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625, ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» (80200, Львівська область, Радехівський район, м.Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумак ЛТД» (80200, Львівська область, Радехівський район, м.Радехів, вул. Стоянівська,33, код ЄДРПОУ 36610467) основну заборгованість - 70 025,00 грн., 3% річних - 4152,61 грн., втрати від інфляції - 23887,28 грн. та судовий збір - 1961,30 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2015р.

Суддя Запотічняк О.Д.