Ухвала

від 15.09.2015 по справі 9/121-10-2285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" вересня 2015 р.Справа № 9/121-10-2285

За позовом: Телекомпанії В«ЧОРНЕ МОРЕВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ»

про стягнення 22 356,24 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від Першого Приморського ВДВС ОМУЮ: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається скарга товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» на дії Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції в порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просить суд:

- витребувати матеріали виконавчого провадження за яким накладався арешт на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» №26006083236201 08.07.2011р. накладено арешт в суму 25 117,38 грн.;

- закінчити виконавче провадження за цим стягненням з прийняттям відповідної постанови;

- зняти арешт з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» у філії "ОРУ" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

18.08.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» звернулось до господарського суду Одеської області із скаргою на бездіяльність Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції в порядку ст.121-2 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2015р. скарга товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» прийнята до провадження суддею Цісельським О.В. та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання з розгляду скарги не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання з розгляду скарги не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином.

Представник Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції в судове засідання з розгляду скарги не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.2010р. по справі №9/121-10-2285 позов Телекомпанії В«ЧОРНЕ МОРЕВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задоволено повністю.

02.08.2015р. на виконання рішення по справі №9/121-10-2285 видано відповідний наказ.

18.08.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» звернулось до господарського суду Одеської області із скаргою на бездіяльність Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування поданої скарги відповідач зазначає, що за повідомленням філії "Одеське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 23 січня 2015р., згідно наказу господарського суду Одеської області по справі №11/99-10-4624 та постанови Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 20.06.2011р. на поточний рахунок ТОВ "ТРК "100%" № 26006083236201 08.07.2011р. накладено арешт у сумі 25 117,38 грн.

07 травня 2015 року скаржником було подано заяву на ім'я начальника Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1

10.06.2015р. скаржник звернувся до Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Як стверджує відповідач, що 05.08.2015р. він отримав відповідь начальника Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 на скаргу від 10.06.2018р., якою останній відмовив у розгляді скарги.

На думку скаржника, майно на яке можливо звернути стягнення за виконавчим документом у товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» відсутнє, а строк, встановлений ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" вже сплинув.

З врахуванням наведеного, на думку скаржника бездіяльність Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції щодо зняття арешту з рахунку №26006083236201 та закриття виконавчого провадження, примусового виконання рішенн господарського суду Одеської області від 21.07.2010р. є незаконною, що і стало підставою для відповідача, звернутись до суду із даною скаргою.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.ч.1, 2, п.п.6, 18 ч.3 ст.11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

Відповідно до ст.19 названого закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

Пунктом 2 ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року,якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст.32 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч.ч.1-6 ст.52 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Частиною 1 ст.55 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» передбачено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.57 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Крім того, за правилами ч. 2 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» про наявність обставин, які є підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві, державним виконавцем складається відповідний акт.

При цьому, факт вчинення вищезазначених дій, які надають можливість дійти до беззаперечного висновку про відсутність у боржника майна, за рахунок якого можливо здійснити примусове виконання рішення, повинен підтверджуватись відповідними документами, складеними державним виконавцем та відомостями, отриманими від компетентних органів, які обов'язково долучаються до матеріалів виконавчого провадження відповідно до п. 3.3 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008р. № 2274/5.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження ), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Згідно ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Приймаючи до уваги те, що доводи, викладені у скарзі товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» належним чином не обґрунтовані та не підтверджені відповідними доказами, суд дійшов висновку, що скаргу слід відхилити, з підстав її необґрунтованості та недоведеності.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В« 100 ВІДСОТКІВВ» на дії Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції в порядку ст.121-2 ГПК України - відхилити.

Суддя О.В. Цісельський