Ухвала

від 13.05.2011 по справі 17/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького 59

УХВАЛА

"13" травня 2011 р. Справа № 17/115

Суддя Павлюк І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 районної державної адміністрації про відстрочку

виконання рішення у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне»

до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 24 501 грн. 13 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12 жовтня 2010 року у справі №17/115 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне»до ОСОБА_1 районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 24 501 грн. 13 коп. відмовлено. Постановою ЛАГС від 08 лютого 2011р. рішення господарського суду Рівненської області від 12.10.2010 року у справі №17/115 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Рівне" 24501 грн. 13 коп. боргу по сплаті послуг з постачання теплової енергії, 245 грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 122 грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Рішення набрало законної сили, на його виконання було видано наказ №17/115 від 09.03.2011р.

Відповідач - ОСОБА_1 районна державна - 29.04.2011р. подала заяву до господарського суду Рівненської області про відстрочку виконання рішення, в обґрунтування якої, зокрема, зазначає, що на час звернення з даною заявою виконання рішення суду ускладнюється у зв'язку із тим, що на рахунку адміністрації за кодами економічної класифікації видатків, із яких можна використати кошти на погашення боргу, відсутня необхідна для виконання рішення сума коштів.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації»та Бюджетним кодексом України встановлено, що районна державна адміністрація є органом державної виконавчої влади і бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок), установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Пункт 48 Порядку встановлює, що бюджетна установа не має права здійснювати запозичення в будь-якій формі.

Враховуючи вимоги чинного бюджетного законодавства кошти для виконання рішення суду можливо передбачити при складанні проекту кошторису на наступний 2012 рік шляхом подання відповідних пропозицій щодо фінансування райдержадміністрації.

Враховуючи викладене, відстрочення виконання судового рішення по цій справі надасть можливість райдержадміністрації збалансувати фінансовий стан та вирішити питання щодо сплати заборгованості до 28 лютого 2012 року.

Заявник (відповідач) в судовому засіданні 13.05.2011р. підтримав вимоги щодо відстрочення виконання рішення суду до 28.02.2012р. з підстав, зазначених у заяві.

Представник стягувача (позивача) в судовому засіданні 13.05.2011р. заяву ОСОБА_1 районної державної адміністрації щодо відстрочення виконання рішення заперечив повністю. Зокрема, зазначив, що заборгованість, яка є предметом стягнення у даній справі, виникла більше року назад. При цьому, після набрання рішенням законної сили та видачі наказу боржником вказане рішення ані повністю, ані частково добровільно виконане не було. Крім того, враховуючи інфляційні процеси в економіці держави, відстрочка виконання рішення майже на рік (до 28.02.2012р.) істотно вплине на фінансовий стан та матеріальний інтерес позивача.

У відповідності до вимог ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

У відповідності до вимог ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст.32 Господарського процесуального кодексу України, які свідчили б про обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, підтверджували важкий фінансовий стан відповідача, відсутність необхідних коштів на особовому рахунку та неможливість виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 районної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Відмовити заявнику - ОСОБА_1 районній державній адміністрації у задоволенні заяви від 29.04.2011р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 12.10.2010р., яке набрало чинності 08.02.2011р. у справі №17/115.

Суддя Павлюк І.Ю.