Рішення

від 13.10.2011 по справі 12/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" жовтня 2011 р. Справа № 12/207

За позовом Приватного акціонерного товариства В«Страхова Група В«ТАСВ»

до відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія В«ОрантаВ»

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгроленВ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1

про стягнення 40 009 грн. 06 коп.

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2К, представник (довіреність № ГО-10/280 від 24.12.2010р.);

від відповідача 1 - ОСОБА_3, представник (довіреність № 08-03-28/329-11 від 14.06.2011р.);

від відповідача 2 - ОСОБА_4, представник (довіреність б/н від 17.01.2011р.);

від третьої особи - не з’явився.

Суть спору: Позивач - Приватне акціонерне товариство В«Страхова Група В«ТАСВ» звернулося до господарського суду з позовом до відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія В«ОрантаВ» про стягнення страхового відшкодування в сумі 25 500 грн. 00 коп. та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгроленВ» про стягнення страхового відшкодування в сумі 14 509 грн. 06 коп.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 08.02.2011 року у справі № 12/207, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року відмовлено в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Відкритого акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролен" про стягнення 40 009 грн. 06 коп.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ТАС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхуванняВ» .

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України №12/207 від 27.07.2011р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" задоволено. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року та рішення господарського суду Рівненської області від 08.02.2011 року у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

06.09.2011р. та 12.10.2011р. відповідач 1 подав письмові обґрунтування до відзиву на позов, в яких просить в задоволенні позову відмовити.

25.09.2011р. відповідач 2 подав письмові пояснення по суті позову, в яких просить застосувати строк позовної давності при вирішенні спору та відмовити в задоволенні позову.

28.09.2011р. позивач подав уточнення до позовної зави, в яких просить стягнути з відповідача 1 страхове відшкодування в сумі 35 000 грн. 00 коп., а з відповідача 2 страхове відшкодування в сумі 5 009 грн. 06 коп.

В судовому засіданні 13.10.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, а представники відповідача 1 та відповідача 2 заперечили проти позовних вимог.

Третя особа в судове засідання 13.10.2011р. не з'явилась, пояснень по суті позову суду не подала.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2007р. між ЗАТ В«Страхова Група В«ТАСВ» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство В«Страхова Група В«ТАСВ» ) та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ДСНТ-21-0432472821 (далі - Договір страхування), відповідно до якого застрахований легковий автомобіль SKODA OCTAVIA TOUR 1/6 I, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 7-17, т.1).

30.09.2007р. близько 08:10 год. на 347 км + 95 м а/д Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, що належить ТзОВ В«АгроленВ» (що стверджується довідкою Відділу ДАІ УМВС України в Рівненській області №35/8-7245 від 30.08.2011р., а.с.7, т.2), при виконанні розвороту не дав дороги зустрічному транспортному засобу під керуванням ОСОБА_5, змусив його змінити напрямок руху з послідуючим з’їздом в кювет. Даний факт підтверджується довідкою відділення ДАІ для ОДДЗ УМВС України в Рівненській області, яка видана 17.10.2007р. ЗАТ В«Страхова група В«ТАСВ» (а.с. 56, т.1).

09.10.2007р. постановою старшого інспектора з дізнання ВДАІ для ОДДЗ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно водія автомобіля НОМЕР_3 гр. ОСОБА_1 за ст. 286 КК України на підставі п.2 ст. 6 КПК України (а.с. 58-59, т.1).

В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.10.2007р. зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем В«КАМАЗВ» , державний номер НОМЕР_4, при виконанні розвороту поза перехрестям не дав дороги зустрічному транспортному засобу - автомобілю SKODA OCTAVIA, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, змусив її змінити напрямок руху з послідуючим з’їздом в кювет.

Згідно довідки інспектора ДПС ОСОБА_7 ОСОБА_8 (а.с. 55, т.1) автомобіль SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: 1) відірвані ліве та праве дзеркало заднього виду; 2) розбита права передня фара з наконечником повороту; 3) деформовано: капот, переднє крило, передній бампер, дах, ліве та праве задні крила, ліва задня дверка.

В довідці відділення ДАІ для ОДДЗ УМВС України в Рівненській області №20/1242 від 16.10.2007р., виданої ЗАТ В«Страхова група В«ТАСВ» (а.с. 56, т.1) зазначено про такі технічні пошкодження автомобіля НОМЕР_5, а саме: 1) розбиті праве та ліве дзеркала заднього виду; 2) розбита права фара; 3) деформовано: а) капот; б) праве крило; в) передній бампер; г) дах; д) задні праві та ліві двері.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля SKODA OCTAVIA TOUR 1/6 I реєстраційний номер НОМЕР_1 від 05.10.2007р., виконаного оцінювачем-стажистом ОСОБА_9, матеріальні збитки, заподіяні власнику автомобіля SKODA OCTAVIA становлять 50 011 грн. 32 коп. (а.с. 21-52, т.1).

На виконання договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №ДСНТ-21-0432472821 від 29.08.2007р., на підставі страхового акту №42-14776 від 14.12.2007р. та заяви страхувальника від 02.10.2007р., ЗАТ В«Страхова група В«ТАСВ» виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 40 009 грн. 06 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 8900 від 24.12.2007р. (а.с. 18-20, 62-63, 64, т.1).

Цивільна відповідальність ТзОВ «Агролен», як власника транспортного засобу КАМАЗ, держ. номер НОМЕР_6, застрахована ВАТ НАСК «Оранта», згідно полісу ВА/3300800, ліміт відповідальності ВАТ НАСК «Оранта»за яким становить 35 000 грн. 00 коп., франшиза становить 0,00 грн. (нульова).

На підставі викладеного, керуючись статтею 1191 Цивільного кодексу України, ПАТ В«Страхова група В«ТАСВ» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з ВАТ Національна акціонерна страхова компанія В«ОрантаВ» страхового відшкодування в сумі 35 000 грн. 00 коп. та стягнення з ТОВ В«АгроленВ» страхового відшкодування в сумі 5 009 грн. 06 коп..

Відповідачі, не погоджуючись з позовними вимогами подали відзиви на позов, в яких заперечують проти позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що при вирішенні спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, рішення господарського суду не може обґрунтовуватися тільки довідкою або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, оскільки ними не встановлюється факт протиправності поведінки певної особи.

Водночас відповідач 2 у відзиві на позов, в порядку статті 267 ЦК України, заявив заяву про застосування строку позовної давності, в якій вказує, що позивач прострочив строк позовної давності, оскільки звернувся до суду після його спливу. Дорожньо-транспортна пригода сталася 30.09.2007р., строк позовної давності почав свій перебіг 01.10.2007р., а відповідно до норм статті 257 ЦК України, строк позовної давності в три роки сплив 01.10.2010р. до моменту звернення позивача з позовом до суду.

Суд відмовляє в задоволенні даної заяви з огляду на наступне.

У відповідності до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 статті 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи, зокрема з платіжних доручень вбачається, що позивач здійснив виплату страхового платежу 24.12.2007р..

Таким чином, відповідно до приписів ст.ст. 257, 261 ЦК України, строк позовної давності в три роки сплив 25.12.2010р., а позивач не пропустив вказаний строк, оскільки звернувся до суду з позовом 20.12.2010р., про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду Рівненської області на першій сторінці позовної заяви (а.с.2, т.1).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України В«Про страхуванняВ» , до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного Кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного Кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 5 Закону України В«Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» №1961-ІУ від 01.07.2004р. передбачено, що об’єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .

Отже, передбачивши страхування майнових інтересів третіх осіб та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події страховиком, законодавець не обмежив при цьому можливість відшкодування шкоди особою потерпілого та допустив тим самим можливість відшкодування такої шкоди в порядку регресу іншій страховій компанії, яка виплатила потерпілому страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи 29.08.2007р. між ЗАТ В«Страхова Група В«ТАСВ» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство В«Страхова Група В«ТАСВ» ) та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ДСНТ-21-0432472821 (далі - Договір страхування), відповідно до якого застрахований легковий автомобіль SKODA OCTAVIA TOUR 1/6 I, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 7-17).

В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.10.2007р. зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем В«КАМАЗВ» , державний номер НОМЕР_4, при виконанні розвороту поза перехрестям не дав дороги зустрічному транспортному засобу - автомобілю SKODA OCTAVIA, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, змусив її змінити напрямок руху з послідуючим з’їздом в кювет.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля SKODA OCTAVIA TOUR 1/6 I реєстраційний номер НОМЕР_1 від 05.10.2007р., виконаного оцінювачем-стажистом ОСОБА_9, матеріальні збитки, заподіяні власнику автомобіля SKODA OCTAVIA становлять 50 011 грн. 32 коп. (а.с. 21-52).

На виконання договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №ДСНТ-21-0432472821 від 29.08.2007р., на підставі страхового акту №42-14776 від 14.12.2007р. та заяви страхувальника від 02.10.2007р., ЗАТ В«Страхова група В«ТАСВ» виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 40 009 грн. 06 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 8900 від 24.12.2007р. (а.с. 18-20, 62-63, 64).

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до відповідачів в межах страхового відшкодування в розмірі 40 009 грн. 06 коп.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач 1, зокрема, вказує, що по-перше страхувальник та потерпілий не виконали вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»про порядок повідомлення про факт настання страхового випадку; по-друге, пошкоджений транспортний засіб «Шкода», державний номер НОМЕР_1, не був наданий для огляду; по-третє, відсутні докази проведення відновлювального ремонту, та незрозуміло чи він проводився платником податку на додану вартість, адже ставиться вимога про стягнення страхової виплати з урахуванням податку на додану вартість, що можливо лише у разі здійснення ремонту автомобіля лише платником цього податку; по-четверте, відсутній склад цивільно-правової відповідальності - не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями водія транспортного засобу «КАМАЗ», державний номер НОМЕР_4, та докази його вини, оскільки постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи не є доказом протиправності дій та вини водія цього транспортного засобу, так як не покладається на документальні докази, а ґрунтується на суб'єктивних судженнях та припущеннях. Керуючись викладеним, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач 2, заперечуючи позовні вимоги, підтримав доводи відповідача 1 та додатково зазначив, оскільки обов'язковою умовою відшкодування шкоди є вина особи, яка цю шкоду завдала, а матеріали справи, на думку відповідача 2, не містять жодного доказу, який би доводив вину працівника ТзОВ "Агролен" в заподіянні пошкоджень автомобілю SKODA OCTAVIA TOUR 1/6 I, державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП 30.09.2007р., а тому відсутні підстави застосування деліктної відповідальності за недоведеності. Крім того, відповідач 2 зазначає, що відповідно до п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Проте, господарський суд не погоджується з даними твердженнями відповідачів з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «СГ «ТАС»направило відповідачу 1 ВАТ НАСК «Оранта»претензію в порядку регресу з додатками, за вих. № Г.26.0.0/11927 від 10.12.2010р., отже ВАТ НАСК «Оранта»було належним чином повідомлене про дану страхову подію з боку ПАТ «СГ «ТАС».

Відповідачі також посилаються на те, що позивачем не надано адміністративний протокол про адміністративне правопорушення та постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Але постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.10.2007 р., долучена до матеріалів судової справи, винесена старшим інспектором з дізнання ВДАІ для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Рівненській області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_6, згідно матеріалів по факту дорожньо-транспортної пригоди, зареєстрованих в ЖРЗПЗ за № 2503 від 30.09.2007 р., що надійшли з Рівненського РВ УМВС України. Також позивачем було надано лист вих. № 70/530 від 14.03.2008 р. ВДАІ для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Рівненській області, в якому вказано, що на водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол РВ № 106377 від 30.09.2007 р. за ст. 122 ч. 4 КУпАП та за вих. № 70/2-7632 від 02.10.2007 р. направлено до Дубненського районного суду.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, згідно ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку. В даному Законі не міститься посилання на необхідність надання страховику постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно Звіту № 411 від 05.10.2007 р. ДП «Експерт-сервіс Авто», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода», держ. номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає: 50 011,32 грн. Даний Звіт складений оцінювачем-стажистом ОСОБА_9 і також підписаний оцінювачем, директором ДП «Експерт-сервіс Авто»- ОСОБА_10 Копії документів, що підтверджують право на проведення автотоварознавчих експертиз наявні в матеріалах справи (а.с.25-28, т.2).

Крім того, п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначено, що відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

При цьому господарський суд зазначає, що довідка органу ДАІ та постанова про відмову у порушенні кримінальної справи оцінюється господарським судом поряд з іншими наявними у справі доказами на загальних підставах за правилами статті 43 ГПК, оскільки встановлені у довідці органу ДАІ та постанові про відмову у порушенні кримінальної справи факти, - на відміну від органів, про які йдеться в частинах 2 - 4 статті 35 ГПК, - не є преюдиціальними.

Отже, з огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з ВАТ Національна акціонерна страхова компанія В«ОрантаВ» страхового відшкодування в сумі 35 000 грн. 00 коп. та про стягнення з ТОВ В«АгроленВ» страхового відшкодування в сумі 5 009 грн. 06 коп. стверджується матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 40 009 грн. 06 коп.. На відповідачів покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та п’ятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія В«ОрантаВ» , яке знаходиться за адресою: 31032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 (код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства В«Страхова Група В«ТАСВ» , яке знаходиться за адресою: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65 (код ЄДРПОУ 30115243) 35 000 грн. 00 коп. страхового відшкодування, 350 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 206 грн. 45 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгроленВ» , яке знаходиться за адресою: 35641, Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів (код ЄДРПОУ 33510795) на користь Приватного акціонерного товариства В«Страхова Група В«ТАСВ» , яке знаходиться за адресою: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65 (код ЄДРПОУ 30115243) 5 009 грн. 06 коп. страхового відшкодування, 50 грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 29 грн. 55 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "13" жовтня 2011 р.