Ухвала

від 16.09.2015 по справі 921/962/15-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"16" вересня 2015 р.Справа № 921/962/15-г/14

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Руденко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ІТ" до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про стягнення заборгованості в сумі 139 456,97 грн., встановив наступне:

- порушення ст.58 ГПК України;

- порушення п.3 ст.57 ГПК України.

У відповідності до ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Згідно п. 3.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12. 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Як вбачається із позовної заяви, товариством заявлено вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки без номера від 03.12.2014р. та від 16.12.2014р. щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару. На підтвердження вказаних обставин та як доказ існування заявлених до стягнення сум боргу, позивачем долучено копії видаткових накладних та копії довіреностей на отримання товару по кожному із правочинів. Із наведеного слідує, що позовні вимоги випливають із різних підстав (договорів) та обставин, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються різними доказами, що є порушенням ст.58 ГПК України.

Разом з тим, внаслідок допущених заявником порушень правил об'єднання позовних вимог, розмір сплаченого останнім судового збору не відповідає приписам ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до вищеназваної статті, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, для позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

В той же час слід зазначити, що судовим збором повинна оплачуватись кожна заявлена позивачем вимога окремо, у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Проте, згідно квитанції 0.0.433291766.2 від 11.09.2015р. позивачем сплачено судовий збір лише у сумі 2 091,85 грн., що у свою чергу є порушенням наведених вище приписів Закону.

З огляду на наведене та враховуючи п.3.5. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18, недодержання вимог статей 54,56 та п.2 і 3 ч.1 ст.57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст.63 ГПК України.

Згідно п.4,5 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та порушено правила об'єднання вимог.

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ІТ" та долучені до неї документи підлягають поверненню позивачу на підставі п.4,5 ст.63 ГПК України, без розгляду.

При цьому слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

У відповідності до ст.7 Законом України "Про судовий збір" у разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись п.4,5 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи (разом на 17 арк.) повернути заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "НЕО-ІТ" (вул.Князя Романа, 34/1, м.Львів, 79005, код ЄДРПОУ 38502019) - без розгляду.

Суддя                                                                                О.В. Руденко