Ухвала

від 15.09.2015 по справі 923/1349/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"15" вересня 2015 р. Справа № 923/1349/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши заяву споживчого кооперативу "Кооперативне підприємство "ЕСКО" про розстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом Скадовського районного споживчого товариства, м. Скадовськ Херсонської області

до споживчого кооперативу "Кооперативне підприємство "ЕСКО", м. Скадовськ Херсонської області

про стягнення 88831,23 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність від 15.06.2015р.;

від відповідача - не прибув.

Скадовське районне споживче товариство (позивач) звернулося з позовом про стягнення із споживчого кооперативу "Кооперативне підприємство "ЕСКО" (відповідач) 84780,00 грн. основного боргу, 639,10 грн. пені, 2887,50 грн. втрат від інфляції, 524,63 грн. - 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за отриманий товар відповідно до договору купівлі-продажу від 11.11.2011 року з урахуванням договору про реструктуризацію боргу від 23.12.2013 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.10.2014р. позов задоволено частково, стягнуто із споживчого кооперативу "Кооперативне підприємство "ЕСКО" на користь Скадовського районного споживчого товариства - 66300,00 грн. основного боргу, 502,48 грн. - 3% річних, 2887,50 грн. втрат від інфляції, 612,15 грн. пені та 1497,30 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог про стягнення 15480,00 грн. основного боргу - відмовлено.

04 листопада 2014р. на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

31 серпня 2015р. відповідач по справі звернувся до суду з заявою від 25.08.2015р., у якій просить розстрочити виконання рішення господарського суду від 14.10.2014р. строком на три роки з погашенням боргу в розмірі 71799,43 грн. наступним чином: щомісячне до 10 числа часткове погашення заборгованості у сумі 1995,00 грн. з вересня 2015р. по 31 вересня 2018р.

Розпорядженням в.о керівника апарату господарського суду Херсонської області №389 від 31.08.2015р., у зв'язку зі звільненням судді Ємленінової З.І., призначено повторний автоматичний розподіл справи №923/1394/14. Справу передано до провадження судді Нікітенка С.В.

Відповідно до положень ст. 121 ГПК України, заява про розстрочку виконання рішення підлягає розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін.

Ухвалою суду від 02.09.2015р. прийнято вищезазначену заяву про розстрочку виконання рішення до розгляду та призначено її розгляд на 15.09.2015р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду заяви, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду та з якого вбачається, що ухвалу про призначення розгляду заяви від 02.09.2015р. ним отримано 08.09.2015р., у судове засідання 15.09.2015р. не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення, в яких заперечив проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду від 14.10.2014р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Зазначена норма Конституції України кореспондується із ст. 115 ГПК України, якою передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності із ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003р. передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Пунктами 7, 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що у застосуванні приписів статті 121 ГПК України господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому слід зазначити, що тягар по доказуванню вищевказаних обставин згідно приписів ст. 33 ГПК України покладено в даному випадку на відповідача (боржника).

Розглянувши заяву споживчого кооперативу "Кооперативне підприємство "ЕСКО" від 25.08.2015р. про розстрочку виконання рішення господарського суду від 14.10.2014р., суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення, споживчий кооператив "Кооперативне підприємство "ЕСКО" посилається на обставини ускладнення виконання рішення суду, а саме на несприятливу фінансову ситуацію, що пов'язана з тимчасовими збитками у господарській діяльності споживчого кооперативу.

В розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

На підтвердження викладених у заяві обставин та необхідності надання розстрочки виконання судового рішення, споживчим кооперативом "Кооперативне підприємство "ЕСКО" надано копії податкових декларацій платника єдиного податку-юридичної особи.

Надаючи оцінку наданим споживчим кооперативом "Кооперативне підприємство "ЕСКО" доказам, в сукупності з викладеними доводами у заяві про розстрочку виконання рішення, суд прийшов до висновку, що заявником в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, не надано тих доказів, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення.

Суд вважає, що податкові декларації платника єдиного податку-юридичної особи відповідача, не є тими винятковими обставинами, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду, оскільки згадані декларації датуються I та II кварталами 2015р.

Суд також звертає увагу, що наказ № 923/1349/14 від 04.11.2014р. був пред'явлений до виконання лише 28.07.2015р. Дана обставина свідчить, що боржнику було надано достатньо часу на самостійне виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява СК "Кооперативне підприємство "ЕСКО" про розстрочку виконання рішення від 14.10.2014р. у справі №923/1349/14 не підлягає задоволенню, з підстав недоведеності та необґрунтованості правової позиції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Відмовити споживчому кооперативу "Кооперативне підприємство "ЕСКО" у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.10.2014р. у справі №923/1349/14.

Суддя С.В. Нікітенко