Постанова

від 07.09.2015 по справі 64/219

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа№ 64/219

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Разумрв М.А., дов. № 179/11.5.2 від 18.04.204р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. б/н від 10.03.2015р.

від третьої особи: 1) ОСОБА_3, дов. № 844 від 03.03.2015р.

2) ОСОБА_3, дов. № 835 від 27.02.2015р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканді"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.02.2015 р.

у справі № 64/219 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк",

що представлений Відділенням „Київська регіональна

дирекція" ВАТ ВТБ Банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканді"

треті особи на стороні, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) ОСОБА_4

2) ОСОБА_5

про стягнення 173 023, 50 доларів США та 82 945, 92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.02.2015 року у справі № 64/219 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканді" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 12 847 (дванадцять тисяч вісімсот сорок сім) доларів США 08 центів заборгованості по кредиту, 151 005 (сто п'ятдесят одну тисячу п'ять) доларів США 75 центів строкової заборгованості, 9 170 (дев'ять тисяч сто сімдесят) доларів США 67 центів заборгованості по сплаті процентів, 18 473 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 99 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 52 338 (п'ятдесят дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 78 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3 056 (три тисячі п'ятдесят шість) грн. 35 коп. 3 % річних за прострочення сплати процентів, 9 076 (дев'ять тисяч сімдесят шість) грн. 80 коп. 3 % річних за прострочення повернення кредиту, 22 602 (двадцять дві тисячі шістсот дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканді" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 10.02.2015 року у справі № 64/219 та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканді" у справі № 910/7501/15-г було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. у справі № 64/219 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 25.05.2015р.

25.05.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшло клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідача громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р. у справі № 64/219 залучено третіх осіб на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 11.06.2015р..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. у справі № 64/219 продовжено строк розгляду справи.

В судовому засіданні 11.06.2015р. оголошено перерву до 23.06.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. у справі № 64/219 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. у справі № 64/219 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Шипко В.В.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 р. у справі № 64/219 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі № 64/219 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Гаврилюк О.М.

В судовому засіданні 25.08.2015р. оголошено перерву до 07.09.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача та третіх осіб підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2015 року у справі № 64/219 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

18.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (надалі Кредитор) та ОСОБА_6 (надалі - Боржник, Позичальник) укладено Кредитний договір № 03.93/08-КЛ (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого позичальникові було надано Кредит в сумі 350 000,00 доларів США, зі сплатою 16% річних, строком користування кредитними коштами до 17 липня 2018 року включно.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором 18.07.2008 р. укладено договір поруки № 03.93/08-ДП2 від 18 липня 2008 року (надалі - Договір поруки), за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАНДІ" (надалі Поручитель) зобов'язується відповідати за виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором та у разі невиконання та/або порушення Боржником своїх зобов'язань перед позивачем, - погасити заборгованість за Кредитним договором в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі Боргових зобов'язань Боржника по Кредитному договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань Боржником.

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник умови Кредитного договору № 03.93/08-КЛ належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем, розмір якої станом на дату слухання справи становить 12 847,08 доларів США.

У зв'язку з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору, позивачем на адресу відповідача направлявся лист - вимога, відповідно до якого позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість за Кредитним договором; проте, зазначені вимоги залишились без задоволення.

Відповідно до положень п. 8.1. Кредитного договору, Кредитор має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за Кредитом нарахованих процентів за користування Кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках:

- невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором;

- несплати процентів за користування кредитом, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше 3 (трьох) днів.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту та процентам за користування кредитом своєчасно не сплатив,суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 12 847,08 доларів США, 151 005,75 доларів США строкової заборгованості по кредиту та 9 170,67 доларів США заборгованості по сплаті процентів.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки від 18.07.2008 р. № 03.93/08-ДП2 встановлено солідарну відповідальність Поручителя, а також визначено, що він відповідає перед позивачем в повному обсязі, включаючи повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення і сплати яких встановлюється Кредитним договором.

Пунктом 5.1. Договору поруки сторони домовились, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання Боржником або Поручителем зобов'язань за Кредитним договором та Поручителем за цим Договором. Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання Боргових зобов'язань а повному обсязі.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з розрахунком позивача та вважає, що вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 18 473,99 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 52 338,78 грн., 3 % річних за прострочення сплати процентів в сумі 9 076,80 грн. та 9 076,80 грн. 3 % річних за прострочення повернення кредиту.

Наявність рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2014р. № 759/11958/14-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність.

Щодо пояснень відповідача про відсутність в резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначення гривневого еквіваленту стягнутої суми колегія суддів зазначає, що відповідачем подано клопотання про роз'яснення оскаржуваного рішення, в цій частині і воно буде вирішено судом першої інстанції.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2015р. у справі № 64/219 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканді" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2015р. у справі № 64/219 - без змін.

2. Матеріали справи № 64/219 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков