Постанова

від 08.09.2015 по справі 910/17491/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 910/17491/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Самарцев Я.Ю. - дов. б/н від 08.10.2014р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015р.

у справі № 910/17491/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОС»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Просперіті Хоум»

про зобов'язання вчинити дії

В судовому засіданні 08.09.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум» про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження нежилим приміщенням (в літ. А), група приміщень № 80, площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-Б шляхом: зобов'язання відповідача не чинити перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження нежилим приміщенням (в літ. А) групи приміщень № 80, площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 15 літ. Б; примусового звільнення нежитлового приміщення (в літ. А), група приміщень № 80, площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-Б. Крім того, позивач просив покласти на відповідача 10 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач чинить йому перешкоди у користуванні спірним нежитловим приміщенням, право власності на яке зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «ТОС» (свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 3705237 від 21.05.2013р.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2013р. зупинено провадження у справі № 910/17491/13 до вирішення справи № 910/19435/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2014р. провадження у даній справі поновлено у зв'язку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2014р. провадження у справі № 910/17491/13 зупинено до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/14688/14 за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум», Товариство з обмеженою відповідальність «ТОС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрреставрація» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

20.11.2014р. Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/14688/14 винесено постанову, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р., про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2015р. поновлено провадження у справі № 910/17491/13.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2015р. у справі №910/17491/13 позов задоволено частково.

Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум» звільнити нежитлове приміщення (в літ. А), група приміщень № 80, площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-Б, передавши його Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОС».

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОС» 1 147, 00 грн. судового збору, 10 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОС» до Державного бюджету України 1 147, 00 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до автоматизованого розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум» 09.04.2015р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Куксов В.В., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 27.05.2015р.

26.05.2015р. від представника відповідача надійшли пояснення по справі та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015р. колегією судді в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судовому зсіданні апеляційної інстанції 27.05.2015р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 08.07.2015р.

У зв'язку з відключенням від електропостачання приміщення Київського апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 з 15 год. 00 хв. 06.07.2015р. до 10 год. 55 хв. 08.07.2015р. та налагодженням роботи автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» з 11 год. 00 хв. до 13 год. 15 хв. 08.07.2015р., було неможливо у передбачений законом спосіб 08.07.2015р. здійснити заміну члена колегії суддів в даній справі - судді Самсіна Р.І. у зв'язку з його відпусткою.

З огляду на викладене судове засідання у даній справі не відбулося.

Після налагодження роботи автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 08.09.2015р.

08.09.2015р. до початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.09.2015р. подано додаткові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.09.2015р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 08.09.2015р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився.

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, зважаючи на наявність клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОС» (позивач, довіритель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «Укрреставрація» (управитель за договором) укладено договір доручення № 50, відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є участь довірителя у ФФБ типу А з метою будівництва житлового будинку по вул. Російській, 45 в Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.3. договору довіритель приймає участь в інвестуванні будівництва об'єкта шляхом внесення грошових коштів - інвестування своєї частки нежитлової площі приміщення адміністративно-офісного призначення з подальшим утриманням її у власність на умовах цього договору.

Згідно п. 1.7. договору довіритель може отримати відповідну частину приміщення адміністративно-офісного призначення лише за умови інвестування у 100% загальної площі даного приміщення на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору часткою інвестора є нежитлове приміщення адміністративно-офісного призначення на 1-му поверсі площею 14,34 кв.м. Вказані розмірі площі нежитлового приміщення адміністративно-офісного призначення - проектні. Фактичні розміри площі будуть встановлені за результатами технічної інвентаризації.

30.06.2007р. між ВАТ ПБК «СХІД» (забудовником) та ТОВ «ТОС» підписано акт приймання-передачі вбудованого приміщення № 80 поверху І літера «А», розташованого в житловому будинку за адресою: вул. Російська, 45-Б у Дарницькому районі м. Києва, загальною площею 15,2 кв.м. (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а. с. 16).

У 2009 році було проведено технічну інвентаризацію переданого позивачу приміщення, за даними якої площа приміщення становить 14,7 кв.м.

21.05.2013р. Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОС» на нежитлове приміщення (в літ. А), група приміщень № 80, площею 14,7 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Російська, будинок 45Б. Цього ж дня, 21.05.2013р., позивачу Реєстраційною службою видано на згадане приміщення свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер якого 3705237 (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а. с. 14).

Відповідно до статті 18 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно є документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка визначає засади державної реєстрації прав, передбачено, що: держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень; права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Правомірність рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо реєстрації права власності на спірне приміщення за позивачем та видачу свідоцтва про право власності були предметом судового розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва, постановою якого від 20.11.2014р. у справі № 8261/14688/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р., відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, терті особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум», Товариство з обмеженою відповідальність «ТОС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрреставрація» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В даних судових провадженнях досліджувався статус спірного приміщення та встановлено, що воно є вбудованим нежитловим приміщенням та не підпадає під ознаки допоміжного приміщення будинку, що визначені в Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Отже, в контексті ст. 35 ГПК України, обставини щодо статусу нежитлового приміщення (в літ. А), група приміщень № 80, площею 14,7 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Російська, будинок 45Б, звільнені від доказування в даному позовному провадженні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОС» є власником нежитлового приміщення (в літ. А), група приміщень № 80, загальною площею 14,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45Б, і дане приміщення не належить до допоміжних приміщень будинку.

За твердженням позивача, відповідач, який є балансоутримувачем будинку, перешкоджає у здійсненні його права користування та розпорядження спірним нежилим приміщенням, блокуючи доступ позивача до приміщення, розмістивши в ньому власні речі та обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення (в літ. А), група приміщень № 80, загальною площею 14,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45Б, позивачем було передано в строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Сітел», що підтверджується договорами оренди нежитлових приміщень № 01/11-2009 від 01.11.2009р. та № 01/10/12 від 01.10.2012р., та актами прийому-передачі нежитлового приміщення до них від 01.11.2009р. та від 01.10.2012р. відповідно.

З пояснень позивача, наданих суду апеляційної інстанції та прийнятих судом до уваги, вбачається, що головою правління ОСББ «Просперіті Хоум» позивачеві постійно здійснювались перешкоди в користуванні та розпорядженні належним йому на праві власності нежитловим приміщенням (в літ. А), група приміщень № 80, загальною площею 14,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45Б.

Як стверджує позивач у додаткових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, відповідач в особі голови правління ОСОБА_5 незаконно потрапив до спірного приміщення, викрав телекомунікаційне обладнання, поміняв замки та не впускав ТОВ «ТОС» до даного приміщення.

По даному факту, за заявою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітел», як орендаря спірного приміщення, було порушено кримінальне провадження № 12013110020009248.

На сьогоднішній день кримінальне провадження триває, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи скаргами директора ТОВ «Сітел» до органів МВС та прокуратури.

Крім того, як зазначає позивач, перешкоджання відповідачем ТОВ «ТОС» та ТОВ «Сітел» в користуванні спірним приміщенням підтверджується листами ОСББ «Просперіті Хоум» № 90 від 30.09.2011р. та № 102 від 04.12.2012р. адресованими ТОВ «Сітел», відповідно до яких відповідач повідомляв про відключення електропостачання до спірного приміщення.

Наведені обставини відповідачем не спростовані, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність факту використання спірного приміщення відповідачем.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі всіх інших осіб, а негативний - усунення всіх інших осіб від речі і захист її від всіх цих осіб.

Одним із способів захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, є право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Отже, право позивача на користування та розпорядження нежитловим приміщенням площею 14,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45Б, належним йому на праві власності, є порушеним діями відповідача та підлягає судовому захисту.

Пунктом 3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що припинення дії, яка порушує право, є одним із способів захисту права власності.

Відповідно до ст. 16 вказаного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про примусове звільнення спірного приміщення, пов'язана з усуненням перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, тобто є вимогою про припинення дії, яка порушує право, є обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів погоджується висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача щодо спонукання відповідача не чинити перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження нежилим приміщенням спрямована на захист від правопорушень, які можуть виникнути в майбутньому, що суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав та підставам зверненню до суду, відтак задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача про вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки стилістичне викладення резолютивної частини оскаржуваного рішення не змінює суті заявлених позивачем вимог, а отже не може бути підставою для скасування цілком законного та обґрунтованого рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 25 000, 00 грн.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до п. 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розподілу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Міжнародне об'єднання адвокатів» на момент розгляду справи в суді першої інстанції підтверджуються договором щодо надання правової допомоги № 04/09/13 від 04.09.2013р. та додатковою угодою № 1 від 06.11.2014р. до договору № 04/09/13 від 04.09.2013р.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати послуги з представництва та захисту інтересів замовника в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 2.1. договору виконавець бере на себе виконання наступних адвокатських послуг: - підготовка усіх необхідних документів щодо представництва та захисту прав та інтересів замовника у судах всіх інстанцій щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нежилим приміщенням (в літ. А), група приміщень № 80, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Російська, будинок 45Б, загальною площею 14.7. кв. м.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що вартість юридичного обслуговування виконавцем складає 10 000, 00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 06.11.2014р. до договору № 04/09/13 від 04.09.2013р. сторони вирішили внести зміни до п. 4.1. договору та виклали його в наступній редакції: «4.1. Вартість юридичного обслуговування виконавцем складає 25 000, 00 грн.».

На виконання умов даного договору та додаткової угоди до нього, позивачем сплачено 25 000, 00 грн., що підтверджується випискою по рахунках Адвокатського об'єднання «Міжнародне об'єднання адвокатів» від 05.09.2013р. та платіжним дорученням № 732 від 06.11.2014р. на суму 15 000, 00 грн. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

У матеріалах справи міститься належним чином завірені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2894 від 26.04.2007р., згідно якого Самарцев Я.Ю. має право на заняття адвокатською діяльністю, та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката за рахунок відповідача слід виходити з розумної необхідності таких витрат для вирішення даної справи.

Згідно п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розподілу VI Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про розподіл витрат на оплату послуг адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, зважаючи на розгляд справи в межах встановлених процесуальних строків, нескладну категорію спору, звичайний рівень цін на ринку юридичних послуг, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат на послуги адвоката підлягають обмеженню до 10 000, 00 грн., які підлягають стягненню з відповідача у справі.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 05.03.2015р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015р. у справі № 910/17491/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015р. у справі № 910/17491/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17491/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала