Постанова

від 25.05.2010 по справі 58/34-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року Справа № 58/34-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Бабакової Л.М., судді-доповідача ОСОБА_1,

при секретарі - Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (директор, протокол б/н від 22.04.2010р. )

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (вх. №1180 Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2010 р. по справі № 58/34-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Газекс-Україна", м. Київ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про визнання відсутності права, -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2010р. по справі №58/34-10 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю. Визнано відсутність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 прав діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Газекс-Україна»на підставі довіреності Товариства з обмеженою відповідальністю «Газекс-Україна»для фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 18.12.2009 р. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Газекс-Україна»85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2010р. по справі № 58/34-10 скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що обставини, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, не відповідають дійсності, оскільки жодних дій від імені позивача апелянт не здійснював. Апелянт вказує на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки, на його думку, позивач не надав до матеріалів справи доказів, які б свідчили про здійснення апелянтом дій від імені позивача.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2010р. по справі № 58/34-10 вважає законним, обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування, в зв'язку з чим, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

19.05.2010р. до судового засідання Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить розглянути справу за його відсутності.

Враховуючи, що наявних в справі документів достатньо для розгляду справи по суті та враховуючи, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження встановлено, що 18.12.2009 р. ТОВ "Газекс-Україна" видало на ім'я ФОП ОСОБА_3, довіреність б/н, якою ОСОБА_3 були надані наступні повноваження: представляти інтереси компанії у взаєминах з будь-якими підприємствами, установами, організаціями; укладати угоди про купівлю-продаж акцій або часток у статутному капіталі компаній, що працюють на ринку газопостачання в Україні, шляхом знаходження контрагентів та підписання відповідних договорів на вигідних для товариства умовах; представляти інтереси компанії у взаєминах з будь-якими органами державної влади і місцевого самоврядування, правоохоронними та контролюючими органами; знайомитися з будь-якими документами, робити з них виписки, копії; вносити від імені компанії пропозиції, подавати заяви, клопотання, скарги, інші документи, отримувати відповіді на них; представляти компанію в органах державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з питань здійснення всіх необхідних дій, пов'язаних з наданням та отриманням будь-яких документів, в тому числі витягів, виписок та довідок з Єдиного державного реєстру, а також вносити зміни до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі шляхом подання відповідних реєстраційних карток; здійснювати інші будь-які повноваження, що витікають з цієї довіреності. Довіреність б/н від 18.12.2009р. видана строком на три місяці і дійсна по 18.03.2010р. (а.с. 13).

Відповідно до ч. З ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно матеріалів справи, довіреність від 18.12.2009р. видана Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газекс-Україна»в особі Генерального директора товариства ОСОБА_6, який діяв на підставі Статуту товариства, та скріплена печаткою ТОВ «Газекс-Україна». Повноваження ОСОБА_6, як Генерального директора товариства, на видачу ФОП ОСОБА_3 довіреності від 18.12.2009р. підтверджуються: протоколом №6 загальних зборів учасників ТОВ "Газекс-Україна" від 23.10.2007р.; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АД №25387 від 09.03.2010р.; п. 14.1, п. 14.6.5 Статуту ТОВ "Газекс-Україна" (а.с. 18-22, 24-25, 82)

Відповідно до ч. 1 та ч. ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

28.01.2010 р. ТОВ "Газекс-Україна" направило на адресу ФОП ОСОБА_3 заяву про скасування довіреності від 28.01.2010р. Вказаною заявою ТОВ «Газекс-Україна»скасувало довіреність б/н від 18.12.2009р. видану ФОП ОСОБА_3 на представництво інтересів ТОВ "Газекс-Україна" та зазначило, що довіреність від 18.12.2009р. вважається скасованою з 10.02.2010р. У заяві про скасування довіреності ТОВ "Газекс-Україна" також просило у найкоротший термін повернути ТОВ «Газекс-України»оригінал виданої довіреності від 18.12.2009 р. Заява про скасування довіреності від 28.01.2010р. підписана Генеральним директором ОСОБА_6 та скріплена печаткою ТОВ "Газекс-Україна" (а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав заяву про скасування довіреності від 28.01.2010р. того ж числа, а саме - 28.01.2010р., про що свідчить підпис відповідача. Таким чином, позивач належним чином повідомив відповідача про скасування виданої йому довіреності.

26.02.2010р. позивач, ТОВ "Газекс-Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просив визнати відсутність у відповідача, ФОП ОСОБА_3, прав на укладення від імені позивача будь-яких правочинів, мотивуючи його тим, що відповідач діє від імені позивача, як його повноважний представник, використовуючи скасовану довіреність, чим вводить в оману потенційних контрагентів позивача та підриває довіру до позивача. Позивач вважає, що відповідач на підставі скасованої довіреності має намір та змогу внести інформацію про його повноваження вчиняти правочини від імені ТОВ "Газекс-Україна" до Єдиного державного реєстру, шляхом внесення змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі. (а.с.5-7)

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 244, 246, 248, 249 ЦК України, виходив з того, що позовна вимога позивача про визнання відсутності у ФОП ОСОБА_3 прав діяти від імені ТОВ "Газекс-Україна" на підставі довіреності ТОВ "Газекс-Україна" для ФОП ОСОБА_3 від 18.12.2009 р., є правомірною, обґрунтованою та такою, що не спростована відповідачем.

Однак, колегія суддів не може погодитись висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, є визнання наявності або відсутності права.

Колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту прав та інтересів судом, як визнання наявності або відсутності права, застосовується у випадку спору між суб'єктами правовідносин з приводу наявності чи відсутності цих правовідносин між сторонами, і відповідно наявності чи відсутності у сторін прав та обов'язків у цих правовідносинах.

Таким чином, враховуючи приписи наведених вище правових норм, справи про визнання наявності або відсутності права підлягають розгляду у господарському суді лише у разі наявності спору щодо цього права, тобто у разі, коли таке право буде або порушене, або невизнане, або буде оспорюватись.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язаний, або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Згідно ч. 1 ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю.

Як було зазначено, у позовній заяві позивач просить суд визнати відсутність у відповідача права діяти від імені позивача на підставі довіреності від 18.12.2009р., яка була скасована позивачем.

Відповідно до п. 2 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Отже, скасувавши довіреність від 18.12.2009р. позивач сам припинив надане відповідачу право представляти інтереси позивача, а отже, припинились і правовідносини, що виникають з представництва.

Таким чином, звертаючись із даним позовом до суду позивач фактично просить суд підтвердити відсутність між ним та відповідачем правовідносин з представництва. Тоді як, згідно ст. 1 ГПК України, сторона має право звертатись до господарського суду з позовом лише у разі наявності спору, тобто, коли його право порушене, не визнається, або оспорюється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що відповідач продовжує використовувати скасовану позивачем довіреність, вчиняє будь-які дії від імені позивача, або будь-яким іншим чином продовжує представництво позивача. Докази того, що відповідач не визнає, заперечує або оспорює факт скасування позивачем довіреності від 18.12.2009р. в матеріалах справи також відсутні.

Колегія суддів зазначає, що видача довіреності, як і її скасування є одностороннім правочином особи, яка видає довіреність або скасовує її, і не потребує згоди на це представника. Тобто, у представника взагалі відсутнє право на оспорення дій особи, яка видає довіреність або скасовує її. Згідно ст. 250 ЦК України, представнику надано лише право відмовитись від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

Частиною 3 статті 248 ЦК України передбачено, що у разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.

Відповідач, разом з доповненнями до апеляційної скарги, додав докази того, що він повернув позивачу оригінал довіреності від 18.12.2009р., який був отриманий відповідачем 03.03.2010р., що підтверджується підписом в.о. Генерального директора товариства та відтиском печатки підприємства позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини між ТОВ «Газекс-Україна»та ФОП ОСОБА_3 -відсутні, а тому, відсутній і предмет спору у даній справі.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що у даній справі предмет спору відсутній, то провадження у справі №58/34-10 за позовом ТОВ «Газекс-Україна»до ФОП ОСОБА_3 про визнання відсутності права підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що розглядаючи позовні вимоги про визнання відсутності у відповідача права здійснювати представництво позивача на підставі скасованої довіреності від 18.12.2009р. місцевий господарський суд дослідив та встановив правомочність та законність загальних зборів ТОВ «Газекс-Україна»від 09.03.2010р., на яких було усунено від виконання обов'язків генерального директора ТОВ «Газекс-Україна» ОСОБА_6 та призначено виконуючим обов'язки генерального директора ТОВ "Газекс-Україна" ОСОБА_7

Однак, позивач в позовній заяві не заявляв вимоги про встановлення законності чи незаконності рішень, прийнятих загальними зборами ТОВ «Газекс-Україна», які були проведені 09.03.2010р., як не заявляв позивач і вимоги щодо встановлення законності чи незаконності проведення вказаних зборів.

Таким чином, місцевий господарський суд розглянув вимоги, які не були заявлені позивачем, що є неприпустимим.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2010 р. по справі № 58/34-10 прийнято при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п. 3 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України колегія суддів одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2010 р. по справі № 58/34-10 скасувати.

Припинити провадження у справі №58/34-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газекс-Україна»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання відсутності права.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газекс-Україна»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77 "А" (Літ. 3), код ЄДРПОУ 34576800) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61124, АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію серія ВОО №936876) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Карбань І.С.*

Судді Бабакова Л.М.*

ОСОБА_1

Повний текст постанови підписано 21.05.2010р.