Постанова

від 16.09.2015 по справі 923/358/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р.Справа № 923/358/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

Суддів Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В.;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_1, довіреність № 025780 від 23.04.2014 року;

інші представники сторін в судове засідання не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТеплотехнікаВ» , Херсонська область, м. Гола Пристань

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 21.07.2015 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТеплотехнікаВ» , Херсонська область, м. Гола Пристань

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 923/358/14

за позовом Прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача 1 - Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, м. Гола Пристань

позивача 2 - Комунальної установи „Фінансово-господарська група з обслуговування закладів та установ освітиВ» Голопристанської районної ради Херсонської області, м. Гола Пристань

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТеплотехнікаВ» , Херсонська область, м. Гола Пристань

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 4 979,33 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Голопристанського району Херсонської області в інтересах відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації та комунальної установи "Фінансово-господарська група з обслуговування закладів та установ освіти" Голопристанської районної ради звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТеплотехнікаВ» , Херсонська область, м. Гола Пристань (Далі - ТОВ „ТеплотехнікаВ» ), в якій просив суд зобов'язати ТОВ "Теплотехніка" виконати умови договору про закупівлю послуг за державні кошти № 86 від 31.01.2014 року шляхом поставки паливно-мастильних матеріалів у кількості та вартістю, визначених специфікацією до договору № 86 від 31.01.2014 року та стягнути з ТОВ „ТеплотехнікаВ» 4 979,33 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.06.2014 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 року, позовні вимоги задоволені частково. Суд зобов'язав відповідача виконати умови договору про закупівлю послуг за державні кошти № 86 від 31.01.2014 року шляхом поставки паливно-мастильних матеріалів у кількості та вартістю, визначених в специфікації до цього Договору. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Господарським судом Херсонської області на виконання рішення було видано відповідний наказ.

08.07.2015 року ТОВ „ТеплотехнікаВ» звернулось із заявою про визнання наказу № 923/358/14, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.07.2015 року по даній справі заяву ТОВ "Теплотехніка" про визнання наказу № 923/358/14, виданого 20.01.2015 року таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що на момент розгляду заяви, рішення господарського суду Херсонської області від 04.06.2014 року у даній справі не змінено, не скасовано, а отже воно є чинним, обов'язковим до виконання відповідно до ст. 124 Конституції України і підлягає виконанню.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, 19.08.2015 року ТОВ „ТеплотехнікаВ» звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, прийнявши нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання наказу господарського суду Херсонської області № 923/358/14 від 20.01.2015 року таким, що не підлягає виконанню.

Скаржник вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, прийнятою при неповному з'ясуванні усіх істотних обставин, що мають значення для справи.

Прокурор через відділ діловодства суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Згідно рішення господарського суду Херсонської області від 04.06.2014 року, суд першої інстанції, задовольнивши частково позовні вимоги прокурора, зобов'язав відповідача виконати умови договору про закупівлю послуг за державні кошти № 86 від 31.01.2014 року шляхом поставки паливно-мастильних матеріалів у кількості та вартістю, визначених в специфікації до цього Договору, а в іншій частині було відмовлено.

На виконання рішення господарського суду Херсонської від 04.06.2014 року області було видано відповідний наказ.

31.01.2015 року відділом державної виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення щодо зобов'язання відповідача поставити комунальній установі "Фінансово-господарська група з обслуговування закладів та установ освіти" паливно-мастильних матеріалів в кількості та вартості, визначених специфікацією до договору № 86 від 31.01.2014 року.

08.07.2015 року боржник (ТОВ „ТеплотехнікаВ» ) звернувся із заявою про визнання наказу № 923/358/14 про примусове виконання рішення від 04.06.2014 року, яке набрало законної сили 30.07.2014 року, виданого 20.01.2015 року таким, що не підлягає виконанню.

В даній заяві ТОВ „ТеплотехнікаВ» зазначає, що на період виконання укладеного між сторонами Договору про закупівлю послуг за державні кошти № 86 відбулось зростання цін на паливно-мастильні матеріали. Позивачем затверджено план закупівель паливно-мастильних матеріалів та визначено постачальників. Виконання боржником наказу № 923/358/14 поставить останнього перед необхідністю здійснити оплату паливно-мастильних коштів, державні кошти на придбання яких не виділено, а отже виконання наказу є неможливим, оскільки це призведе до порушення принципів здійснення державних закупівель та неефективного використання державних коштів.

В частині 5 статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

В п. 1 ст. 6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свободВ» , ратифікованої Законом Верховної Ради України №475/97-ВР від 17.07.1997 р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільно-правового характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до пункту 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на справедливий суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно п.п. 2, 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Одеський апеляційний господарський суд вважає за потрібне зазначити, що рішення господарського суду Херсонської області від 04.06.2014 року по даній справі не скасовано, набрало законної сили та є обов'язковим для виконання, але до теперішнього часу не виконано, що є порушенням вищезазначених норм права.

Судова колегія зазначає, що обставини, вказані боржником в заяві не є підставами для застосування норм ст. 117 Господарського процесуального кодексу України в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Тому, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТеплотехнікаВ» , Херсонська область, м. Гола Пристань не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Херсонської області від 21.07.2015 року у даній справі залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника .

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-103; 105; 106, 117 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТеплотехнікаВ» , Херсонська область, м. Гола Пристань залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 21.07.2015 року у справі № 923/358/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

ОСОБА_2