Ухвала

від 15.09.2015 по справі 804/12575/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2015 рокусправа № 804/12575/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Масляниця і К» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31 липня 2014 року № 0003092203,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Масляниця і К» звернулось до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.07.14 №0003092203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.07.14 №0003092203.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повнісню.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача. На підставі перевірки складено акт від 21.07.2014 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» за період березень 2014 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2014 №0003092203. За результатами перевірки виявлено порушення, а саме неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року, відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності з купівлі, продажу, реалізації, збереження та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Отже, висновки акту перевірки позивача є обгрунтваними, а податкове повідомлення-рішення законним.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з наведених підстав.

В судове засідання суду апеляційної інстанції позивач не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, відповідачем складено акт №3207/126/04-03-22-03/36363359 від 21.07.2014 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» за період березень 2014 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2014 №0003092203.

Відповідно до висновків Акту, проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 14.1.36, пунктів 14.1.56, пунктів 14.1.191, пунктів 14.1.231, пункту 14.1. статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 та заниження податку на додану вартість за березень 2014 року на загальну суму 16 962,72 грн.

Актом перевірки встановелно, що між ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» (постачальник) та ПП«Масляниця і К» (покупець) укладено договір про зобов'язання доставки до складу покупця замовлені покупцем товари. Покупець зобов'язаний в порядку, передбаченому договором прийняти та оплатити товари.

На виконання договору ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» від ПП«Масляниця і К» отримано грошові кошти в розмірі 74754,12 грн.. Розрахунки проведено через розрахунковий рахунок, згідно платіжних доручень, а постачальником ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» оформлено первинні документи, а саме видаткові накладні та податкові накладні.

Суми податків на додану вартість по зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту за березь 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним податкової декларації з податку на додану віртість, даним декларації з ПДВ за березень 2014 року.

За змістом акту перевірки встановлено, що відповідачем не встановлено фактичного відвантаження товарів та реального транспортування по взаємовідносинам з ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД», оскільки позивачем не надані перевізні документи, якими підтверджується факт відправлення-отримання товарів. Також, зазначено про відсутність у позивача обладнання, приміщень, транспорту та сировини для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до акту від 02.07.14 № 294/22-03/38836478 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» (код СДРПОУ 38836478) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями за період: березень 2014 року» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» по ланцюгу постачання.

Проте, суд вважає посилання відповідача на вищевказаний акт необґрунтованими, так як Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Приписами пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктами 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності)податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених в пункту 201.1 статті 201 ПКУ; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).

Отже, чинноим законодавством визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи, спірною сумою податкового кредиту є сума в розмірі 16 962,72 грн. сформована позивачем на підставі податкових накладних від 14.03.14 №222 на суму 53 668,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8 944,80 грн., та від 10.03.14 №133 на суму 48 107,52 грн, в т.ч. ПДВ - 8 017,92 грн., за взаємовідносинами з ТОВ «Онікс Трейд ЛТД» за договором поставки товарів від 01.11.13 №67.

ТОВ «Онікс Трейд ЛТД» виписані та надані позивачу, як податкові накладні на загальну суму 53668,80грн, так і видаткові накладні на загальну суму 48107,52грн., за якими товар, зазначений в податкових та видаткових накладних отриманий позивачем в особі директора на підставі довіреності від 10.03.14 №5.

В матеріалах справи відстуні зауваження відповідача щодо оформлення вищевказаних документів. Не заперечується відповідачем і той факт, що податкові накладні, спірні суми податкового кредиту за якими віднесені позивачем до податкового кредиту, виписані його контрагентом, який на час їх оформлення знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що зміст перелічених первинних документів, які виступили підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, в повній мірі відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, містять назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документи, відомості про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі наявних в матеріалах справи документів встановлено, що придбані позивачем товари використані в подальшому в господарській діяльності за взаємовідносинами з ДП «Санаторій «Орлине Гніздо» та з ТОВ «Новопсковський санаторій "Перлина».

Відповідно до договору від 01.11.13 №67 постачальник - ТОВ «ОНІКС-ТРЕЙД ЛТД» зобов'язується доставити до складу покупця - позивача замовлені ним товари, покупець зобов'язаний в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти та оплатити товари. Точний список, кількість та ціна Товарів встановлюються в рахунках. Зміст наведеного договору не дає підстави для висновку, що в процесі поставки товару позивачу приймає участь третя особа - перевізник. Між тим, за приписами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, на які посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції, товарно-транспорті накладні та подорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, якщо поставка товару здійснюється силами перевізника.

Також, правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку платника податків підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними або подорожніми листами, а відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та означених вище Правил перевезення обов'язок щодо наявності таких документів покладено на перевізника та його водія. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна чи подорожній лист не можу бути тими первинними документами, які підтверджують здійснення господарської операції за договорами купівлі-продажу, договорами поставки, оскільки не відображають відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображають відомості про господарську операцію з перевезення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновкисновками суду першої інстанції, що доводи відповідача щодо відсутності у позивача товарно-транспортної накладної та інших документів на підтвердження фактичного отримання товару позивачем від контрагенту та наявності права на відповідний податковий кредит, а також те, що внаслідок відсутності документів на транспортування товарів за договором від 01.11.13 №67 господарська операція з поставки відповідного товару не мала місце (не здійснювалась) є необґрунтованими та такими що не відповідають вмогам чинного законодавства.

Акцентуючи увагу на відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеним контрагентам, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (статті 234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентом недійсними ОДПІ до суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Аназізуючи чинне законодавство, суд дійшов висновку про протиправність прийняття Акту перевірки від 02.07.14 № 294/22-03/38836478 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» (код СДРПОУ 38836478) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями за період: березень 2014 року».

Відповідно до копій договорів, що містяться в матеріалах справи та вказаного відповідачем в акті перевірки, наявний факт знаходження у позивача на правах оренди офісного та складського приміщення, а також автомобіля, які використовуються позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, що оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і містять усі необхідні реквізити.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення №0003092203 від 31.07.2014 не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправним.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров