Ухвала

від 15.09.2015 по справі п/811/39/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2015 рокусправа № П/811/39/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Експрес-Хелп»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Експрес-Хелп» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ПП «Експрес-Хелп» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2014 року №0000102204 та №0000092204.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушень позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП «Топ-Тех», ТОВ «Арго-Груп» та ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» оскільки позивачем були надані до перевірки усі первинні документи для підтвердження реальності господарських операцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено, при цьому суд виходив з відсутності реальності здійснених операцій.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП «Експрес-Хелп» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП «Експрес-Хелп» підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Експрес-Хелп» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП «Топ-Тех» за липень 2014 року, ТОВ «Агро-Груп» за травень, червень 2014 року, ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» за березень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №77/11-23-22-04/23222239 від 29.10.2014 року яким встановлено порушення позивачем:

- п. 185.1, п.187.1 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок чого підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 187038,00 грн.;

- п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 857036,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000092204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 680123,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 453415,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 226708,00 грн. (т.1, а.с.21);

- №0000102204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 216583,00 грн.

Висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Топ-Тех», ТОВ «Арго-Груп» та ТОВ «Лайт Люкс ЛТД», податковий орган прийшов на підставі того, що правочини вчинені за участю позивача та зазначених контрагентів не спрямовані на реальне виконання умов договорів, первинні документи не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що відсутність документів на підтвердження транспортування товарів від контрагента до позивача, довіреностей та інших документів, які підтверджують транспортування товару їх прийняття та зберігання спростовують факт передачі товару від ПП «Топ-Тех» ТОВ «Арго-Груп» до позивача

Крім того суд першої інстанції вірно надано аналіз господарським операціям позивача із зазначеними в акті перевірки контрагентами з яких вбачається наступне.

Між ПП «Експрес-Хелп» (покупець) та ПП «Топ-Тех» (продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №15-07/1 від 15.07.2014 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві нафтопродукти (мазут паливний 100 зольний низько сірчистий).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору надано видаткові накладні, податкові накладні та акт прийому-передачі нафтопродуктів.

В підтвердження подальшої реалізації придбаного мазуту позивач надав копії контракту, акту, митну декларацію та податкову накладну.

Відповідно до пп.3.2 п.2 договору №15-07/1 від 15.07.2014 року, умови поставки товару залізничним або автомобільним транспортом: EXW резервуари ТОВ «Трансбункер-Южний» в МТП «Южний», м. Южний, вул. Берегова, 3 (ІНКОТЕРМС 2010).

Відповідно до пп.4.2 п.4 договору №15-07/1 від 15.07.2014 року, приймання товару за кількістю здійснюється на підставі даних, що вказані у виданих вантажоотримувачем товаросупроводжувальних документах (залізнична транспортна накладна) відповідно до чинного законодавства.

В той же час позивачем не надано товарно-транспортних накладних на транспортування мазуту з вказаного вище місця транспортування, в зв'язку з чим суд першої інстанції вірно зазначив про неможливість встановити факт, коли та за яких обставин відбувся перехід права власності на товар за договором.

Крім того оплату за придбаний мазут по договору №15-07/1 від 15.07.2014 року позивач підтверджує платіжними дорученнями №1482 від 21 серпня 2014 року та №1194 від 20.08.2014 тоді як станом на 17.07.2014 позивач вже розпорядився придбаним товаром.

Між ТОВ «Арго Груп» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №2/Т від 24.03.2014 року відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує Товар, в асортименті, кількості, комплектності і за цінами, зазначеними або у накладній та/або рахунку-фактурі, та/або акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано копії видаткових та податкових накладних, копії актів приймання-передачі від 30.06.2014 та 31.05.2014 року відповідно до яких ТОВ «Арго Груп» передало ПП «Експрес-Хелп» у власність металеві та поліпропіленові вироби ідентифікувати які неможливо.

Відповідно до пп.3.5 п.3 до договору купівлі-продажу №2/Т від 24.03.2014 року поставка товару здійснюється по місту Одеса силами та засобами і за кошти продавця з дотриманням міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2000 року. Конкретні умови постачання і місце поставки товару зазначаються в замовленні Покупця

В той же час позивачем не надано замовлень та товарно-транспортних накладних на транспортування товару в зв'язку з чим неможливо встановити, коли та за яких обставин відбувся перехід права власності на товар за договором.

Відповідно до пп.3.1 п.3 до договору купівлі-продажу №2/Т від 24.03.2014 року, покупець зобов'язується зробити оплату вартості партії товару визначеної в накладній або рахунку-фактурі на рахунок Продавця на умовах поетапної оплати.

На підтвердження оплати за придбаний товар по договору купівлі-продажу №2/Т від 24.03.2014 року позивачем до матеріалів справи надано копії договору №3/04-2 від 02.04.2014 року укладений між ТОВ «Арго Груп» (покупець) та ПП «Експрес-Хелп», податкових та видаткових накладних.

Будь яких додаткових угод до договору купівлі-продажу №2/Т від 24.03.2014 року які б підтверджували існування домовленостей щодо обміну товарами подано не було.

На підтвердження формування податку на додану вартість позивачем до матеріалів справи також долучено копії видаткових та податкових накладних на виконання договору №05/09-1 від 05.09.2013 року укладеного між ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» та ПП «Експрес-Хелп» якого до матеріалів справи долучено не було.

З копій видаткових накладних вбачається, що ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» передало у власність ПП «Експрес-Хелп» товар (двері; закладні деталі; фіксат: «конус», «стойка», «звездочка»; ванночки) походження, перевезення, набуття права власності встановити якого неможливо та жодними первинними документами позивачем не підтверджені.

На підтвердження формування податку на додану вартість позивачем до матеріалів справи долучено договори №1/У від 01.04.214 року укладеного з ТОВ «Арго Груп» (виконавець) відповідно до якого виконавець виконує на об'єктах Замовника роботи по знезараженню зерна та складських приміщень, а також, №10/09 від 10.09.2013 року укладеного з ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» (Виконавець) відповідно до якого Виконавець виконує на об'єкті Замовника фумігацію, дезінфекцію, дератизацію.

На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем суду надано копії актів здачі-прийняття робіт та податкових накладних.

З актів здачі-прийняття робіт вбачається, що ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» та ТОВ «Арго Груп» виконали фумігацію зерна, дезінсекцію складів, елеватора, млина на: ДП «Чортоківський КХП»; ПрАТ «Рівне-Борошно»; ТОВ «Агро-Класік»; ДП «Стрійський КХП №1»; ТОВ «Хліб Жмеринщини»; ФГ Моніч Р.В.; ТОВ фірма «ОНИСС»; ПрАТ «Таганча»; СТОВ Агрофірма «Вікторія»; ТОВ АСТІ «Знаменский елеватор»; Приватно-орендному підприємстві «Вікторія»; Приватно-орендному підприємстві «Лан»; ТОВ «Круп'яний»; ФГ «Покровське»; ПрАТ «Семенівське ХПП».

В той же час доказів причетність позивача до зазначених підприємств на яких виконувались роботи надано не було.

На підтвердження оплати за вищевказаними договорами позивачем до матеріалів справи долучено копії договорів, видаткових та податкових накладних які вказують на те, що позивач розраховувався з контрагентами харчовими, будівельними та побутовими товарами походження яких ідентифікувати не можливо.

Також, неможливо встановити їх переміщення та набуття права власності як позивачем, так і його контрагентами.

Судом першої інстанції також вірно звернуто увагу на той факт, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності ПП «Експрес-Хелп» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, а тому укладені договори купівлі-продажу та виконання робіт не відповідає статутній діяльності ПП «Експрес-Хелп».

Враховуючи встановлені обставини справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність формування податкового кредиту та валових витрат за вказаними операціями, незважаючи на наявність у позивача доказів сплати вартості товарів та послуг.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зазначене свідчить на користь висновку суду першої інстанції, що відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Експрес-Хелп» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 18 вересня 2015 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський