Ухвала

від 10.06.2010 по справі 2а-27932/09/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року справа №2а-27932/09/1270

зал судового засідання № 5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О.

при секретарі судового засідання Козловій О.М.

за участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податків в м. Луганську, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у адміністративній справі № 2а-891/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Трансмаш» звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податків в м. Луганську, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5352259,00 грн. в обґрунтування позову зазначив, що відповідачами порушені норми Закону України «Про податок на додану вартість», тим самим порушені права позивача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у справі № 2а-891/10/1270 позивні вимоги Закритого акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» задоволені в повному обсязі. Стягнуто з аналітичного рахунку обліку податку на додану вартість Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5352259,00 грн. Стягнуто з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Відповідачі з постановою суду першої інстанції не погодились, надали апеляційні скарги, в яких вказали на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянти вважають постанову незаконною і просить її скасувати, в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

При апеляційному перегляді справи представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представник відповідача - задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи встановила наступне:

Позивач- Закрите акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Трансмаш» - є юридичною особою - суб'єктом господарювання, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.08.1998 року, внесене до ЄДРПОУ за кодом 30009065, є платником податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити , що пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року), відповідно до пункту 13 Перехідних положень, діє з 1 червня 2005 року встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи видно , що позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за : січень, лютий , квітень , червень , вересень, листопад, грудень 2008 року та заяви про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податкових деклараціях , надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість.

Згідно з п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 3О днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних. Податковий орган у п'ятиденний термін після закінчення перевірки зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У розумінні п. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» орган державного казначейства, на підставі отриманого висновку податкового органу, надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судом першої, апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем за січень 2008 р. не відшкодована сума ПДВ в розмірі 270 580,00 грн. За лютий 2008 р. - в розмірі 197 972,00 грн. За квітень 2008 р. не відшкодована сума ПДВ складає -268 000,00 грн. За травень 2008 р. - 367 000,00 грн.; за червень 2008 р. -1 342 332,00 грн.; за липень 2008 р. - 539 440,00 грн.; за вересень 2008 р. - 597 556,00 грн.; за листопад 2008 р. - 1 059 570,00 грн.; за грудень 2009 р. - 709 809,00 грн.

Загальна сума нездійсненого бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає: 5 352 259,00 грн., та на час розгляду справи судом першої інстанції на банківський рахунок Позивача не перерахована.

Колегія суддів вказує, що правомірність заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість за відповідні податкові періоди підтверджена довідками Ленінської МДПІ в м. Луганську про результати позапланових документальних перевірок з питання правомірності визначення сум податку на додану вартість по загальній декларації, задекларованих до відшкодування з Державного бюджету України:№ 480/23-616/30009065 від 04.04.08 р. за податковий період - січень 2008 р.;№634/23-616/30009065 від 15.05.08 р. за податковий період-лютий 2008 р.;№ 994-616/30009065 від 21.07.08 р. за податкові періоди - квітень, травень 2008 р;№ 1101-616/30009065 від 19.08.08 р. за податковий період - червень 2008 р.; № 1588/23-616/30009065 від 18.12.08 р. за період - липень, вересень 2008 р.

Крім того, правомірність заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість за відповідні податкові періоди підтверджена довідками СДПІ з ВПП у м. Луганську: № 90/08-03/30009065 від 07.02.2009 р. за податковий період - листопад 2008 р.; № 153/08-03/30009065 від 04.03.2009 р. за податковий період - грудень 2009 р.

Відповідно до п. 10.4. ст. 10 Закону «Про податок на додану вартість», контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом. Відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або рішеннях суду відповідно до положень підпункту 4.1. п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України і Головним управлінням Держказначейства України №209/72 від 02.07.1997 р., а також підпунктів 4., 5. п. 4 Положення «Про Державне казначейство», затвердженого постановою КМУ № 1232 від 21.12.2005 р.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001р. в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним Казначейством України операцій є коштами державного бюджету.

На підставі зазначених положень Бюджетного Кодексу України та Порядку відшкодування податку на додану вартість органи Державного Казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунків на яких обліковуються кошти державного бюджету на рахунок, що зазначається у висновку податкового органу чи в рішенні суду.

Колегія суддів зазначає, що право на відшкодування від'ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991р. у справі В«ОСОБА_4 Девелоптменс ЛТДВ» проти ІрландіїВ» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначене сподівання, тобто , те на що розраховував позивач проводячи господарську діяльність, а саме на відшкодування від'ємної різниці податку на додану вартість у строки встановлені законом, відповідачем порушено.

У рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. по справі В«Інтерсплав проти УкраїниВ» зазначається, що затримання при відшкодуванні ПДВ розглядається як порушення права заявника безперешкодного користування своїм майном і підпадає під дію першого речення першого параграфу ст..1 Протоколу № 1.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 352 259 грн. законні та обґрунтовані

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з дотриманням норм матеріального, процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду, не вбачається.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 14 червня2010 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податків в м. Луганську - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у справі № 2а-891/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податків в м. Луганську, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5352259,00 грн.- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Дяченко С.П.

Судді: Сіваченко І.В.

ОСОБА_5