Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року справа №2а-17217/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О.,
при секретарі судового засідання Косьяновій В.В.
за участю представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Калінінському районі м Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі № 2а-17217/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна корпорація «Міра» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м Донецька про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 року №0001962342
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позивом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м Донецька про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 року №0001962342. Позовні вимоги мотивовані тим ,що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності. Порушень пунктів 1, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивач не допускав.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі № 2а-17217/10/0570 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано частково недійсним рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька №0001962342 від 17 червня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна корпорація «Міра» на суму 50 245 грн. В решті позивних вимог - відмовлено.
В обґрунтування апеляції скарги відповідач зазначає, що перевірка здійснена ним відповідно до наданих повноважень Закону України «Про державну податкову службу в України» ; на момент проведення перевірки в акті перевірки зафіксовано відсутність будь-яких прибуткових документів, які б свідчили про ведення обліку, оскільки під час перевірки встановлено не ведення обліку товарних запасів, а саме : під час перевірки перевіряючим не були надані документи на товар, зазначені відомості були підписані барменом без будь-яких зауважень, що підтверджує той факт, що підприємством в день перевірки здійснювалась діяльність по продажу товарів без підтверджуючих документів, що стало підставою для відображення в акті перевірки порушення п. 12 ст.3 Закону України №265/95-ВР.
При апеляційному перегляді справи, представник відповідача просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувати рішення суду , у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Позивач в судове засідання не з»явився. Про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином .
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:
Згідно до п.2 ст.11 Закону України В« Про державну податкову службу в УкраїніВ» органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Судом першої , апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи :
04.06.2010 року на підставі направлень № 551, 552 від 02.06.2010 року відповідачем проведено перевірку кафе - бару, який розташованій за адресою: м. Святогорськ, вул.. Набережна 11, та належить ТОВ «Торгівельна корпорація «Міра». За результатами складено акт перевірки
№ 0302/05/63/23/33703488 з дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 04.06.2010 року, та винесено рішення за № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі - 51232,5 грн.
Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п.1, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у вигляді: не зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення, довідки про реєстрацію КОРО, довідки про опломбування РРО, не зберігання протягом встановленого терміну розрахункових книжок, не проведення розрахункової операції у розмірі -2615,50 грн. через РРО; не видача відповідного розрахункового документа, не відповідальність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка занесена у денному звіті РРО, у розмірі 165,50 грн. Порушення порядку використання торгового патенту, який не знаходився у видному для огляду місці. Не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання та інші недоліки.
Відповідачем складено 3 відомості, сума надлишку встановила - 25122,50 грн. Від підписання акту перевірки робітники кафе - бару відмовились , про що було складено акт відмови від підпису.
Оцінивши представлені докази у їх сукупності, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Ст.ст.15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Згідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: 4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; 16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; 16-1) здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Частиною 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Тобто, рішення суду потрібне у разі проведення перевірки в інших випадках, ніж передбачено статтею 11-1 цього Закону.
Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірок врегульовано статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за приписами якої посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, здійснюючи перевірку , діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Актом перевірки зафіксована вчинене порушення у вигляді проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме продаж алкогольного напою „Зелений мексиВ» вартістю 32 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як видно з матеріалів справи, згідно з Х-звітом за 04.06.10, який роздрукований об 14 год. 43 хв., кінцевий залишок готівки в касі становить 130,5 грн. Відповідно до акту інвентаризації коштів фактичний залишок готівки у касі на момент перевірки складає 296 грн. Таким чином, наведеними доказами підтверджується невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, різниця складає 165,5 грн.
Ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
З огляду на наведене, відповідачем на підставі ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» правомірно були застосовані штрафні санкції в сумі 827,5 грн. (165,5 грн. *5)
Аналізуючи приписи даного закону слід зазначити, що фінансові санкції застосовуються за кожний нероздрукований фіскальний звітний чек, тобто , звітний чек (як відповідний документ) який зобов'язаний бути роздрукованим за кожний день, тобто, повинен бути врахований кожний випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, що є самостійним предметом застосування штрафних санкцій.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» , оскільки позивачем були надані первинні документи, що свідчать про придбання товарів з метою їх подальшого продажу та обліку.
Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що позивачем не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації та зберігання. При цьому, в акті визначено, що такий висновок обумовлений вибірковою перевіркою, тобто , зміст правопорушення базується на обставині ненадання документів.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Вказаними документами визначені обов'язкові реквізити первинних документів для надання їм юридичної сили. Одним із основних реквізитів, відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).
Отже, тільки матеріальні носії та первинні документи (записи, макети з маркетингових досліджень) засвідчують одержання, зберігання даної інформації, а отже є необхідною умовою для відображення витрат на їх одержання в системі рахунків бухгалтерського обліку і дають право на віднесення суми витрат на витрати обігу реалізованої продукції.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що акт перевірки, складений посадовими особами Державної податкової інспекції у Калінінському районі м Донецька, є належним доказом відсутності на місці проведення перевірки, тобто на місці реалізації продукції, первинних документів на цю продукцію. Зазначена обставина вказує на наявність ознак порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів вважає, що не ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, є порушенням вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність за яке передбачена ст. 21 цього ж Закону та умовою настання якої визначено ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01 жовтня 2010 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Калінінському районі м Донецька - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі № 2а-17217/10/0570 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна корпорація «Міра» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м Донецька про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 року №0001962342 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: С.П. Дяченко
Судді: І.В. Сіваченко
ОСОБА_3
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2010 |
Оприлюднено | 24.09.2015 |
Номер документу | 50670714 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Дяченко С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні