Ухвала

від 10.09.2015 по справі 826/7271/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7271/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАХІМ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАХІМ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення без зазначення дати № 0008042203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання з'явились учасники процесу.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.10.2014 року по 20.10.2014 року, на підставі направлення від 14.10.2014 року № 1146, наказу від 14.10.2014 року № 1164, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альтахім» (код ЄДРПОУ 36630093) з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «ТД Агробуд» (код ЄДРПОУ 31084295) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 27.10.2014 року № 6118/26-56-22-03-09/36630093.

Відповідно до висновків акту встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 196733,00 грн., у тому числі по періодам: липень 2014 року на суму 196733,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення № 0008042203, яким ТОВ «Альтахім» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 295100,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 196733,00 грн., за штрафними санкціями - 98367,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (копія рішення Державної фіскальної служби України від 08.04.2015 року № 7349/6/99-99-10-01-04-25 міститься в матеріалах справи).

Вважаючи, що дане податкове повідомлення-рішення є неправомірним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198 ПК України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

П. 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що 02.06.2014 року між позивачем (Покупець) та ПП «ТД Агробуд» (Постачальник) укладено Договір поставки № 02/06/14-А, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати полімерну сировину, матеріали тощо.

За умовами Договору (розділ 1) якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов, що діють на території України та підтверджуватись сертифікатом (паспортом) відповідності (якості) виробника.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна визначена у національній валюті. Ціна на товар встановлюється у рахунках і є узгодженими у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість Договору визначається шляхом додавання вартості кожної партії товару за всіма видатковими накладними.

Відповідно до пункту 3.1 оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі або у Додатках до цього Договору.

Згідно умов поставки, визначених в розділі 4 Договору поставка товару здійснюється на підставі належним чином оформлених видаткових накладних. Поставка товару здійснюється окремими партіями залізничними вагонами/цистернами або автомобільним транспортом Покупця або Постачальника (конкретизується у відповідному замовленні). Поставка Товару, за домовленістю Сторін, може здійснюватися на умовах ЕХW (передано на складі Постачальника), на умовах FCA (передано на станції відправлення) або на умовах CPT (перевезення сплачено до місця, вказаного Покупцем) тощо, згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року.

Відповідно до пункту 5.2 Договору представник Покупця, який уповноважений довіреністю на прийом Товару за якістю, має право при отриманні будь-якої партії Товару, отримавши видаткову накладну та не виїжджаючи та територію базису поставки, письмово (простий лист-заява) вимагати від Товаровідправника складання в день поставки двостороннього акту про фактичну якість отриманої продукції в порядку, передбаченому Інструкцією 271.

На підтвердження отримання товару від ПП «ТД Агробуд» позивачем надані видаткові накладні.

В свою чергу, ПП «ТД Агробуд» виписані на адресу позивача податкові накладні від 24.07.2014 року №№ 570 - 588, від 30.07.2014 року № 666, № 667, 668 на загальну суму 1 180 400,00 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні копії платіжних доручень.

В обґрунтування мети придбання товару, позивачем зазначено, що основним видом діяльності ТОВ «Альтахім» є оптова торгівля хімічними продуктами. Придбаний у ПП «ТД Агробуд» товар був реалізований позивачем контрагентам - покупцям, на підтвердження чого надано копії рахунків на оплату, видаткових та податкових накладних.

Разом з тим, будь-які докази на підтвердження доставки товару відсутні в матеріалах справи, як і відсутні копії довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних, тощо.

Відповідно до пункту 1 затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 червня1996 року № 293/1318 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно з пункту 5 вказаної Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Приписи пункту 9 Інструкції визначають, що особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Позивачем не надані копії довіреностей та журналу реєстрації довіреностей, хоча за умовами Договору 02 червня 2014 року № 02/06/14-А, представник Покупця, який уповноважений довіреністю, приймає Товар.

Відповідно до пункту 5.1 Договору право власності на товар виникає у Покупця:

- у випадку самостійного вивезення автотранспортом Покупця (базис поставки EXW) в момент передачі йому Товару, що фіксується в видаткових накладних, які є документами, що підтверджують факт прийняття - передачі Товару):

- у випадку поставки залізничним транспортом ( базис поставки FСА, станція відправлення) - в момент передачі товару Покупцю, що фіксується видатковою накладною про прийняття товару, Актом прийняття-передачі Товару та копією залізничної накладної і рахунків-фактур Постачальника;

- у випадку поставки автотранспортом Постачальника ( базис поставки СРТ) - в момент передачі Товару Покупцю, що фіксується видатковою накладною про прийом Товару або Актом прийняття - передачі Товару.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження способу поставки товару від Постачальника Покупцю.

Крім того, не надано копії сертифікатів якості, сертифікатів відповідності, тощо.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Отже, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин, такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАХІМ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАХІМ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.